8.4. Порядок маркування, пакування, транспортування та зберігання побутових скляних виробів

Маркування виробів наноситься на паперову етикетку, котру наклеюють безпосередньо на виріб, споживчу тару, групову упаковку з паперу та транспортну тару. Маркування повинно бути чітким, розбірливим і містити наступні дані: товарний знак та скорочену назву підприємства-виробника; артикул, номер рисунка чи групу складності рисунка, позначення стандарту. На кришталевих виробах, крім того, в маркуванні додатково вказана масова доля оксидів свинцю. Для упаковки скляних виробів застосовують картонні та гофровані коробки, а також паперові пакети з пакувального паперу.

Кожний видувний виріб обгортають в папір і перекладають стружкою чи іншими м'якими прокладними матеріалами, дрібні і середні вироби обгортають в папір попарно. Пресовані склянки попередньо обгортають в папір і пакують в паперові пакети. Пакети і коробки повинні бути перекладені через кожних два ряди пакувальним матеріалом.

Комплектні вироби складають в одну коробку чи один пакет, сувенірні вироби — в художньо оформлені коробки. Кожний виріб з кришталю обгортають папером і вкладають в ящики масою не більше 50 кг.

Перевозять скляні вироби всіма видами транспорту в критих транспортних засобах відповідно з правилами перевезення, діючими на кожному виді транспорту. На вагонах і контейнерах, де знаходяться скляні вироби, роблять попереджувальні надписи — "Обережно, скло!"

Скло — крихкий товар, який розбивається, тому при його транспортуванні передбачені норми бою, в межах яких вантажо­відправник відповідальності не несе. Ці норми втрат скляних виробів залежать від групи скловиробів (сортовий, господарський, кухонний посуд), виду виробу, виду транспорту, місця розташування складу і відстані перевезення, вони встановлюються диференційовано як на товари вітчизняного виробництва, так і імпортні. Наприклад, для підприємств роздрібної торгівлі, які отримують товари зі складу оптової бази виробника, незалежно від відстані перевезення автотранспортом, для посуду сортового норми втрат будуть 1,5%, для посуду господарського — 2,6%, для посуду кухонного з жаростійкого скла — 1,4% суми вартості партії товару; двома видами транспорту (залізницею і автотранспортом) відповідно — 2,0, 3,3, 1,8%.

Зберігають скляні побутові товари в світлих закритих і сухих приміщеннях, які захищають їх від впливу атмосферних опадів. Оптимальними умовами зберігання є такі: температура 20 ± 5°С, відносна вологість повітря в приміщенні 60 ± 5%.

Не дивлячись на високу хімічну стійкість, самі вироби при довгостроковому зберіганні у вологих умовах можуть піддаватись корозії, в результаті чого утворюються матові плями. Ці плями усуваються шліфовкою і поліровкою. При зберіганні на складах скляні вироби необхідно розмістити з урахуванням найменування, кольору, розмірів форми, видів декору й ін.

Дотримання вимог НТД до маркування, транспортування і зберігання скляних побутових товарів створює умови для збереження якості в процесі товаропросування до споживача. Скляний посуд легко миється різними мийними засобами, але користуватись металевими щітками при цьому не слід, оскільки скляна поверхня може бути подряпана. При експлуатації посуду може бути наліт (відкладення на поверхні), що виводиться розчином столового оцту.