- •Фіскальна політика у системі макроекономічного регулювання.
- •Сутність, мета, завдання, фіскальної політики
- •Інструменти фіскальної політики
- •Теоретичні засади формування і реалізації фіскальної політики
- •5. Еволюція теорій фіскальної політики.
- •6.Фіскальна політика і ефект витіснення
- •7. Суть та значення кейнсіанської теорії
- •8. Функції та роль держави у формуванні економічної політики згідно поглядів Кейнса.
- •9. Концепція дефіцитного фінансування державних видатків.
- •10.Елементи фіскальної політики, заснованої на кейнсіанській теорії.
- •11.Переваги та недоліки кейнсіанської моделі фіскальної політики.
- •12.Використання кейнсіанських та неокейнсіанських положень у сучасній фіскальній політиці.
- •13.Неолібералізм про значення та функції держави.
- •14.Ордолібералізм та концепція соціального ринкового господарства про державне регулювання.
- •15.Монетаристська концепція взаємодії ринкового та державного сектору.
- •16.Завдання податкової політики у теоріях економіки пропозиції.
- •17.Раціональні очікування як чинник фінансової політики
- •18.Стратегія неоконсервативного регулювання економіки.
- •19. Ліберально-монетаристська концепція змішаної економіки.
- •20.Характерні риси держави добробуту.
- •21. Наслідки функціонування трансфертної держави.
- •22.Фіскальне регулювання економіки згідно теорії економіки добробуту.
- •23.Оптимум Парето, його значення у фіскальній політиці.
- •24.Політичні механізми реалізації теорії добробуту.
- •25. Дистрибутивна справедливість державних фінансів (за Дж. Ролзом).
- •26. Модель змішаної держави з переважанням державно-регламентованих елементів.
- •27. Роль та значення держави у регулюванні економіки у теоріях інституціоналізму.
- •28.Характеристика принципів оподаткування.
- •29.Політичні й економічні межі оподаткування.
- •30.Порівняльний аналіз теорій оподаткування.
- •31 .Модель Левіафан-оподаткування.
- •32. Теорія демократичного оподаткування
- •33.Теорія еволюційного оподаткування.
- •38.Ухилення від сплати податків як проблема фіскальної політики.
- •40.Бюджетні видатки як вимір державної активності.
- •41.Характеристика суспільних благ.
- •42.Теорія фіскального обміну, її значення для державних фінансів.
- •43.Оптимум Парето для державних благ.
- •44.Проблема екстерналій у фінансовій теорії.
- •45.Теорії державних видатків, їх вплив на фіскальну політику.
- •46.Сутність державного кредиту.
- •47.Порівняльні хар-ки позикового фінансування держ.Видатків.
- •48.Теоретичні концепції державного кредиту
- •49. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.
- •50 Проблема перекладання державної заборгованості.
- •51. Обмеження зростання державного боргу
- •52. Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.
- •53. Державні фінанси в демократичному процесі.
- •54. Неокласична теорія фінансово-орієнтованої демократії та інкременталістська теорія реформування.
- •55.Структуралістична концепція приймання фінансових рішень.
- •56.Розвиток теорії суспільного вибору.
- •57. Сутність та значення теорії суспільного вибору.
- •58.Внесок Дж. Б'юкенена у теорію діяльності державного сектору та приймання політичних рішень.
- •59.Бюрократія і прийняття рішень у демократичному суспільстві.
- •60.Парадокс голосування при прийнятті рішень (теорема Ерроу).
- •61.Модель політичної конкуренції а. Даунза.
- •62.Порядок прийняття державних рішень у сфері бюджету.
- •63.Трактування бюджетної політики традиційною й сучасною фінансовою наукою.
- •64.Основні завдання розбудови фіскальної політики України.
- •65.Теоретичні засади розбудови політичних механізмів приймання рішень у сфері бюджету в Україні.
- •66.Орієнтири бюджетної політики України.
- •67.Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики.
- •68.Використання державного кредиту як джерела мобілізації коштів до бюджету.
42.Теорія фіскального обміну, її значення для державних фінансів.
За аргументацією Б’юкенена офіційні правила фіскального обміну податки-суспільні блага законодавчо закріплені у демократичних процедурах бюджетного процесу котрий об’єднуючи обидві частини виконує роль своєрідної конституції державних фінансів через рівноправну участь у прийманні бюджетних рішень кожен може розраховувати на свою долю суспільних благ. У версії Б’юкенена позитивний варіант теорії суспільних благ і фіскального обміну методологічно контрастує з нормативним баченням цих теорій у Самуельсона і Масгрейва. Якщо Б’юкенен робить наголос на аналогічні ринковому механізмі ролі політичного вибору в бюджетному процесі, то його опоненти розглядають систему державних фінансів, як складову частину нормативної по своїй суті економіки добробуту. Взяті в купі обидві інтерпретації репрезентують суміжний економічно-правовий характер державних фінансів як наукової дисципліни.
Теорія фіскального обміну не поширюється на альтернативний податкам спосіб фінансування державних видатків – позики. Б’юкенен постійно попереджав, що позичкове фінансування порушує координальний порядок державних фінансів, де оподаткування є ключовим фактором обсягу державних видатків. Суттєву логічну корекцію в концепцію фіскального обміну вносять видові ознаки суспільних благ – анонімний, колективно-альтруїстичний характер споживання. Їх неподільність неможливість розкласти на індивідуальні частини і виділити з них ті, які належним чином неоплачені. Вартість розширення їх споживання на додаткових споживачів дорівнює нулю. Більше того спроба обмежити користування загальнодоступними благами обійшлася б дорожче ніж вільний доступ до них, але навіть визнаючи діяльність держави відповідною своїм інтересам, розділяючи політику уряду не мало людей шукають способи ухилитися від податків, інакше кажучи, перекласти оплату свого особистого рахунку за державні послуги на інших.
Для торії фіскального обміну ці обставини породжують проблему, що увійшла у західно-фінансову науку під назвою «Проблеми безбілетника» або «Проблеми безбілетного пасажира». У багатомільйонному суспільстві завжди знайдеться багато громадян, які користуючись вигодами суспільних благ прагнуть неоплачувати їх. Також існує категорія громадян, що є опонентами держави. Для них поняття держави уособлюється фігурами поліцая або збирача податків. Подібні члени суспільства є «вимушеними пасажирами» благ, які суб’єктивно сприймаються ними як анти блага, але позбавитися їх неможливо. Теоретично в такому випадку, щоб досягти оптимуму Паретто витрати таких громадян мають компенсуватися «негативними податками», тобто субсидіями.
Таким чином ринкова система фіскального обміну аргументовано в поняття суб’єктивної корисності за схемою податки-суспільні блага пояснює поведінку як свідомих громадян, які вбачають свою вигоду в добровільному фінансуванні державної діяльності так і тих хто вважає цю обмінну операцію індивідуально-невигідною для себе, а також тих хто просто нехтує інтересами фіску з корисливих міркувань. І з цих категорій платники податків, які водночас є і споживачами суспільних благ складається все суспільство. Новаторство теорії фіскального обміну полягає в тому що її творці обійшли економічне обмеження ринкової концепції за допомогою політичних міркувань взятих із арсеналу демократії.