- •Фіскальна політика у системі макроекономічного регулювання.
- •Сутність, мета, завдання, фіскальної політики
- •Інструменти фіскальної політики
- •Теоретичні засади формування і реалізації фіскальної політики
- •5. Еволюція теорій фіскальної політики.
- •6.Фіскальна політика і ефект витіснення
- •7. Суть та значення кейнсіанської теорії
- •8. Функції та роль держави у формуванні економічної політики згідно поглядів Кейнса.
- •9. Концепція дефіцитного фінансування державних видатків.
- •10.Елементи фіскальної політики, заснованої на кейнсіанській теорії.
- •11.Переваги та недоліки кейнсіанської моделі фіскальної політики.
- •12.Використання кейнсіанських та неокейнсіанських положень у сучасній фіскальній політиці.
- •13.Неолібералізм про значення та функції держави.
- •14.Ордолібералізм та концепція соціального ринкового господарства про державне регулювання.
- •15.Монетаристська концепція взаємодії ринкового та державного сектору.
- •16.Завдання податкової політики у теоріях економіки пропозиції.
- •17.Раціональні очікування як чинник фінансової політики
- •18.Стратегія неоконсервативного регулювання економіки.
- •19. Ліберально-монетаристська концепція змішаної економіки.
- •20.Характерні риси держави добробуту.
- •21. Наслідки функціонування трансфертної держави.
- •22.Фіскальне регулювання економіки згідно теорії економіки добробуту.
- •23.Оптимум Парето, його значення у фіскальній політиці.
- •24.Політичні механізми реалізації теорії добробуту.
- •25. Дистрибутивна справедливість державних фінансів (за Дж. Ролзом).
- •26. Модель змішаної держави з переважанням державно-регламентованих елементів.
- •27. Роль та значення держави у регулюванні економіки у теоріях інституціоналізму.
- •28.Характеристика принципів оподаткування.
- •29.Політичні й економічні межі оподаткування.
- •30.Порівняльний аналіз теорій оподаткування.
- •31 .Модель Левіафан-оподаткування.
- •32. Теорія демократичного оподаткування
- •33.Теорія еволюційного оподаткування.
- •38.Ухилення від сплати податків як проблема фіскальної політики.
- •40.Бюджетні видатки як вимір державної активності.
- •41.Характеристика суспільних благ.
- •42.Теорія фіскального обміну, її значення для державних фінансів.
- •43.Оптимум Парето для державних благ.
- •44.Проблема екстерналій у фінансовій теорії.
- •45.Теорії державних видатків, їх вплив на фіскальну політику.
- •46.Сутність державного кредиту.
- •47.Порівняльні хар-ки позикового фінансування держ.Видатків.
- •48.Теоретичні концепції державного кредиту
- •49. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.
- •50 Проблема перекладання державної заборгованості.
- •51. Обмеження зростання державного боргу
- •52. Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.
- •53. Державні фінанси в демократичному процесі.
- •54. Неокласична теорія фінансово-орієнтованої демократії та інкременталістська теорія реформування.
- •55.Структуралістична концепція приймання фінансових рішень.
- •56.Розвиток теорії суспільного вибору.
- •57. Сутність та значення теорії суспільного вибору.
- •58.Внесок Дж. Б'юкенена у теорію діяльності державного сектору та приймання політичних рішень.
- •59.Бюрократія і прийняття рішень у демократичному суспільстві.
- •60.Парадокс голосування при прийнятті рішень (теорема Ерроу).
- •61.Модель політичної конкуренції а. Даунза.
- •62.Порядок прийняття державних рішень у сфері бюджету.
- •63.Трактування бюджетної політики традиційною й сучасною фінансовою наукою.
- •64.Основні завдання розбудови фіскальної політики України.
- •65.Теоретичні засади розбудови політичних механізмів приймання рішень у сфері бюджету в Україні.
- •66.Орієнтири бюджетної політики України.
- •67.Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики.
- •68.Використання державного кредиту як джерела мобілізації коштів до бюджету.
24.Політичні механізми реалізації теорії добробуту.
В арсеналі засобів реалізації політики суспільного добробуту на першому місці знаходяться публічні фінанси. Дж.Б’юкенен скептично ставиться до держави добробуту, зауважуючи, що “сучасним економістам не варто було б давати такі поради, практично здійснимі хіба що марнотратним диктатором; краще б вони звернули увагу на систему, в якій приймаються політичні рішення”. Вчений зауважує, що в основі політичної економії соціального благодійництва за рахунок податкоплатників знаходиться економічний інтерес у формі політичної ренти. Коли бідні в порядку “націоналізованого розподілу” отримують виплати з бюджету, нічого не даючи взамін, порушується основоположний принцип еквівалентності обміну. Західною соціологічною наукою доведено, що соціальна сфера – це політизована економіка, де рішення мало залежать від економістів. Проте держава загального добробуту як ідея і модель державотворення зберігає значну політичну підтримку, маючи переконливе теоретичне обґрунтування. Дж.Гелбрейт, наприклад, вважав, що держава в сучасному західному суспільстві активно стримує соціальне розшарування, що забезпечує суспільну стабільність [15]
Довгий час існувала думка, що рішення, які ухвалюються окремими політиками, політичними або державними організаціями, мають приносити максимальну користь суспільству. Віксель вперше визначив політику як взаємовигідний обмін між громадянами й суспільними структурами. Пізніше цю думку було відображено у теорії суспільного вибору, представником якої був Дж. Бьюкенен. Він досліджував шляхи обмеження державного регулювання, вважаючи, що суспільний вибір - це політичний ринок, на якому взаємоді-ють політики, виборці та державні чиновники. Через державні програми відбувається перерозподіл до-ходів від різних груп населення. Щоб підтримати ефективність регулюван-ня, треба визначати не які підходи кращі, а кардинально вдосконалювати сам механізм прийняття рішень на політичному рівні.Завдання полягає у тому, щоб підготувати нову систему розроблення політичних рішень, схожу на ту, яка виникає при виборі рішень натоварному ринку.
На думку Дж. Б’юкенена, політичні рішення - це вибір альтернативних варіантів (як і на товарних ринках). Такий обмін є не зовсім раціональним, адже частіше податки сплачують одні, а блага за рахунок податків отриму-ють інші. Лише на політичному ринку замість принципу «один долар - один голос» діє принцип «одна людина - один голос». Саме з цим принципом теоретики суспільного вибору пов'язують високу вірогідність появи у сфері політики результатів, які не можуть бути оптимальними з погляду суспільства.
25. Дистрибутивна справедливість державних фінансів (за Дж. Ролзом).
Для Ролзової теорії суспільного договору характерним є поступовий розвиток щонайменше в три етапи. У першій моделі, викладеній ним у статті "Справедливість як чесність" (1958), Дж. Ролз розглядає справедливість суспільних інститутів та практик, а як засіб регулювання їх діяльності пропонує свої "принципи справедливості" ("принцип свободи" та "принцип диференціації"), застосовуючи механізм суспільного договору для їх одностайного ухвалення раціональними індивідами в умовах "первісної позиції". Однак під впливом низки критичних зауважень про неможливість прийняття таким чином сформульованих принципів Дж.Ролз продовжив розробку власної теорії і в другій її моделі, яка знайшла висвітлення в статті "Дистрибутивна справедливість" (1967), використовує так зване правило "мінімакс", називаючи його другим принципом справедливості, націленим на регулювання економічних відносин.
В розрізі проблеми дистрибутивної справедливості в контексті сучасних теорій суспільного договору" розглядається такий принцип розподілу матеріальних благ, як один з принципів суспільної моралі, що продукується в сучасних договірних концепціях. В аспекті суспільно-договірної проблематики питання матеріального розподілу набуває статусу проблеми дистрибутивної справедливості, сутність якої полягає в створенні реальних умов для уможливлення керованого державою перерозподілу матеріальних ресурсів від більш успішних до менш забезпечених членів суспільства.
Дж.Ролз акцентує увагу на колективній природі суспільства і формалізується у вигляді структурної концепції дистрибутивної справедливості. Винайдення шляхів вирішення проблеми дистрибутивної справедливості за існуючих підходів видається неможливим без розгляду питання про "економічно ефективні" природні здібності індивідів. Якщо природні здібності розглядаються як спільне надбання (Ролз), необхідним виявляється встановлення певної дистрибутивної схеми, згідно з якою частина прибутку, отриманого більш здібними, буде перерозподілена серед менш успішних членів суспільства. З одного боку, така дистрибутивна політика дозволяє піклуватися про кожного індивіда незалежно від того, наскільки сприятливим виявився його фізичний, матеріальний та соціальний стан при народженні.