- •1. Форми і функції ділового спілкування
- •2. Бар'єри спілкування
- •3. Соціальні типи в діловому спілкуванні
- •4. Сучасні теорії міжособових стосунків
- •5. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
- •5.1. Жанри публічних виступів
- •2 . Доповідь:
- •5.2. Структура виступу. Виступ і закінчення виступу: добір матеріалу, його обгрунтування, конспект ключових слів
- •53. Як готуватися до виступу на зборах, семінарах
- •5.4. Засоби активізації уваги слухачів під час виступу
5. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
5.1. Жанри публічних виступів
1. Бесіди - це агітаційний виступ, що проводиться з невеликою кількістю учасників. В ній викладаються найголовніші положення теми, даються відповіді на питання,
2 . Доповідь:
а) політична - виголошується державним чи громадським діячем (доповідь президента України, прем’єр міністра), визначає програму дій держави чи її органу, є формою роз'яснення широким масам питань внутрішньої і зовнішньої політики країни,
б) звітна - промова, що аналізує діяльність депутата, керівника колективу, організації тощо за певний період.
в) ділова - ставить і накреслює шляхи розв'язання різних практичних питань життя і діяльності певного колективу.
г) наукова - узагальнює наукові дані, інформує про досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень.
Така наукова доповідь, що робиться не за наслідками власної наукової роботи, а розповідає про результати досліджень з певної проблеми, які опубліковані вченими у різних виданнях: книгах, брошурах, статтях і т.д., і зроблена на основі критичного огляду і вивчення ряду публікацій, називається рефератом.
3. Промова - це виступ на мітингах, масових зборах на честь певної події, ювілею тощо:
а) мітингова - присвячується злободенній проблемі, коротка, емоційна, імпровізована, індивідуальна за стилем оратора.
б) агітаційна - спрямована на роз'яснення, з'ясування певних питань; передбачає психологічний вплив на слухачів.
в) ювтеіиш - присвячепа певній даті, ювілеєві людини чи установи, підприємства; відзначається експромтами, імпровізацією, дотепністю, невимушеністю.
5.2. Структура виступу. Виступ і закінчення виступу: добір матеріалу, його обгрунтування, конспект ключових слів
Виступ на зборах, семінарах (підготовлений і непідготовлений)
Нерідко вам доручають виступити на групових чи загальноколеджних зборах або читацькій конференції. Ніколи не слід відмовлятися від цього, посилаючись на те, що ви не вмієте це робити, боїтеся аудиторії, у вас нічого, мовляв, не вийде. Слід пам'ятати, що неможливо стати - оратором, не виступаючи, не тренуючи себе у вмінні спілкуватися з аудиторією.
Виступити на зборах - це не значить просто кинути репліку схвалення чи незгоди. Виступите - це означає викласти перед слухачами суть певного питання, виділити основне, висловити своє ставлення до нього, дати оцінку, підкреслити значущість і важливість для практики, підкріпити свої докази прикладами чи посиланнями на потрібні джерела, побудувавши звернення до слухачів таким чином, щоб їм були зрозумілі мета і зміст такого звернення, щоб одержана ними інформація лягла в основу їх власних роздумів і висновків.
53. Як готуватися до виступу на зборах, семінарах
І. Підготовка до виступу.
Для успішного виступу перед аудиторією вам знадобиться увесь ваш жиггєвий досвід: регулярне читання й обдумування прочитаного, виписування того, що вас цікавить, добір потрібних матеріалів з газет, конспектування книг і статей, власні спостереження і роздуми.
Крім того, кожен з вас повинен знати характер своєї пам'яті, тренувати і вдосконалювати її. Постарайтеся встановити, який саме таї і пам'яті у вас переважає, а тоді вже виробляйте для себе оптимальний режим роботи.
Так, слухова пам'ять вимагає переказування найважливіших матеріалів уголос; зорова - уважного читання, підкреслень у тексті, поміток на полях; моторна пам'ять вимагає виписування того, що треба запам'ятати та ін.
Підготовка до виступу мас такі стадії: обдумування теми, опрацювання і писемне оформлення її (складання конспекту, плану, написання тексту); критичний розбір готового виступу; тимчасовий відхід від теми (треба, щоб вона остаточно викристалізувалась, зазнала певних змін та ін.) - і, нарешті, виголошення її.
Отже, під час підготовки до виступу:
Добре продумайте його тему.
З'ясуйте для себе мету виступу: ви хочете поінформувати слухачів про щось чи переконати їх у чомусь, спонукати до дії чи розважити?
Підготуйте заздалегідь матеріал, з яким ви збираєтесь виступити. Згрупуйте інформаційні матеріали відповідно до плану виступу.
Продумайте композицію виступу (загальноприйнята композиція - вступ, основна частина, висновки).
Розвивати думку у своєму виступі можна по-різному, а саме: пояснити, описати, розповісти, довести. Пам'ятайте, що найменш цікавою формою викладу є опис, найцікавішою - розповідь.
Обравши форму викладу, продумайте, які мовні засоби ви використаєте у виступі.
Напишіть повний текст виступу, дотримуючись таких правил:
не вживайте надто довгих речень, чергуйте їх з короткими;
не говоріть безособове, не зловживайте третьою особою однини І множини;
не перевантажуйте свою мову абстрактними поняттями і цифровим матеріалом;
щоб донести думки до слухачів, вживайте у тексті метафори, афоризми, прислів'я і цитати.
Кілька разів прочитайте текст, намагаючись його запам'ятати. Прочитайте виступ комусь із рідних чи товаришів. Це допоможе знайти необхідні слова, необхідний тон. уточнити зміст.
Джерела підготовка виступу.
Енциклопедичні та галузеві термінологічні словники, які дають змогу перевірити точність вживання терміна, поновити в пам'яті якісь події, факти, положення.
Тлумачні словники, словники наголосів, словники крилатих виразів (розкривають зміст і походження «окремих слів і цілих висловів).
Атласи (дають змогу вільно орієнтуватись у просторі).
Газети, журнали, спеціальні науково-популярні праці та ін. (з них можна запозичити і фактичний матеріал, і прийоми дохідливого викладу, характер порівнянь та ін.).
