8.3. Методи встановлення норм праці

Під методом нормування праці розуміють сукупність прийомів установлення норм праці, яка включає аналіз трудового процесу, проектування раціональної технології та організації праці, розрахунок норм.

У практиці встановлення норм використовуються аналітичний та сумарний методи.

♦ Аналітичний метод нормування передбачає вивчення трудового процесу, організації праці на робочому місці, ефективності вико­ристання техніки та робочого часу

Робота, що підлягає нормуванню, розчленовується на її складові технологічні та трудові елементи, котрі ретельно аналізуються, потім на основі аналізу проектуються раціональні прийоми та методи виконання цих елементів і проводиться відповідний їм розрахунок необхідних витрат робочого часу.

Цей метод має два різновиди: аналітично-дослідницький та аналітично-розрахунковий. При аналітично-дослідницькому методі витрати часу на кожний елемент операції або операцію в цілому визначається на основі безпосередніх вимірювань цих витрат на робочому місці. При аналітично-розрахунковому методі витрати часу визначаються за встановленими технічно-обґрунтованими нормативами.

При використанні сумарного метода норми розраховуються на операції в цілому без аналізу та проектування їх структури на під­ ґрунті особистого досвіду нормувальника та статистичних даних про фактичні витрати часу на аналогічні роботи

Установлені таким шляхом норми називаються дослідно-статис­тичним. Недоліком такого методу нормування праці є те, що він не сприяє виявленню резервів виробництва, норми, що застосовуються, не є технічно-обгрунтованими, їх якість залежить від рівня кваліфікації та добропорядності нормувальника.

У сучасному виробництві складної особливо точної продукції в умовах масового її виробництва застосовується метод мікро елементного нормування як різновид аналітичного методу.

Він передбачає розчленування будь-яких трудових дій на найпрос­тіші стандартні рухи, за допомогою яких моделюються ручні прийоми. Час, що потрібний на їх виконання, розраховується за допомогою мікроелементних нормативів.

Поряд із мікроелементним нормуванням підтвердила свою ефектив­ність протилежна тенденція - універсалізація норм за всією технологічною лінією по всім операціям. Наприклад, роботи по нормуванню операцій на японській фірмі "Тойота" визначають, головним чином, послідовність та режим різних операцій, що виконуються багатоверстатником-універсалом.

Виробничі норми вказані на двох картках: карті послідовності технологічних операцій, що виконуються одночасно робочим та

машинами, та технологічній карті, яка вивішується для загального огляду. У ній вказується тривалість циклу виробництва деталі - штучний час, послідовність операцій та нормативний виробничий наробіток.

Штучний час уявляє собою єдину для всіх ліній норму часу у хвилинах та секундах, упродовж якої на лінії треба виготовити один виріб (деталь). Цей час розраховується за наступними двома формулами:

Кожному виробничому підрозділу до початку місяця доводиться добове завдання випуску продукції та штучний час. За даною інформацією робітники повинні бути розставлені таким чином, щоб на кожній виробничій стадії була зайнята мінімальна кількість робітників, а в цілому складається загальний виробничий графік для всього заводу.

Синхронізація операцій на всій лінії досягається за рахунок того, що кожний робітник виконує свою операцію відповідно встановленому штучному часу.

В цих умовах звичайна кількість незавершеного виробництва є мінімальною і включає тільки вироби, які знаходяться у кожний даний момент на верстатах.

Норми праці розраховуються у певній послідовності (схема 1).

Виходячи зі схеми, встановлюються варіанти технологічного та трудового процесів, а також темп роботи, санітарно-гігієнічні умови, методи встановлення норм, склад нормативів. Як видно, процес установлення норм багатоваріантний. Число можливих варіантів визначається добутком числа варіантів факторів, що розглядаються. У практиці розроблені прийоми зменшення можливих варіантів у залежності від змісту задач, що вирішуються, особливостей виробничого процесу.

Розглянуті методичні основи нормування праці у сучасних умовах набувають нового змісту. Ідеться про повне оновлення організаційно-технічної та економічної основи нормування. Сьогодні необхідно у повному обсязі переробити інформаційну та нормативну базу, яка

застосовується у розрахунках норм, переходити до застосування ЕОМ у нормуванні праці, створювати автоматизовані робочі місця нормувальників, готувати професійні кадри для цієї роботи, формувати банки алгоритмів і програм із розрахунків норм, аналізу їх виконання, перевірки якості норм. Слід змінити і традиційну форму подачі нормативів - замість громіздких таблиць, які зручні для традиційних форм розрахунків, доцільно подавати їх у вигляді математичних формул залежності величини норм від змінних факторів, що є значно зручнішим в умовах користування персональними комп'ютерами.

Резюме

1. Процес нормування складається з вивчення структури витрат робочого часу, розробки нормативних матеріалів, встановлення норм витрат праці на конкретному робочому місці, контролю за виконанням норм та їх оновлення.

2. Засоби нормування охоплюють нормативні матеріали, інструментарій вимірювання витрат часу та аналізу трудових процесів, накопичені засоби визначення залежностей між факторами впливу на виробничий процес та витратами часу, комп'ютерну техніку.

3. Нормативи з нормування праці - це заздалегідь встановлені вихідні регламентовані величини, складові витрат часу за елементами трудового процесу, що використовуються для визначення норм праці для конкретного робочого місця. Відрізняють нормативи режимів роботи обладнання, нормативи часу, нормативи часу обслуговування, нормативи чисельності.

4. В залежності від рівня елементів, на які роздроблюється трудовий процес з метою визначення норм, відрізняють нормативи диференційовані та укрупнені.

5. Методика розробки нормативів передбачає декілька етапів, основними з яких є вивчення об'єкту та формування необхідних матеріалів для дослідження, проведення вимірів витрат часу, встановлення залежностей витрат часу за факторами впливу та надання їм форми алгоритмів для практичного використання.

6. З метою вимірювання витрат часу використовуються такі види спостережень: фотографія робочого часу методом безперервних вимірювань, фотографія робочого часу методом момент них спостережень, хронометраж, фото хронометраж.

7. Для конкретного виробничого процесу, що аналізується з метою

встановлення нормативів, визначають фактори постійні (фактори-умови) та перемінні (фактори-аргументи). За результатами спостережень, за допомогою математичних та емпіричних формул залежності встановлюється значення відповідного нормативу при певному значенні фактора-аргумента (нормативні залежності).

8. Встановлення норм праці для конкретних умов виробництва здійснюється двома різновидами аналітичного методу. Аналітично дослідницьким методом витрати часу встановлюються через їх виміри безпосередньо на робочому місці. При аналітико-розрахунковому методі витрати часу визначаються за нормативами. Використовується також сумарний метод, коли норми розраховуються на операції в цілому за попередніми прецедентами.

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Розкрийте зміст процесу нормування праці.

2. Визначте поняття "нормативи нормування праці"

3. Охарактеризуйте види нормативів.

4. Яким вимогам повинні відповідати нормативи?

5. Розкрийте класифікацію нормативів.

6. Охарактеризуйте види нормативів за складністю структури.

7. Які етапи включає методика розробки нормативів?

8. Розкрийте методику проведення фотографії робочого дня.

9. Розкрийте зміст хронометражу як виду спостереження витрат робочого часу.

10. Охарактеризуйте методику встановлення нормативних залежностей.

11. Розкрийте зміст поняття "інтенсивність праці".

12. Охарактеризуйте два підходи до встановлення багатофакторних нормативних залежностей.

13. Охарактеризуйте аналітичний метод установлення норм праці.

14. Охарактеризуйте сумарний метод установлення норм праці.

15. В чому полягає сутність мікро елементного нормування?

16. Охарактеризуйте тенденцію універсалізації норм за всією технологічною лінією.

17. Розкрийте принципову послідовність розрахунків норм праці.

Література: [1; 2; 4; 5; 13; 15; 21].