59.Бюрократія і прийняття рішень у демократичному суспільстві.

Сучасне демократичне суспільство не може терпіти постійний диктат з боку меншості, хоч захист її інтересів відноситься до перших завдань демократії.

Тому прийняття рішень за принципом одностайності недоцільно. Демократія пропонує спосіб приймання рішень за правилом більшості. При цьому всі учасники голосування рівноправні, кожен з них керується власними індивідуально-оціночними висновками. Особливо цей спосіб незмінний щодо державного бюджету.

Проте рішення прийнятті більшістю не обов’язково максимізують добробут за критерієм Паретто, оскільки вигоди одних людей, одержані за рахунок інших важко порівняти.

Але голосування може і не виявити рішення більшості. Віроогідно коли незначна меншість спроможна нав’язати результати, котрі не відповідають намірам більшості- це парадокс голосування. (коли є 3 виборці і три альтернативні програми бюджетного фінансування), який відображає також проблему мотивації голосування, коли власний вплив на результати голосування самі учасники вважають близьким до нуля.

Особливо турбують парадокси голосування бюджетно-процесуальну практику., що виникають при виборі з декількох альтеранив у режимі їх парного порівняння, оскільки вибрати один варіант з множини простіше по очках або шляхом рейтингового голосування. Голосування поправок по суті означає парне порівняння первісного і переробленого проектів бюджету.

К.-Дж. Ерроу сформулював правила раціональної поведінки і наочно показав, що жоден процес прийняття колективного рішення не відповідає зазначеним нормам. Згідно з теоремою неможливості Ерроу не існує демократичної соціальної функції добробуту, яка здійснює зв'язок між індивідуальними перевагами та суспільним вибором .

Стосовно питань фінансової політики результати суспільного вибору можуть також парадоксально відрізнятись в залежності від рівня приймання рішень: загальнодержавного, регіонального, місцевого.

Виборці діючи раціонально, на федеральних виборах голосують за програми солідарної оплати за рахунок бюджету, а на місцевому- за персоналізовано-платну медицину.

Функціонування системи державних фінансів не можливе без бюрократії-ієрархічно структурованого службового апарату, котрий здійснює забезпечення бюджетного процесу.

Бюрократія контролює сектор електорату більший ніж її власна чисельність що в умовах розпорошення голосів може надавати апарату вирішальну роль у визначенні обсягу і структури бюджетів.

60.Парадокс голосування при прийнятті рішень (теорема Ерроу).

К.-Дж. Ерроу сформулював правила раціональної поведінки і наочно показав, що жоден процес прийняття колективного рішення не відповідає зазначеним нормам. Згідно з теоремою неможливості Ерроу не існує демократичної соціальної функції добробуту, яка здійснює зв'язок між індивідуальними перевагами та суспільним вибором .

Сутність теореми Ерроу: якщо кількість можливих варіантів вибору більше двох, ніяка процедура голосування не забезпечує раціонального колективного рішення, котре відповідало б критеріям демократичного вибору(несуперечливості, позитивного взаємозв’язку, оптимуму Паретто, незалежності від нелогічності альтернатив, недопущення диктату) згідно Ерроу, неважливо наскільки часто трапляються парадокси голосування, суттєво що вони можливі в принципі. По аналогії Ерроу формулює і другу теорему- загальної можливості для функцій загального добробуту: якщо включити можливість між особових порівнянь корисності, тоді єдиним способом трансформації індивідуальних схильностей у суспільний вибір, котрий би задовольняв широку сукупність індивідуальних потреб або диктатура.

Парадокс Ерроу передбачає можливість, коли меншість здатна зруйнувати плани більшості перешкодити їй прийняття рішення невигідні меншості(стратегічне голосування)- з метою усунення фаворита, наприклад.