Розділ 4. Розроблення механізмів прийняття управлінських рішень в організації.

Характеристика управлінських рішень

Приклади, які відображають характеристики управлінських рішень в організації

Механізми забезпечення ефективності використання характеристик управлінських рішень в організації

1

2

3

Види управлінських рішень

За характером вирішуваних завдань організацією

Організаційні запрограмовані рішення – результат реалізації визначеної послідовності кроків або дій (директор прийняв рішення про звільнення працівника, що недбало ставився до своїх обов’язків.

Організаційні незапрограмовані рішення – це рішення, викликані новими або невідомими факторами та ситуаціями (встановлення нової цілі – розширення ринків збуту).

Компромісні рішення – це рішення, які повинні врівноважувати виникаючі протиріччя (при виникненні конфлікту між працівниками цеху начальник знаходить компромісне рішення).

Для забезпечення ефективного виконання даного рішення потрібно серед альтернатив його прийняття вибрати таке рішення, яке б мало позитивні наслідки для організації (враховуючи наслідки, які мали подібні рішення в попередні роки);

За способом обґрунтування

Інтуїтивні рішення – обґрунтовуються відповідними аналітичними процесами (рішення про доцільність розширення ринків збуту).

Раціональні рішення – обґрунтовуються відповідними аналітичними процесами (рішення про доцільність розширення ринків збуту).

Для забезпечення ефективного використання даного рішення необхідно мати хорошу інтуїцію;

Для забезпечення ефективного використання даного рішення необхідно, щоб менеджер мав досвід, глибокі знання та високу кваліфікацію в цій галузі, а також щоб уважно проаналізував наслідки впливу виконання даного рішення.

За сферою охоплення

Загальні рішення – стосуються всієї організації (прийняття рішення про випуск нової марки автомобіля).

Часткові рішення стосуються конкретних осіб, служб та підрозділів (прийняття рішення, яке вирішить конфлікт).

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібно враховувати думку всіх керівників організації; необхідно обміркувати ситуацію, яка складеться після виконання такого рішення.

За тривалістю дії

Перспективні рішення – направлені на вирішення ситуації в майбутньому (рішення про створення через 2 роки гімнастичного залу для працівників);

Поточні рішення – спрямовані на вирішення поточних завдань та проблем (наказ про звільнення).

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібно враховувати економічний стан підприємства, доцільність проведення такого заходу;

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібно виходити з результатів контролю.

За рівнем прийняття

Рішення на вищому рівні (рішення директора про встановлення 7 листопада вихідним днем);

Рішення на середньому рівні (рішення про проведення маркетингового дослідження);

Рішення на нижчому рівні (рішення про надання премії за успіхи в роботі).

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібно враховувати економічні і соціальні наслідки для фірми; рекомендації кваліфікованих осіб; можливості фірми.

Умови прийняття управлінських рішень

Повноваження характеризують межу між групами менеджерів при прийнятті рішень (начальник відділу не може приймати рішення, які має повноваження приймати директор);

Обов’язковість – вимагає від менеджера прийняти рішення, якщо цього потребує ситуація (прийняття директором рішення при нестачі обігових коштів);

Відповідальність – показує, які санкції можна застосувати стосовно менеджера в результаті прийняття невдалого рішення (за незадовільну роботу з фінансами звільнити заступника з фінансів з посади);

Компетентність – характеризує вміння менеджера приймати кваліфіковані рішення (начальник маркетингового відділу приймає рішення про проведення маркетингового дослідження).

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібно обміркувати всі можливі наслідки, які складуться після виконання рішення.

При прийнятті рішення необхідно обґрунтувати ситуацію, яка вимагає прийняття рішення.

При прийнятті рішення необхідно враховувати відповідальність, яку несе менеджер за прийняття невдалого рішення.

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібно, щоб менеджер був компетентний і кваліфікований.

Фактори, які впливають на процес прийняття управлінських рішень

Особисті якості менеджера (освіта, знання, вік, досвід) (директор приймає рішення щодо розширення ринків збуту).

Середовище прийняття рішення:

Визначеність – коли керівник знає результат кожного з альтернативних варіантів відбору (керівник знає, що при вкладенні грошей у виробництво, ці гроші швидко повернуться).

Ризик – менеджеру відома ймовірність кожної альтернативи (гроші вкладені у купівлю нового обладнання у кращому випадку повернуться через рік, у гіршому – через 3 роки).

Невизначеність – коли неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів (при швидкій зміні економічних і політичних факторів швидко змінюється попит на автомобілі).

Інформаційні обмеження – обумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації (про пошуку нових ринків збуту неможливо отримати ту інформацію, яка необхідна).

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібно, щоб менеджер був освічений, мав практичний досвід, відповідні ділові та моральні якості.

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібна визначеність середовища.

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібно враховувати можливий ризик та наслідки для фірми.

Необхідно, щоб менеджер, який приймає дане рішення, знав наслідки його реалізації.

Для забезпечення ефективного використання даного рішення потрібна максимально можлива кількість інформації по даному питанню.

Підходи до оптимізації управлінських рішень

Застосування наукового методу: маркетинговий відділ проводить збір та аналіз інформації про падіння попиту на автомобілі; на основі зібраної інформації висуває гіпотези, виявляє взаємозв’язок між проблемами (напр., зниження доходу споживачів, погана рекламна кампанія, поява нових конкурентів); перевіряються гіпотези; якщо хоча б одна з них вірна, приймається рішення, якщо ж ні, - вертаються до першого етапу збору та аналізу інформації.

Застосування системної орієнтації: вивчення організації як відкритої системи, що складається з взаємопов’язаних частин (прийняття рішення про зміну постачальників, оскільки при контролі на вході виявлено низьку якість сировини).

Використання моделей: дозволяє приймати рішення, які враховують всі фактори й альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарської діяльності (створення нової моделі автомобіля, призначеної для експорту за кордон).

Рішення буде прийняте правильно, коли буде якісна, повна та достовірна інформація, коли особи, які її збиратимуть, будуть компетентні у своїй справі.

Рішення буде ефективним, коли менеджер знає організацію як систему (знає елементи, які є на вході, процес перетворення і вихід).

Рішення буде ефективним, коли буде правильно поставлене завдання перед моделлю, коли правильно створена модель, коли вона перевірена, коли є невисокою вартість побудови.