
- •Поняттяприроднихресурсів, і їхнякласифікація.
- •Основнісценаріїсуспільногорозвитку у контекстівикористанняпослугекосистем (згіднозвіту оон «Оцінкаекосистемнапорозітисячоліття»).
- •Катастрофи та аварії на атомнихелектростанціях, їхвплив на довкілля.
- •8 Березня 1981. Японія, префектура Фукуі, м.Цугура, аес «Цугура»
- •27 Червня 1985. Срср, Балаковська аес
- •Використання і охорона природних ресурсів у системі пріоритетів суспільно-економічного зростання та державотворення.
- •2. Принципи раціонального використання природних ресурсів на основі розвитку п’яти видів капіталу.
- •3. Плата за послуги екосистем та її значення для охорони природи
- •1.Демографічніпередумови і нестачаприроднихресурсів.
- •2. Мінеральні ресурси: класифікація, цикл використання, розміщення, експлуатація.
- •Державна і міжнароднаекономічна та екологічнаполітикащодовикористанняресурсівприроди.
- •Сутність природно-ресурсного потенціалу і природокористування.
- •Класифікація послуг екосистем.
- •Економічна та екологічна доцільність використання сонячної енергії.
- •Переваги
- •Недоліки
- •Проблемидефіцитуприроднихресурсів та їхнадмірногоспоживання.
- •Негативні наслідки мегапроектів використання водної енергії.
- •3. Сутність вуглецевих ринків. Проекти «лісових вуглецевих ринків».
- •1. Зміна парадигм суспільного розвитку як чинник використання природних ресурсів.
- •2. Перспективи використання енергії малих річок, хвиль, морських припливів і течій.
- •3. Політика і практика менеджменту природних ресурсів: шляхи удосконалення у різних сферах- економічній, соціальній і поведінковій, технологічній, знаннях
- •1. Поняття і мета менеджменту природних ресурсів.
- •2. Вітрова енергія. Вітрові електростанції.
- •3. Позитивні наслідки міжнародної еколого-політичної співпраці.
- •Підходищодо менеджменту природнихресурсів, щознайшлизастосування на практиці.
- •2. Впливринковихцін на постачанняневідновнихресурсів.
- •3. Промислове і побутовевикористаннясонячноїенергії.
- •1. Принципи менеджменту природних ресурсів.
- •2. Методи виконання добувних операцій. Використання мінеральних ресурсів на засадах сталого розвитку.
- •3. Наслідки Чорнобильської катастрофи.
- •1.14. Принципиінтегрованого менеджменту природнихресурсів. Шляхи досягненняйогоефективності.
- •2.14. Впливдіяльностідобувноїпромисловості на довкілля. Соціальніаспективикористаннямінеральнихресурсів.
- •3.14. Методи і способиперетвореннясонячноїрадіації в кориснуенергію.
- •Вигоди, що їх отримує людина від послуг екосистем.
- •Економічна та екологічна доцільність використання водної і вітрової енергії.
- •Переваги і проблеми розвитку малої гідроенергетики. Світовий досвід , перспективи і проблеми розвитку в Україні.
2. Перспективи використання енергії малих річок, хвиль, морських припливів і течій.
ГАЕС – це не самостійне джерело енергії, а лише акумулятор, що зберігає енергію, вироблену іншими джерелами. Спочатку ГАЕС закачує воду у басейн, що знаходиться на певній висоті, таким чином створюючи запас потенційної енергії. Потім спускаючи воду через турбіну до нижнього басейну, отримують електрику як на звичайній ГЕС.
ГАЕС споживає більше електроенергії для закачування води в басейн, ніж виробляє, спускаючи воду назад до водоймища.
Мала гідроенергетика – Гідроелектростанції, які використовують енергію води, що рухається (падає), називаються малими, якщо їхня потужність становить менше за 5 МВт. До мікрогідроелектростанцій відносять ГЕС з потужністю до 100 кВт .
Переваги:
стабільна робота в мережі, на яку не впливають час доби і сезонні зміни
нетривалий термін виготовлення
низькі витрати на 1 кВт встановленої потужності
Недоліки:
при проектуванні існує діапазон оцінки потужності потоку робочого тіла, що створює проблеми для проектування та будівництва
Енергія припливів
Амплітуда припливу може збільшуватися усього лише на 30 см, але навіть така невелика зміна загрожує серйозними наслідками. Припливні води, що надходять, можуть піднятися на 15 см, а це здатне привести до вторгнення морської води в прибережні колодязі і створити загрозу для будівель, розташованих поблизу верхньої відмітки припливу. Можливе прискорення берегової ерозії, а низинні ділянки, включаючи дороги, будуть затоплятися, коли шторми і припливи, що збільшилися, об’єднають зусилля. Берегова смуга буде практично непридатна для використання через більш високі припливи. Оцінки площі берегової смуги, що може бути загублена через приливне затоплення, коливаються від 17 до 40 квадратних кілометрів. Звичайно, місцеві втрати залежать від крутизни схилу і характеру берега. Відплив, що може виявитися нижче на 15 см, здатний утруднити доступ до човнів і до води з причалів. Збільшена висота припливу може викликати надходження більш солоної води в устя річок і цим змінити співвідношення водних організмів, що живуть там. Зі збільшенням амплітуди припливів виникнуть посилені припливні плини, на 5-10% більш швидкі, що може привести до розмивання і переносу піщаних відмілин і до заповнення піском існуючих судноплавних рукавів, а в результаті до необхідності складання нових навігаційних карт. Але в цьому випадку судна незабаром почнуть застрявати, у міру того як проходи будуть змінюватися через переміщення піску.
Енергія морських хвиль
За допомогою хвильових перетворювачів енергія хвиль реалізується у електричну або іншу придатну до використання. За оцінками дослідників США, загальна енергетична потужність Світового океану дорівнює 90 млрд кВт. А середня хвиля висотою 3 м несе приблизно 100 кВт енергії на 1 м2 узбережжя.
В Японії з 1978 р. працює плавуча електростанція, яка використовує енергію морських хвиль. У Норвегії з 1985 р. діє перша у світі промислова хвильова станція потужністю 850 кВт. Енергоустановки такого типу економічно ефективні для малих населених пунктів на узбережжі океану.
Протягом останніх років з'явилося багато різних технічних проектів. Так, у Великій Британії енергетиками спроектований агрегат, що виробляє електроенергію із ударів хвиль. На думку проектувальників, 10 таких агрегатів, встановлених на глибині 10 м поблизу західних берегів Великої Британії, дозволять забезпечити електроенергією місто з населенням 300 тис. людей.
ХЕК потужністю кілька мегават експлуатуються у багатьох країнах, при цьому вони багатофункціональні, оскільки виробляють:
- електричну енергію;
- теплову енергію;
- чисту питну воду;
- стиснуте повітря;
- водень;
- кисень;
- різноманітні хімічні речовини.
Для багатьох підприємств переробної промисловості (сільськогосподарської продукції, морепродуктів) ХЕК відіграють велике значення. Особливо зацікавлені сільськогосподарські підприємства і зони відпочинку, адже ХЕК мають значні переваги:
- можливість розміщення ХЕК близько до споживача;
- оперативна можливість споживання і реалізації виробленого енергетичного товару (електроенергія, тепло, кисень, водень тощо);
- висока якість електроенергії (стабільність частоти, напруги і форми синусоїди);
- стабільність технологічного процесу на виробництві, де використовується енергія;
- незалежність споживача від централізованого постачальника енергії.
Переваги хвильової енергетики в тому, що вона достатньо сконцентрована, доступна для перетворення і на будь-який проміжок часу може прогнозуватись залежно від погодних умов. Утворюючись під дією вітру, хвилі добре зберігають свій енергетичний потенціал, розповсюджуючись на значні відстані. На сучасному рівні науково-технічного розвитку, а тим більше у перспективі, увага до проблеми використання енергії морських хвиль, без сумніву, дозволить зробити її важливим складником енергетичного потенціалу морських країн.