Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект по основам оценк...doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.27 Mб
Скачать

Тестові завдання

1. Інформація стосовно нещодавніх продаж залучається у разі використання:

а) витратного підходу;

б) порівняльного підходу;

в) дохідного підходу.

2. Жоден покупець (інвестор) не купить об’єкт нерухомості, якщо його вартість перевищує витрати на придбання на ринку подібного об’єкта з тією ж корисністю – це з позицій:

а) витратного підходу;

б) порівняльного підходу;

в) доходного підходу.

3*. До недоліків методу порівняння продаж відносяться:

а) потреба в активно-функціонуючому ринку об’єктів-аналогів;

б) потреба у значних коригуваннях;

в) метод є статистично перевіреним;

г) метод враховує інтереси інвестора.

4. Яким буде коригування ціни об’єкта-аналога, якщо його стан гірший, ніж у оцінюваного об’єкта нерухомості:

а) зі знаком «-»;

б) зі знаком «+».

Розрахункові завдання

1. Постановка завдання: Оцінити об’єкт, користуючись порівняльним методом.

Вихідні дані: Вартість об’єкта-аналога 100000 грн. Відсутність гарячої води знижує вартість оцінюваного об’єкта на 7%, відсутність ремонту знижує вартість на 11%. Розташування на першому поверсі збільшує вартість на 8%, а більш вдале місце розташування – на 13%.

2. Постановка завдання: Визначити вартість об'єкта, використовуючи метод аналога продажів, і з огляду на валовий рентний мультиплікатор.

Вихідні дані. Розглядаються продажі 4-х аналогів за такими цінами: 230000грн., 340000грн., 350000грн. і 410000грн.

Аналізовані об'єкти здаються в оренду і річна величина орендної плати складає відповідно 49000грн., 51000грн., 53000грн. і 58000грн.

Доходи від здачі оцінюваного об'єкта в оренду очікуються в розмірі 57000грн. на рік.

Тема 8. О собливості експертної оцінки під час банкрутства підприємства

  1. Етапи здійснення ліквідаційних процедур при банкрутстві.

  2. Інвентаризація як складова процесу оцінки майна підприємства.

  3. Принципи й методи оцінки ліквідаційної вартості.

  4. Особливості оцінки вартості цілого майнового комплексу в умовах банкрутства підприємства.

1. Етапи здійснення ліквідаційних процедур при банкрутстві

Сутність банкрутства визначає Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Закон дає таке визначення банкрутства: банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

В Україні близько 10-15% поданих позовів про банкрутство стосується підприємств із державною формою власності. Кількість неплатоспроможних підприємств безупинно зростає й досягає більше 50% всіх підприємств. Багато підприємств різних форм власності, не приймаючи статусу банкрутства, по суті, є такими.

Суб'єктами банкрутства можуть бути лише зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності юридичні особи, зокрема державні підприємства, підприємства із часток державної власності в статутному фонді. Не можуть бути суб'єктами банкрутства відособлені підрозділи юридичних осіб (філії, представництва, відділення).

Процес здійснення ліквідаційних процедур при банкрутстві включає:

1. Оцінку майна підприємства-банкрута. Така оцінка проводиться на основі повної інвентаризації майна підприємства. Майно підприємства-банкрута підлягає реалізації з метою задоволення вимог кредиторів.

2. Визначення ліквідаційної маси. Основу для формування ліквідаційної маси становлять майнові активи (майно й майнові права).

3. Вибір найбільш ефективних форм продажу майна.

4. Забезпечення задоволення претензій кредиторів.

5. Розробка ліквідаційного балансу ліквідаційною комісією після повного задоволення всіх вимог кредиторів і подача його в арбітражний суд. Якщо за результатами ліквідаційного балансу не залишалося майна після задоволення вимог кредиторів, арбітражний суд виносить постанови про ліквідацію юридичної особи-банкрута. Якщо ж у підприємства-банкрута достатньо майна для задоволення всіх вимог кредиторів (достатньо із позиції законодавства для його функціонування в даній організаційно-правовій формі), воно вважається вільним від боргів і може продовжити свою підприємницьку діяльність.