12. 3. Норми сучасної української літературної мови

Національна українська мова складається із літературної мови і діалектів.

Розрізняють три основних групи діалектів:

     північна група;

     південно-західна;

     південно-східна.

Діалекти мають фонетичні, лексичні, орфоепічні і граматичні особливості, характерні тільки для певного діалекту. Одні і ті ж слова у різних діалектах можуть вимовлятися по-різному, мати різне значення, і носії діалектів ніколи не дійдуть згоди, бо немає мовної норми в діалектах. Наявність мовних норм і відрізняє літературну мову від діалектів і є основною ознакою літературної мови.

Норма - прийняте в суспільній практиці людей правило вимови, вживання та написання слова. Характерні особливості норми літературної мови:

     відносна усталеність;

     розповсюдженість;

     загальновживаність;

     загальнообов'язковість;

     відповідність вживанню, традиціям і можливостям мовної системи.

Норми допомагають літературній мові зберігати цілісність і зрозумілість, вони захищають літературну мову від діалектної, жаргонізмів, просторіччя.

Літературна норма залежить від умов, за якими здійснюється мова. Мовні засоби, доречні в одній ситуації (побутове спілкування), можуть статися недоладними в іншій (офіційно-ділове спілкування).

У мові, усній і писемній, важливо дотримуватися норм літературної мови. 

Орфоепічні норми регулюють вимову звуків та наголошення слів.

Наприклад, повістка - повістці [сц], до'говір, ма'ркетинг, по'зика, вимо'ва. 

Лексичні норми регулюють вживання слів у властивих їм значеннях. 

Наприклад, неправильно "моя автобіографія", треба "автобіографія". 

Стилістичні норми регулюють вживання слів залежно від стилю.

Наприклад, у побутовому спілкуванні недоречне вживання речення "Ти з якого питання плачеш?", треба спитати "Ти чому плачеш?"

Орфографічні норми регулюють правильність написання слів.

Наприклад, пів’яблука, пів-Європи, Аргентина, брошура.

Граматичні норми регулюють правильне використання морфологічних форм частин мови і синтаксичних конструкцій.

Наприклад, правильно вживати "один євро, традиційний запис, гострий біль, згідно з наказом, по містах і селах, на адресу".

Пунктуаційні норми регулюють вживання розділових знаків.

Наприклад: Логічні елементи змісту службового листа такі: вступ, докази, висновки і заключення.

Норми літературної мови закріплюють традиції і культурні здобутки минулого, регулюють використання правил.

Дотримання літературних норм обов'язкове, бо мова - це візитна картка людини, проява її культури і освіченості. Сократ писав: "Скажи мені що-небудь, щоб я тебе побачив".

Письменники, політичні діячі і діячі культури багато уваги приділяли культурі мови, умінню "приборкать" слово.

  Зім'ять, як віск, і сотворять дива.

І непокірне слово, як шовкове,

Стелилося б",

бо вважають "що влада слів солодша від шафрана,

а ще солодша - влада над словами".

                                                                               Б. Олійник

12.4. Запитання і завдання для самоперевірки

1.     У чому проявляється об'єктивність змісту документа?

2.     У чому полягає повнота інформації документа?

3.     Як досягається уніфікація тексту документа?

4.     Яке призначення має стандартизація мови?

5.     У чому полягає переконливість документа?

6.     Назвіть основні риси культури мови.

7.     У чому полягає чистота мови?

8.     Від чого залежить ясність і зрозумілість мови?

9.     Назвіть основні групи діалектів.

10.Назвіть особливості норми літературної мови.