- •Фіскальна політика у системі макроекономічного регулювання.
- •Сутність, мета, завдання, фіскальної політики
- •Інструменти фіскальної політики
- •Теоретичні засади формування і реалізації фіскальної політики
- •5. Еволюція теорій фіскальної політики.
- •6.Фіскальна політика і ефект витіснення
- •7. Суть та значення кейнсіанської теорії
- •8. Функції та роль держави у формуванні економічної політики згідно поглядів Кейнса.
- •9. Концепція дефіцитного фінансування державних видатків.
- •10.Елементи фіскальної політики, заснованої на кейнсіанській теорії.
- •11.Переваги та недоліки кейнсіанської моделі фіскальної політики.
- •12.Використання кейнсіанських та неокейнсіанських положень у сучасній фіскальній політиці.
- •13.Неолібералізм про значення та функції держави.
- •14.Ордолібералізм та концепція соціального ринкового господарства про державне регулювання.
- •15.Монетаристська концепція взаємодії ринкового та державного сектору.
- •16.Завдання податкової політики у теоріях економіки пропозиції.
- •17.Раціональні очікування як чинник фінансової політики
- •18.Стратегія неоконсервативного регулювання економіки.
- •19. Ліберально-монетаристська концепція змішаної економіки.
- •20.Характерні риси держави добробуту.
- •21. Наслідки функціонування трансфертної держави.
- •22.Фіскальне регулювання економіки згідно теорії економіки добробуту.
- •23.Оптимум Парето, його значення у фіскальній політиці.
- •24.Політичні механізми реалізації теорії добробуту.
- •25. Дистрибутивна справедливість державних фінансів (за Дж. Ролзом).
- •26. Модель змішаної держави з переважанням державно-регламентованих елементів.
- •27. Роль та значення держави у регулюванні економіки у теоріях інституціоналізму.
- •28.Характеристика принципів оподаткування.
- •29.Політичні й економічні межі оподаткування.
- •30.Порівняльний аналіз теорій оподаткування.
- •31 .Модель Левіафан-оподаткування.
- •32. Теорія демократичного оподаткування
- •33.Теорія еволюційного оподаткування.
- •38.Ухилення від сплати податків як проблема фіскальної політики.
- •40.Бюджетні видатки як вимір державної активності.
- •41.Характеристика суспільних благ.
- •42.Теорія фіскального обміну, її значення для державних фінансів.
- •43.Оптимум Парето для державних благ.
- •44.Проблема екстерналій у фінансовій теорії.
- •45.Теорії державних видатків, їх вплив на фіскальну політику.
- •46.Сутність державного кредиту.
- •47.Порівняльні хар-ки позикового фінансування держ.Видатків.
- •48.Теоретичні концепції державного кредиту
- •49. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.
- •50 Проблема перекладання державної заборгованості.
- •51. Обмеження зростання державного боргу
- •52. Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.
- •53. Державні фінанси в демократичному процесі.
- •54. Неокласична теорія фінансово-орієнтованої демократії та інкременталістська теорія реформування.
- •55.Структуралістична концепція приймання фінансових рішень.
- •56.Розвиток теорії суспільного вибору.
- •57. Сутність та значення теорії суспільного вибору.
- •58.Внесок Дж. Б'юкенена у теорію діяльності державного сектору та приймання політичних рішень.
- •59.Бюрократія і прийняття рішень у демократичному суспільстві.
- •60.Парадокс голосування при прийнятті рішень (теорема Ерроу).
- •61.Модель політичної конкуренції а. Даунза.
- •62.Порядок прийняття державних рішень у сфері бюджету.
- •63.Трактування бюджетної політики традиційною й сучасною фінансовою наукою.
- •64.Основні завдання розбудови фіскальної політики України.
- •65.Теоретичні засади розбудови політичних механізмів приймання рішень у сфері бюджету в Україні.
- •66.Орієнтири бюджетної політики України.
- •67.Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики.
- •68.Використання державного кредиту як джерела мобілізації коштів до бюджету.
68.Використання державного кредиту як джерела мобілізації коштів до бюджету.
Державний кредит являє собою специфічну ланку сфери державних фінансів. За економічним змістом він не вписується у сферу державних фінансів, оскільки не має ні окремого фонду грошових коштів, ні відокремленого органу управління. Водночас державний кредит становить особливу форму фінансових відносин держави, що зумовлює необхідність його виділення в окрему ланку.
Державний кредит служить засобом мобілізації додаткових фінансових ресурсів для задоволення таких потреб держави:
- фінансування дефіциту державного бюджету;
- підтримка платіжного балансу і поповнення валютних резервів;
- мобілізація грошових коштів для реалізації інвестиційних проектів та інших заходів держави, встановлених законом України в кожному конкретному випадку.
За формою залучення грошових коштів державний кредит поділяється на державні запозичення та гарантії.
Державні запозичення — це залучення державою в особі Кабінету Міністрів України через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, що передбачає прийняття зобов´язань щодо грошових коштів на умовах повернення, строковості і платності.
Державна гарантія — це зобов´язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим, ніж держава Україна, зобов´язання щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.
Основними способами реалізації державних гарантій та запозичень можуть бути:
- емісія (випуск) державних цінних паперів;
- укладення угод про позику та гарантійних угод;
- інші способи, передбачені законодавством України.
Державний кредит відображає відносини між державою як позичальником або гарантом та населенням, суб´єктами господарювання та суб´єктами інших держав чи держави — кредитодавцями. Фінансові ресурси для державного кредиту залучаються на добровільній основі, на певний термін і за певну плату у формі відсотка.