45.Теорії державних видатків, їх вплив на фіскальну політику.

Основною працею, яка відображає проблеми держ. видатків є робота Рональда Коуза «Проблема суспільної вартості» (1960 р.), підтримана такими економістами як Б’юкенен, Рональд Маккін, Маршал.

Б’єкенен називав теорії прав власності розквітаючою від дисципліною, а її автор Рональд Коуз у 1991р. був удостоєний Нобелівської премії. Основний постулат теорії прав полягав в тому, що неспроможність ринку обумовлена нечітким визначенням прав власності.

Теорема Коуза побудована на тому, що при умові нульової вартості визначення прав власності (трансакційні витрати) бізнесмени ві без втручання держ. інстанцій можуть домовитись між собою таким чином, щоб максимізувати власну ефективність.

За Коузом при умові приватизації достатньо налаштувати майнові і розпорядчі права суб’єктів господарювання, щоб економіка запрацювала сама собою.

На Заході погляди Коуза не знайшли одностайної підтримки. Його критикували німецькі економісти, представники історично-національної школи.

46.Сутність державного кредиту.

Перші повноцінні дослідження на тему державного кредиту були опубліковані у 18ст. у «Трактаті про кругообіг кредиту» (1771 р.), автор франц. економіст Ісаак де Пінто, який вбачав у нарощенні держ. боргу запоруку національного процвітання.

Негативне ставлення до державного боргу, як непродуктивної розтрати національних заощаджень започаткував Девід Юм і Адам Сміт.

Державний кредит характеризується такими рисами:

1. Суспільне призначення потреб, на фінансування яких витрачаються запозичені кошти;

2. Етично-правовий характер кредитних зобов’язань державної влади, яка одна несе відповідальність за виплату боргу;

3. В масштабах людського життя, держава – це вічна юр. особа, що при нормальних соц.-ек. умовах посилює довіру до неї з боку кредиторів;

4. Державний кредит має етичний характер, що передбачає високу репутацію державних інституцій;

5. Загальним забезпеченням державного кредиту є вся сума доходів та вартість державного майна, не потребуючи спеціального забезпечення позик;

Західні автори обґрунтовують доцільність кредитного фінансування для таких затрат:

1. Створення об’єктів інфраструктури держави загального значення;

2. Не терплячи зволікання видатків (видатки пов’язані із забезпеченням рівня добробуту і безпеки населення);

3. Невідкладні видатки – викликані несподіваними чи форсмажорними обставинами.

47.Порівняльні хар-ки позикового фінансування держ.Видатків.

Позитивні	Негативні
1. Суттєво розширені фінансові можливості держави та органів місцевого самоуправління; психологічно позики викликають менше опору ,ніж податки , чим полегшується мобілізація коштів	1. Держ. кредит перетворює позики взяті урядом у нац. Борг, породжуючи суспільно-солідарні зобов’язання по його обслуговуванню
2. Забезпечуючи доходи у формі процентів, облігації служать зручним та надійним способом зберігання більших коштів	2. При високій дохідності облігації кошти перетікають із реального сектору економіки в фінансовий
3. Держ.-кредитні операції підвищують рівень відсотка на капітал.	3. Запозичення держави, скорочення можливості кредитування реальної економіки, обтяжують бюджетне обслуговування держ. боргу
4. Високий відсоток на позиковий капітал сприяє залученню іноземних капіталів	4. Приплив позичкового капіталу з-за кордону обтяжує платіжний баланс виплатами відсотків
5. Дефіцит бюджету фінансується не інфляційним, неемісійним способом	5.Кредитні розміри державного боргу загрожують дефолтом
6. Держ. кредит перерозподіляє заборгованість у часі між поколіннями	6.Непродуктивне витрачання коштів перетворює платників у боржників, а позика перетворюється у суму податків, які будуть сплачені в майбутньому.
7. держава боржник не стає біднішою, оскільки внутрішній держ. борг це"борг правої руки-лівій"	7. В США теоретично обгрунтовані та здійснені заходи по припиненню дефіциту бюджету та скорочення держ. Боргу

Державні боргові зобов’язання розміщують серед населення, що отримало назву-демократизації державного боргу.