89.У чому сутність ефекту синергії в процесі функціонування організації?

Ефект синергії — це позитивний результат діяльності системи відносно результатів її складових. Такий ефект описується формулою "2 + 2=5". Це означає, що сумарний результат діяльності будь-якої системи більше, ніж сума результатів окремих організаційних елементів цієї системи. За своєю природою синергічний ефект є організаційним ефектом, тому завдання полягає в тому, щоб знайти набір елементів і так з'єднати їх між собою, використовуючи прогресивні форми організації, при якому синергія забезпечувала б якісне і кількісне збільшення як потенціалу, так і результатів функціонування системи і складових частин.

Виділяють три основні процеси в синергетичному ефекті - це адекватне планування, ефективний обмін знаннями і поточною інформацією між співробітниками організації та поточна координація роботи. Ці процеси можна об'єднати під загальним терміном «колективне мислення».

«Колективне мислення» може призводити до різних ефектів. Його результати можуть бути як позитивними, коли відзначається бурхливе зростання ефективності організаційної взаємодії, так і негативними, коли ефективність діяльності настільки ж швидко падає.

До теперішнього моменту синергетичний ефект, його наявність або відсутність можна було виявити тільки за фактом відсутності росту і розвитку організації або структури протягом достатнього періоду часу, наприклад, року.

Вивчення синергії як явища, здатного збільшувати позитивний ефект функціонування організації, є досить актуальним в сучасний період. Управлінська синергія по своїй суті є налагоджена взаємодія між менеджерами різних функціональних підрозділів компанії, а також між різними ланками управління. Синергізм, створюваний управлінцями переноситься в підлеглі їм групи. При цьому можливе отримання синергії різного типу. Синергію можна розрізняти: структурну, функціональну та адміністративну .

Структурною вважається синергія, що виникає завдяки самому пристрою організації, і залежить від присутніх в ній інформаційних потоків, взаємозв'язків між групами та їх позиціонування відносно один одного. Основною умовою виникнення структурної синергії є наявність такої корпоративної культури в організації.

Функціональної синергією вважається налагоджене взаємодія в колективі, засноване на спільній професійної діяльності, єдності цілей, спільності інтересів, спільної трудової діяльності, та впровадженні інновацій.

Адміністративна синергія виникає при впливі на групу чи колектив ззовні, наприклад з боку керівного складу або Ради акціонерів. Її відмінною рисою є те, що ефект тут носить скоріше періодичний характер і досягається в процесі роботи завдяки застосуванню адміністративних або розпорядчих методів, що впливають на персонал.

90.У чому сутність та призначення ситуаційної моделі стилів керівництва ф.Фідлера?

СУТЬ-Модель Фідлера звертає увагу на ситуації і враховує три фактори, що впливають на поведінку керівника: відносини між керівниками і членами колективу (під цим розуміють довіру підлеглих до свого керівника і привабливість його особи для виконавців); структура завдання, тобто його звичність, чіткість визначення тощо; посадові повноваження, тобто обсяг законної влади, пов'язаної з посадою.

Щоб визначити особисті якості керівника, Фідлер провів опитування. У результаті опитування він встановив особисті якості працівника з ким опитуваним менш за все хотілося б працювати (найменш прийнятний колега - НПК). За Фідлером, менеджери, які мають високий рейтинг за критерієм НПК, вважають, що їх відносини з колегами повинні будуватися на особистих стосунках і взаємодопомозі, а хто має низький рейтинг - зосереджуються на завданнях і турбуються про виробництво.

Керівник, орієнтований на завдання (виробництво) або НПК з низьким рейтингом, найбільш ефективний в ситуаціях 1, 2, 3 і 8, в той час як керівники, орієнтовані на людські відносини або НПК з високим рейтингом, краще за все працюють у ситуаціях 4, 5 і 6. У ситуації 7 добре працювати можуть як ті, так і інші.

Ситуація 1 зустрічається відносно рідко: у керівника в руках велика влада, але його все одно люблять.

Ситуація 8 - найменш сприятлива, тому що посадові повноваження невеликі, відносини з підлеглими погані і завдання (робота) не структурована. Найбільш ефективним виявляється авторитарний стиль, тому що він максимізує прямий контроль керівника, що абсолютно необхідно для вірного спрямування зусиль підлеглих.

Використовуючи модель Фідлера, організація має можливість підвищити загальний рівень керівництва, застосовуючи такі методи, як: переформування груп за критерієм особистої сумісності; перепроектування роботи (завдання), роблячи її більш-менш структурованою; модернізація посадових повноважень керівника. Збільшення можливості винагороджувати полегшило б можливість використання стилю, орієнтованого на завдання. Обмеження посадових повноважень може підштовхнути орієнтованих на виробництво керівників до стилю, більше орієнтованого на людські стосунки.