
- •Тема: скляні побутові товари
- •7.1.Хімічний склад, класифікація та види скла.
- •До побутових належать: скляний та керамічний посуд, художньо-декоративні вироби, дзеркала, лампове скло та ін.
- •Хімічний склад кришталю різних країн
- •2. 2.Природні властивості скла як основа споживних властивостей скляних виробів.
- •3. Споживні властивості скляних побутових товарів.
- •7.3.Характеристика сировинних матеріалів та їх вплив на формування споживних властивостей скляних виробів.
- •7.4.Характеристика основних етапів виробництва скляних виробів:
- •7.4.1.Отримання скломаси.
- •7.4.2.Способи формування виробів із скла.
- •7.5.Декорування скляних виробів.
- •Контрольні запитання
- •Рекомендована література
Хімічний склад кришталю різних країн
Скло |
Хімічний склад, % |
||||||||
SiO2 |
СаО |
Na2O |
К2O |
РbO |
ZnО |
B2O3 |
R2О3+SО3 |
N. |
|
Шведське скло |
68,77 67,05 |
5,30 4,81 |
12,42 9,24 |
5,58 7,95 |
4,97 3,20 |
— |
2,51 3,48 |
0,21 - |
1,525 1,616 |
Скло Німеччини |
70,6 56,76 |
3,10 - |
10,6 1,02 |
7,13 14,44 |
2,79 26,42 |
— |
2,30 1,12 |
- 0,44 |
1,514 1,557 |
Італійський кришталь |
73,82 |
2 |
17,46 |
0,76 |
0,22 |
5,86 |
1,63 |
0,53 |
1,511 |
Чеський кришталь |
66,11 57,0 |
0,5 |
1,61 1,73 |
13,35 13,63 |
17,85 28,3 |
~ |
|
0,57 0,34 |
1,513 1,6 |
Угорський кришталь |
60,0 |
— |
4,5 |
10,0 |
24,0 |
|
15% ВаО |
|
1,540 |
Кришталь України |
58,0 |
— |
3,0 |
14,0 |
24,0 |
1,0 |
— |
— |
1,570 |
Не дивлячись на багатовікову історію використання скла, загально визнаної теорії його будови на даний час не існує.
За кристалітною гіпотезою академіка 0.0. Лебедєва, скло уявляють у вигляді накопичення субмікрокристалічних утворень різних силікатів і кремнезему (кристалітів). Кристаліти не мають певних обмежень, розмірів; центральна впорядкована частина їх поступово переходить в аморфну масу на периферії. Ця теорія пояснює стрибкоподібні зміни ряду властивостей скла в зоні температури і його розм'якшення як результат структурних перетворень кристалітів. Але пояснення впливу різних оксидів на властивості скла з позицій цієї теорії менш задовільне.
Гіпотеза
про структуру скла у вигляді безперервної
сітки
була запропонована
Захаріасеном і Уорреном.
За цією теорією скло
має
каркас з кремнійкисневих
тетраідів [SіО4]
у вигляді невпорядкованої
просторової сітки. Поряд
з кремнієм в утворенні неупорядкованої
сітки скла можуть брати участь В3+,
АІ3+
та деякі інші
катіони, здатні ізоморфно заміщувати
кремній в тетраедрах. Катіони
[L+,
К+,
Nа+,
Са2+,
Мg2+та
ін.] розміщуються в проміжках структурної
сітки, розриваючи міцні зв'язки Sі—О—Sі,
кремній кисневого каркасу і змінюючи
властивості скла. Ця
гіпотеза не пояснює
наявності структурних неоднорідностей
у склі.
8
В.В. Тарасов розглядає скло як неорганічний полімер. В склі, хімічний склад якого Na2O • SіО2 і Na2O • 2SiO2,
ним
виявлені безперервні
ланцюжки
[SіO3]∞
і [SіО2
• O5]∞.
Існують також й інші гіпотези будови
скла. Однак, як зазначає вчений А.А.
Аппен, принцип
"в'язаної
структури" нині
сприймається всіма основними дослідниками
скла. Згідно
з цим принципом, змінюючи структуру
скла при незмінному його хімічному
складі, можна одержати скло з
різноманітними властивостями.