Етапи становлення взаємовідносин між суспільством та природою

I. Період мисливсько-збиральницької культури (від палеоліту (2 млн — 25-30 тис. років тому) до неоліту (8-4 тис. років тому)). Це період нако­пичення знань про природу, пристосування людини до природи. У всіх регіонах розселення людей відбувається винищення великих тварин (пер­ша глобальна екологічна криза).

II. Період аграрної культури (від рабовласницького періоду до феодалізму). Людство завдало шкоди природі у зв'язку з розвитком хімії та одержані перших кислот, пороху. Це період активного використання людиною природних ресурсів, взаємодії з природою. Глобальний тиск на природу І «ум «галом ще незначним і локальним (зміна складу флори і фауни на території Близького Сходу, Північної та Центральної Африки). Період індустріального суспільства (XVIII ст.— перша половина XX ст.). Характеризується бурхливим розвитком фізики, техніки, атомної енергії, стрімким зростанням населення. Це період страшних за наслідками воєн, хижацької експлуатації природних ресурсів, локальних і регіональних еко­логічних криз.

IV. Постіндустріальна епоха (останні 40-50 років). Розпочинається друга гло­бальна екологічна криза: виникнення процесу парникового ефекту, поява озонової діри та кислотних дощів, суперіндустріалізація, суперхімізація, суперспоживання і суперзабруднення всіх сфер.

2.2. Практична робота № 2

Тема: Порівняння обсягів і структури забруднення міст України

Мета: визначити міста та райони Одеської області з найбільшим забрудненням атмосфери.

Обладнання: економічні карти України та Одеської області, статистичні дані та таблиці про викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Хід роботи

1. Розгляньте малюнок 2.1. та визначте міста та райони де найбільша та найменша кількість підприємств.

2. Використовуючи малюнок 2.2. та таблицю 2.1. визначте міста та райони Одеської області, де атмосфера є найбільш забрудненою, порівняно з іншими.

3. Запропонуйте власні шляхи розв’язання екологічних проблем конкретних міст України та Одеської області.

Зробіть висновок_______________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Найбільше антропогенне навантаження на атмосферне повітря здійснюють підприємства, які виробляють електроенергію, підприємства обробної, хімічної промисловості, житлового господарства та транспортні підприємства. Перелік головних потенційних забруднювачів області наведений у таблиці 2.1.

Малюнок 2.1. Кількість підприємств по містах і районах Одеської області які знаходяться на державному обліку.

Малюнок 2.2 Потенційні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по містах і районах і області (тис. т).

Таблиця 2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря по містах і районах області станом на 01.01.2010 року

Міста, райони	Загальні викиди, т	% до загальних викидів
		Діоксид азоту	Діоксид сірки	Оксид вуглецю	Сума
Одеська область	25877,3	12,2	8,4	16,4	37,0
Міста
Одеса	12396,4	10,4	7,3	14,0	31,7
Білгород-Дністровський	495,3	10,0	34,5	14,9	59,4
Ізмаїл	1371,7	4,4	24,1	11,7	40,2
Іллічівськ	1123,7	10,4	6,4	14,4	31,2
Котовськ	920,7	3,0	1,4	48,8	53,2
Теплодар	67,1	23,8	0,0	75,9	99,7
Южне	1986,6	51,2	0,3	12,4	63,9
Райони
Ананьївський	413,0	17,9	0,2	42,5	60,6
Арцизький	171,1	3,2	30,3	11,2	44,7
Балтський	238,2	11,1	52,6	18,0	81,7
Білгород-Дністровський	389,4	8,8	25,3	16,8	50,9
Біляївський	79,5	2,8	31,4	26,8	61,0
Березівський	359,1	1,2	0,1	4,3	5,6
Белградський	440,0	0,5	0,5	1,5	2,5
Великомихайлівський	927,0	0,2	0,2	0,5	0,9
Іванівський	22,6	7,1	18,1	22,6	47,8
Ізмаїльський	42,9	40,3	8,2	4,0	52,5
Кілійський	283,7	9,3	21,9	10,4	41,6
Кодимський	462,5	2,1	39,5	11,6	53,2
Комінтернівський	177,0	13,8	6,1	12,4	32,3
Котовський	18,1	8,8	24,9	28,2	61,9
Красноокнянський	23,0	1,7	31,7	23,0	56,4
Любашівський	148,3	0,9	8,4	6,7	16,0
Миколаївський	14,8	10,8	28,4	45,3	84,5
Овідіопольський	240,9	7,2	0,7	9,2	17,1
Роздільнянський	618,6	3,3	5,6	10,0	18,9
Ренійський	1772,9	9,0	0,9	28,0	37,9
Савранський	9,8	3,1	39,8	1,0	43,9
Саратський	72,3	5,7	12,7	21,3	39,7
Тарутинський	539,3	26,5	0,0	51,6	78,7
Татарбунарський	7,1	2,8	45,1	2,8	50,7
Фрунзівський	17,9	7,8	39,7	12,8	60,3
Ширяївський	26,8	5,6	6,7	31,7	44,7