18. Розкрийте суть поняття іноваційний процес

Інноваційні процеси — це сукупність прогресивних, якісно нових змін, які безперервно виникають у часі й просторі.

Слід розрізняти поняття "новини" і "нововведення". Новини виникають як результат інноваційних процесів, як втілення творчої думки людини у певну економіко-виробничу проблему, а впровадження новин у господарську практику — це нововведення.

Оцінювання, прийняття і реалізація нових рішень у галузях техніки, технології, організаційних форм та методів господарювання становлять суть інноваційних процесів. Інноваційні процеси починаються в певних галузях науки, а завершуються у виробництві.

За сферою застосування інноваційні процеси поділяють на такі характерні види:

1. технічні новини і нововведення — нові вироби, технології, засоби виробництва;

2. організаційні інновації — нові методи і форми організації всіх видів діяльності підприємства, форми суспільного виробництва;

3. економічні інновації — удосконалені методи господарського управління підприємством (прогнозування, планування, фінансування, ціноутворення, мотивація та оплата праці);

4. соціальні інновації — форми активізації людського фактора в діяльності підприємства (професійна підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, стимулювання творчої активності, підтримування високого рівня безпеки праці, охорона здоров'я людей, охорона довкілля, створення комфортних умов життя);

5. юридичні нововведення — регулювання всіх видів діяльності підприємства на основі нових і змінених законів, а також нормативно-правових документів.

19. Основні складові етапи інноваційного процесу

Основні етапи інноваційного процесу

Інноваційний процес можна визначити як процес послідовного перетворення ідеї на товар. Він проходить етапи фундаментальних, прикладних досліджень, конструкторських розробок, маркетингу, виробництва, нарешті, збуту, - процес комерціалізації технологій.

Інноваційний процес може бути розглянутий із різних позицій і з різним ступенем деталізації.

По-перше, як паралельно-послідовне здійснення науково- дослідної, науково-технічної, інноваційної, виробничої діяльності й маркетингу.

По-друге, як тимчасові етапи життєвого циклу нововведення від виникнення ідеї до її розробки й поширення.

По-третє, як процес фінансування й інвестування розробки і поширення нового виду продукту або послуги. Тут він виступає як окремий випадок поширеного в господарській практиці інвестицій­ного проекту.

У загальному вигляді інноваційний процес являє собою одер­жання і комерціалізацію винаходу, нових технологій, видів продук­тів і послуг, рішень виробничого, фінансового, адміністративного або іншого характеру й інших результатів інтелектуальної діяльно­сті.

Рой Росвелл виявив декілька поколінь моделей інноваційного процесу.

Лінійний підхід до визначення інноваційного процесу він відно­сить до 1950-х - середини 1960-х рр., тобто до першого покоління інноваційного процесу, що підштовхувався розвитком технологій. Простий лінійно-послідовний процес з упором на роль науково- дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР) і ставлен­ням до ринку лише як до споживача результатів технічної активно­сті виробництва подано на рис. 1.2 [4].

Рис. 1.2. Перше покоління інноваційного процесу

Друге покоління інноваційного процесу, за Росвеллом, належить до кінця 1960-х - початку 1970-х рр. Та ж лінійно-послідовна мо­дель, але з упором на важливість ринку, на потреби якого реагують НДДКР (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Друге покоління інноваційного процесу

 

Третє покоління: початок 1970-х - середина 1980-х рр. Сполуче­на модель. Значною мірою комбінація першого і другого поколінь, з акцентом на зв'язки технологічних спроможностей і можливостей із потребами ринку (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Третє покоління інноваційного процесу. Інтерактивна модель

 

Четверте покоління: середина 1980-х рр. - нинішній час. Це японська модель передового досвіду. Відрізняється тим, що акцен­тує увагу на паралельній діяльності інтегрованих груп та зовнішніх горизонтальних і вертикальних зв'язках. Головне тут - у паралель­ній діяльності. Одночасна робота над ідеєю декількох груп фахів­ців, які діють у декількох напрямах. Це прискорює вирішення завдання, оскільки час реалізації технічної ідеї й перетворення її на готову продукцію - дуже важливий аспект у сучасному світі.

П'яте покоління: сьогодення - майбутнє. Це модель стратегічних мереж, стратегічна інтеграція і встановлення зв'язків. Відмінність її полягає в тому, що до рівнобіжного процесу додаються нові функ­ції. Це процес ведення НДДКР з використанням систем обчислюва­льної техніки та інформатики, за допомогою яких установлюються стратегічні зв'язки.