Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори теорія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
148.82 Кб
Скачать

20.Характерні риси держави добробуту.

Концепція держави добробуту (благоденства) побудована на ідеї велферизму – переконанні, що за своїм призначенням уряд повинен взяти на себе матеріальне забезпечення людей, які самостійно неспроможні забезпечити належний рівень власного існування. Проте бюджетне фінансування державних програм, які забезпечують безкоштовне для споживачів користування основними суспільними благами, неминуче призводить до суттєвого розростання державних функцій та обсягів бюджетних витрат, що входить в протиріччя з вимогами ліберальної економіки й принципом “природного порядку”. Ідеологія і практика держави благоденства одержала поширення в країнах Зх.Європи після 2 світ.війни.

Зародження держави заг.добробуту пов’язано з іменем У.Беверіджа, пропозиції якого лягли в основу ряду законів про держ.систему мед.обслуговування та соц.забезпечення.

Ознакою економіки добробуту є використання корисності в ролі еталонної соц.цінності.

Нормативно-оцінний зміст економіки добробуту надає її положенням рекомендаційного характеру, перетворюючи в порадника урядів у здійсненні фінансово-економічної політики. Теорія економіки добробуту має справу з питаннями, що виникають на стику міркувань економ., політ., і соц.-етичного характеру; висвітлює шляхи організації економ.системи і держ.політики.

Засобом реалізації політики сусп.добробуту є держ.фінанси.

Д.Хайман характеризує економіку добробуту як нормативний аналіз економ.взаємодій з метою визначення умов ефективного використання ресурсів.Цю тему розглядають у контексті держ.діяльності та фін.політики по забезпеченню добробуту громадян при умові ефективного розподілу і використання наявних ресурсів за допомогою традиційних засобів – податків і субсидій.

Економіка добробуту розглядає держ.фінанси як засіб алокації ресурсів, розподілу і перерозподілу доходів, джерела фінансування сусп.благ та соц.трансфертів.

Діяльність держави благоденства породжує важливу проблему – неможливість забезпечення очікуваного обсягу і якості послуг через обмеженість бюджетних ресурсів. Тому в останні роки функції держави загального добробуту помітно модифіковані, масштаби перерозподільчих процесів скорочені за рахунок копіювання державним сектором ринкових підходів.

21. Наслідки функціонування трансфертної держави.

Функціонування трансфертної держави характеризується такими рисами:

  • Багатоукладна економіка при розвинутому державному секторі, активне державне регулювання через ціни, пільги, тарифи, державні

замовлення й закупівлі, бюджетна підтримка науки, освіти, охорони здоров’я.

  • Регульовані бюджетні дефіцити, позикове фінансування інвестицій, помірна інфляція, державні гарантії стандарту життя та рівня зайнятості, державні системи пенсійного забезпечення та соціального страхування

  • Політика протекціонізму засобами митних тарифів, квотування й ліцензування експортно-імпортних операцій, використання ембарго.

Наслідком функціонування трансфертної держави є те,що бюджетне фінансування державних програм, які забезпечують безкоштовне для споживачів користування основними суспільними благами, неминуче призводить до суттєвого розростання державних функцій та обсягів бюджетних витрат, що входить в протиріччя з вимогами ліберальної економіки й принципом “природного порядку”.

Кінець ХХ – початок ХХІ століття стали етапом зламу й трансформації уявлень про роль трансфертної держави, чому сприяла як фіскальна криза держави благоденства внаслідок непосильності навіть для найбагатших країн фінансувати завищені соціальні зобов’язання перед своїм населенням, так і глобалізація суспільного життя в усіх його проявах.

Функціонування трансфертної держави спричиняє серйозні макроекономічні наслідки, оскільки затрати на реалізацію соціально-економічних цілей не повністю відображаються в цінах і, отже, фінансуються через бюджетний механізм за рахунок податків.

Діяльність трансфертної держави породжує важливу проблему – неможливість забезпечення очікуваного обсягу і якості послуг через обмеженість бюджетних ресурсів. Тому в останні роки функції держави помітно модифіковані, масштаби перерозподільчих процесів скорочені за рахунок копіювання державним сектором ринкових підходів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]