- •Фіскальна політика у системі макроекономічного регулювання.
- •Сутність, мета, завдання, фіскальної політики
- •Інструменти фіскальної політики
- •Теоретичні засади формування і реалізації фіскальної політики
- •5. Еволюція теорій фіскальної політики.
- •6.Фіскальна політика і ефект витіснення
- •7. Суть та значення кейнсіанської теорії
- •8. Функції та роль держави у формуванні економічної політики згідно поглядів Кейнса.
- •9. Концепція дефіцитного фінансування державних видатків.
- •10.Елементи фіскальної політики, заснованої на кейнсіанській теорії.
- •11.Переваги та недоліки кейнсіанської моделі фіскальної політики.
- •12.Використання кейнсіанських та неокейнсіанських положень у сучасній фіскальній політиці.
- •13.Неолібералізм про значення та функції держави.
- •14.Ордолібералізм та концепція соціального ринкового господарства про державне регулювання.
- •15.Монетаристська концепція взаємодії ринкового та державного сектору.
- •16.Завдання податкової політики у теоріях економіки пропозиції.
- •17.Раціональні очікування як чинник фінансової політики
- •18.Стратегія неоконсервативного регулювання економіки.
- •19. Ліберально-монетаристська концепція змішаної економіки.
- •20.Характерні риси держави добробуту.
- •21. Наслідки функціонування трансфертної держави.
- •22.Фіскальне регулювання економіки згідно теорії економіки добробуту.
- •23.Оптимум Парето, його значення у фіскальній політиці.
- •24.Політичні механізми реалізації теорії добробуту.
- •25. Дистрибутивна справедливість державних фінансів (за Дж. Ролзом).
- •26. Модель змішаної держави з переважанням державно-регламентованих елементів.
- •27. Роль та значення держави у регулюванні економіки у теоріях інституціоналізму.
- •28.Характеристика принципів оподаткування.
- •29.Політичні й економічні межі оподаткування.
- •30.Порівняльний аналіз теорій оподаткування.
- •31 .Модель Левіафан-оподаткування.
- •32. Теорія демократичного оподаткування
- •33.Теорія еволюційного оподаткування.
- •38.Ухилення від сплати податків як проблема фіскальної політики.
- •40.Бюджетні видатки як вимір державної активності.
- •41.Характеристика суспільних благ.
- •42.Теорія фіскального обміну, її значення для державних фінансів.
- •43.Оптимум Парето для державних благ.
- •44.Проблема екстерналій у фінансовій теорії.
- •45.Теорії державних видатків, їх вплив на фіскальну політику.
- •46.Сутність державного кредиту.
- •47.Порівняльні хар-ки позикового фінансування держ.Видатків.
- •48.Теоретичні концепції державного кредиту
- •49. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.
- •50 Проблема перекладання державної заборгованості.
- •51. Обмеження зростання державного боргу
- •52. Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.
- •53. Державні фінанси в демократичному процесі.
- •54. Неокласична теорія фінансово-орієнтованої демократії та інкременталістська теорія реформування.
- •55.Структуралістична концепція приймання фінансових рішень.
- •56.Розвиток теорії суспільного вибору.
- •57. Сутність та значення теорії суспільного вибору.
- •58.Внесок Дж. Б'юкенена у теорію діяльності державного сектору та приймання політичних рішень.
- •59.Бюрократія і прийняття рішень у демократичному суспільстві.
- •60.Парадокс голосування при прийнятті рішень (теорема Ерроу).
- •61.Модель політичної конкуренції а. Даунза.
- •62.Порядок прийняття державних рішень у сфері бюджету.
- •63.Трактування бюджетної політики традиційною й сучасною фінансовою наукою.
- •64.Основні завдання розбудови фіскальної політики України.
- •65.Теоретичні засади розбудови політичних механізмів приймання рішень у сфері бюджету в Україні.
- •66.Орієнтири бюджетної політики України.
- •67.Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики.
- •68.Використання державного кредиту як джерела мобілізації коштів до бюджету.
9. Концепція дефіцитного фінансування державних видатків.
Головним інструментом, за допомогою якого має відбуватися управління попитом, є фіскальна політика, а кейнсіанські ідеї у сер.60-их рр. стали особливо популярними в Німеччині, де урядом Кізінгера розроблялися антикризові заходи, що базувались на кейнсіанській теорії: використання дефіцитного фінансування державних видатків, помірну інфляцію та маневрування відсотковими ставками.
Досягнення ефективного попиту, що виник з умов повного використання виробничих потужностей, а також робочої сили, відбувається завдяки зростанню державного споживання і державних витрат, тому видатки державного бюджету та їх зростання Кейнс розглядав як найефективніший засіб макроекономічного регулювання економіки, її стабілізації та зростання.
Держава через податкову систему та механізм державних видатків має підтримувати належний сукупний попит, свідомо стимулюючи його навіть ціною утворення бюджетного дефіциту.
Для фінансування дефіциту бюджету використовують як інфляційні, так і не інфляційні джерела. Неінфляційні джерела містять: внутрішні та зовнішні позики на фінансових ринках і трансферти.
Інфляційним джерелом фінансування бюджетного дефіциту є монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик Центрального банку урядом та купівлі центральним банком державних цінних паперів, при цьому держава отримує сеньйораж – дохід від друкування грошей. Наслідком є інфляція.
10.Елементи фіскальної політики, заснованої на кейнсіанській теорії.
Інфляція. За Кейнсом, кількість грошей у обігу не впливає на механізми цінового ринкового саморегулювання. Тому для Кейнса інфляція не становила суттєвої проблеми. Вона розглядалась ним як прийнятна плата за зайнятість. За визначенням Кейнса, спровокована емісією інфляція навіть необхідна як додатковий генератор ефективного попиту, і лише тоді коли виробництво сягає критичних меж розвитку, інфляція може перетворитись на справжню, але держава завжди може контролювати цей процес.
Ставка процента. На думку Кейнса, повна зайнятість залежить від правильного співвідношення процентної ставки і з/п. Основна причина безробіття полягає в тому, що ставка % в довгостроковій перспективі залишається досить високою.
Проблема зайнятості. Основним завданням державного втручання в економіку, на думку Кейнса, є вирішення проблеми зростання ділової активності, а відтак, зниження рівня безробіття.
Аналізуючи залежність між зайнятістю та інфляцією, кейнсіанці посилались на «криву Філліпса», яка ілюструвала існування зворотного зв'язку між заробітною платою, цінами та рівнем безробіття, між інфляцією та безробіттям. Виходячи з того, що зайнятість залежить від рівня заробітної плати, вони робили висновок, що проблему зайнятості можна вирішити за допомогою помірної інфляції, яка допомагає створити ілюзію зростання заробітної плати, а насправді заморожує її на певному мінімальному рівні.
Також щоб стимулювати попит Кейнс пропонував збільшити державні видатки та нарощувати державні інвестиції і державну закупівлю товарів. Пропонував також знизити податки і вважалось, що збільшення державних витрат буде компенсуватись новими податковими надходженнями, які утворились внаслідок збільшення виробництва і розширення зайнятості.
Рівень заробітної плати. Коливання рівня безробіття Кейнс зв'язував із коливанням рівня заробітної плати: зростання реальної заробітної плати веде до зменшення зайнятості. Тому він пропонував визначати мінімальну заробітну плату й фіксувати її, а також заморожувати зростання заробітної плати з допомогою інфляції.