1. Фіскальна політика у системі макроекономічного регулювання.

2. Сутність, мета та завдання фіскальної політики.

3. Інструменти фіскальної політики.

4. Теоретичні засади формування і реалізації фіскальної політики.

5. Еволюція теорій фіскальної політики.

6. Фіскальна політика і ефект витіснення.

7. Суть та значення кейнсіанської теорії.

8. Функції та роль держави у формуванні економічної політики згідно поглядів Кейнса.

9. Концепція дефіцитного фінансування державних видатків.

10.Елементи фіскальної політики, заснованої на кейнсіанській теорії.

11 .Переваги та недоліки кейнсіанської моделі фіскальної політики.

12.Використання кейнсіанських та неокейнсіанських положень у сучасній фіскальній політиці.

13.Неолібералізм про значення та функції держави.

14.Ордолібералізм та концепція соціального ринкового господарства про державне регулювання.

15.Монетаристська концепція взаємодії ринкового та державного сектору.

16.Завдання податкової політики у теоріях економіки пропозиції.

17.Раціональні очікування як чинник фінансової політики.

18.Стратегія неоконсервативного регулювання економіки.

19. Ліберально-монетаристська концепція змішаної економіки.

20.Характерні риси держави добробуту.

21. Наслідки функціонування трансфертної держави.

22.Фіскальне регулювання економіки згідно теорії економіки добробуту.

23.Оптимум Парето, його значення у фіскальній політиці.

24.Політичні механізми реалізації теорії добробуту.

25. Дистрибутивна справедливість державних фінансів (за Дж. Ролзом).

26. Модель змішаної держави з переважанням державно-регламентованих елементів.

27.Роль та значення держави у регулюванні економіки у теоріях

інституціоналізму.

28.Характеристика принципів оподаткування.

29.Політичні й економічні межі оподаткування.

30.Порівняльний аналіз теорій оподаткування.

31 .Модель Левіафан-оподаткування.

32.Теорія демократичного оподаткування.

33.Теорія еволюційного оподаткування.

З4.Взаємозв'язки між бюджетними правилами та правилами оподаткування.

З5.Основні течії фіскальної думки.

З6.Проблеми систематики доходів і податків.

З7. Теорії перекладання податків.

З8.Ухилення від сплати податків як проблема фіскальної політики.

З9.Зростання державних витрат у різних моделях демократії.

40.Бюджетні видатки як вимір державної активності.

41.Характеристика суспільних благ.

42.Теорія фіскального обміну, її значення для державних фінансів.

43.Оптимум Парето для державних благ.

44.Проблема екстерналій у фінансовій теорії.

45.Теорії державних видатків, їх вплив на фіскальну політику.

46.Сутність державного кредиту.

47.Порівняльні характеристики позикового фінансування державних видатків.

48.Теоретичні концепції державного кредиту.

49. Дефіцитне фінансування бюджетних видатків.

50.Проблема перекладання державної заборгованості.

51. Обмеження зростання державного боргу.

52.Боргова політика як іманентна складова фіскальної політики.

53.Державні фінанси в демократичному процесі.

54.Неокласична теорія фінансово-орієнтованої демократії та інкременталістська теорія реформування.

55.Структуралістична концепція приймання фінансових рішень.

56.Розвиток теорії суспільного вибору.

57. Сутність та значення теорії суспільного вибору.

58.Внесок Дж. Б'юкенена у теорію діяльності державного сектору та приймання політичних рішень.

59.Бюрократія і прийняття рішень у демократичному суспільстві. 60.Парадокс голосування при прийнятті рішень (теорема Ерроу).

61.Модель політичної конкуренції А. Даунза.

62.Порядок прийняття державних рішень у сфері бюджету.

63.Трактування бюджетної політики традиційною й сучасною фінансовою наукою.

64.Основні завдання розбудови фіскальної політики України.

65.Теоретичні засади розбудови політичних механізмів приймання рішень у

сфері бюджету в Україні.

66.Орієнтири бюджетної політики України.

67.Вдосконалення податкової політики як основного інструменту фіскальної політики.

68.Використання державного кредиту як джерела мобілізації коштів до бюджету.

1. Фіскальна політика у системі макроекономічного регулювання.

Фіскальна політика – діяльність держави у сфері публічних фінансів-доходів, видатків та боргів.

Питання про необхідність та розміри державного втручання в соціально-економічні процеси є одним з найважливіших у фінансовій науці.

Традиційна фінансова наука доводить необхідність втручання держави за умови відмови функціонування ринку.

Сучасна фінансова наука поєднує теорію відмову функціонування ринку з теорією прийняття рішень у демократичному суспільстві, обґрунтовуючи державного втручання.

В основі здійснення фінансової політики є необхідне функціонування відповідних політичних інститутів. В основі їх формування є свобода політичного вибору, та вільна економічна політика, керована раціональним інтересами (отримання прибутку).

У демократичному суспільстві фіскальна політика формується як результат складного процесу взаємодії інтересів економічного, соціального, політичного характеру.

При цьому фіскальна політика передбачає поточні та перспективні цілі та забезпечує їх реалізацію.

2. Сутність, мета, завдання, фіскальної політики

Фіскальна політика – діяльність держави у сфері публічних фінансів-доходів, видатків та боргів.

Мета фіскальної політики – довгочасний стабільний розвиток та процвітання держави.

Стимулювальну фіскальну політику проводить уряд з метою зниження рівня безробіття і зростання ВВП. Стримувальна фіскальна політика передбачена для зниження рівня інфляції. Завдання фіскальної політики зводиться до збільшення обсягів виробництва і зайнятості чи зниження темпів інфляції.

Основне завдання політиків і економістів у сфері фіскальної політики полягає в тому, щоб так відрегулювати систему оподаткування, щоб вона не стримувала економічного зростання і не спотворювала пропорцій, встановлених між окремими секторами або галузями економіки в результаті дії ринкових сил. Завдання полягає не просто в тому, щоб зібрати якомога більше податків, а в тому, щоб при цьому розширювалася база податків. Фіскальну політику проводить уряд, як механізм суспільства в цілому. Тому у певних межах урядові рішення щодо видатків та оподаткування можуть змінюватися, щоб впливати на рівноважний реальний ВВП в інтересах загального добробуту.

Отже, основним завданням має стати формування такої фіскальної політики, що дасть поштовх до зростання національної економіки, та можливість вирішення соціальних проблем. Крім того за допомогою фіскальної політики уряд може змінювати структуру національної економіки, зменшити циклічне коливання, досягати повної зайнятості, сприяти економічному зростанню, впорядковувати державні фінанси, боротися з інфляцією.

3. Інструменти фіскальної політики

Фіскальна політика – діяльність держави у сфері публічних фінансів-доходів, видатків та боргів.

Інструменти ФП: податки, видатки, позики.

За допомогою інструментів держава впливає на соціально-економічну сферу, досягає запланованих результатів економічної політики.

Податки виникають на досить високому рівні суспільного розвитку, тому що вимагають загально визначених законів та норм громадської поведінки.

Теоретичне уявлення про податки поетапно еволюціонувало від ознаки фіскального насильства до взаємовигідного обліку «податки-послуги».

Із розширенням державної діяльності необхідне збільшення податкових надходжень, що буває безболісним для суспільства тільки за умови постійного зростання економічного добробуту, однак податкові претензії держави є обмеженими.

Надмірне зростання державного сектору за рахунок приватного веде до згортання підприємницької активності (крива Лаффера).

Державні видатки-спрямовуються переважно на фінансування суспільних благ. Під державними благами розуміють блага, джерелом забезпечень яких є бюджетні кошти.

Ціною суспільних благ є податки. Прихильники теорії суспільного вибору відстоюють ідею держави загального добробуту і соціального обслуговування в які уряд повинен взяти на себе матеріальне забезпечення людей, які не спроможні себе забезпечити.

Теорія суспільного добробуту-державні видатки повинні бути максимальними.

Передтечією вивчення фіскальної політики була фіскальна соціологія – наука, основоположником якої був середньовічний арабський мислитель ІБН ХАЛЬДУН. Послідовником його був Й. Шумпетер, Даунс, Б*юкенен.

Фіскальна соціологія поєднує суб’єктивно-індивідуалістичні аспекти діяльності людини з економічними процесами

Теорія суспільного вибору – описує прийняття суспільних рішень у суб’єктивних поняттях раціональної людини, а також аналізує взаємодію між усіма учасниками політичних процедур.