43.Оптимум Парето для державних благ.

Важливий імпульс теоретичному обгрунтуванню ролі державних фінансів в системі економіки добробуту придали ідеї італійського вченого Вільфредо Паретто, який запропонував концепцію оптимального розміщення ресурсів – оптимум Паретто – таке розміщення ресурсів за якого не існує іншого варіанту розміщення, здатного покращити становище одних людей, погіршуючи становище інших.

Із оптимуму Паретто виведений етичний ідеал суспільного добробуту – це покращення за Паретто згідно якого змінити існуючий розподіл ресурсів можливо таким чином, коли умовою зростання суспільного добробуту стає покращення добробуту одних людей без одночасного погіршення стану інших.

Якщо ефективне за Паретто розміщення ресурсів або розподіл доходів наступають у момент коли будь-яка зміна не може покращити стан одних людей чи фірм непогіршуючи стан інших, то логічно вивести обернену ситуацію – погіршення стану одних людей означає рівнозначне покращення стану інших. Це означає, що в ситуації, коли одна людина живее в розкоші, а інші бідують, то Паретто оптимальним буде перерозподіл доходів на користь іншої маси населення.

44.Проблема екстерналій у фінансовій теорії.

Ринок несприятливий щодо забезпечення суспільних благ, але ринок не може ефективно функціонувати при наявності зовнішніх ефектів – таких ситуацій, коли вигоди від споживання тих чи ін. благ не можуть бути віднесені на рахунок окремого споживача а також якщо повна суспільна вартість певної ек. Діяльності не оплачується ні виробником, ні споживачем.

Вивчення зовн. ефектів (екстерна лій) важлива частина фін. науки.

Згідно Вчення про екстерналії в процесі функціонування економіки обов’язково виникають побічні ефекти, які можуть породжувати ек. вигоди, так і збитки; зменшувати або повністю унеможливлювати оптимальну алокацію ресурсів у масштабах певної галузі; спричинення переміщення ресурсів і ринків.

Позитивна екстерналія виникає у випадку, коли зовн. Ефекти підвищують прибутковість і спиряють розширенню виробництва тих госп. суб’єктів, на яких поширюються вигоди, створювані ін. ек. агентами.

Негативні екстерналії погіршують показники ефективності і виробничої динаміки.

Основна причина виникнення екстерналій – недосконалість ринкових механізмів, обумовлених відсутністю чітко визначених прав власності.

Екстерналії у вигляді додаткових вигод або втрат виникають при взаємодії госп. суб’єктів і поза сферою ринкових відносин. Подібна ситуація виникає у випадку, коли в процесі ек. діяльності відсутня зміна прав власності по причині залучення в оборот ресурсів, на які не поширюється право власності.

Нейтралізація негативних екстерналій – це проблема, де ринок неефективний.

А.Пігу в праці «Ек. добробуту» теоретизував процес коригування наслідків екстерна лій зоа допомогою податків і бюдж. субсидій. З метою теорет. трактування дії зовн. ефектів використ. термін «інтерналізація» - трансформація додаткових витрат певного вир-ва, зумовлених зовн. по відношенню до його діяльності факторами, у внутр. витрати даного п-ва. Інтерналізація озн. знешкодження негативних екстерналій.

Проблему знешкодження негат. екстерналій описує теорія субоптимальних рішень, згідно якою надто дорого усунути екстерналію від певної ек. діяльності, то з метою забезпечення ефективності треба допустити ін. екстерналію, яка б перешкодж. дії першої.