14. Трудовий потенціал: поняття, структура, показники.

Під трудовим потенціалом розуміється розвинута в даному сус­пільстві сукупність демографічних, соціальних та духовних характе­ристик і якостей економічно активного населення, що реалізовані або мо­жуть бути реалізовані в умовах досягнутого рівня розвитку продуктивних сил, науково-технічного прогресу та системи відносин щодо участі в процесі праці та суспільній діяльності. Природною ос­новою формування трудового потенціалу є демографічне відтворен­ня, що забезпечує безперервне поновлення поколінь людей як фізич­них носіїв всіх соціальних якостей системи відносин. З іншого боку, трудовий потенціал — це є максимально можлива величина, що виз­начає участь працюючих у виробництві за екстремальних умов з ура­хуванням їх психофізичних особливостей, рівня професійних знань та набутого досвіду.

Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, під­приємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох складових, основними з яких є здоров'я, нравственность, освіта, професіоналізм, творчий потенціал, ак­тивність, організованість, ресурси робочого часу.

Узагальненими показниками трудового потенціалу виступають:

— здоров'я населення, яке проявляється у середній тривалості життя, частці інвалідів, смертності за окреми­ми віковими групами;

— моральність населення характеризується відношен­ням суспільства до соціально незахищених верств насе­лення, релігійністю, показниками соціальної напруги, злочинністю;

— творчий потенціал населення проявляється в тем­пах науково-технічного прогресу, визначається кількістю патентів та міжнародних премій тощо;

— організованість на рівні суспільства оцінюють ста­більністю законодавства, стабільністю політичної ситуації.

— рівень освіти населення характеризується питомою вагою осіб з вищою освітою, середньою кількістю років навчання в розрахунку на одну людину, доступністю різ­них рівнів освіти;

— ресурси робочого часу характеризуються чисельністю працездатного населення, кількістю і часткою зайнятих, рівнем безробіття, кількістю відпрацьованих людино-днів за рік.

У ринковій економіці змінюється підхід до формування трудово­го потенціалу, основний акцент переноситься на якісний його склад. Якість трудового потенціалу являє собою складну, багатоступеневу категорію. Основними якісними компонентами трудового потенціа­лу є психофізіологічна, соціально-мотиваційна, освітньо-професійна, інтелектуальна, культурна, творча, духовно-енергетична, релігій­на та ін. Якісні компоненти трудового потенціалу детерміновані ча­стковими показниками (параметрами), це є:

• психофізіологічна компонента, пов'язана зі здібністю і схильністю людини до праці, станом її здоров'я, типом нервової системи, витривалістю;

• освітньо-професійна компонента, пов'язана з наявністю загальних та спеціальних знань, трудових навичок і вмінь, відповідальністю, професійною майстерністю;

• соціально-мотиваційна компонента, пов'язана із соціальною зрілістю, рівнем свідомості, ідейної впевненості та раціональної поведінки, ініціативністю, діловитістю.

Соціально-економічний зміст поняття трудового потенціалу уможливлює здійснення кваліметричної оцінки більшості якісних компонент трудового потенціалу на різних рівнях аналізу суспіль­ства, підприємства, людини. Найважливіші якісні компоненти тру­дового потенціалу можна інтерпретувати у такий спосіб:

• здоров'я — рівень працездатності (кількість втрат робочого часу з причин тимчасової непрацездатності), середня трива­ лість життя, витрати на охорону праці та здоров'я;

• освіта — кількість спеціалістів з вищою і середньою спеціаль­ною освітою;

• творчість — кількість винаходів, раціоналізаторських пропо­зицій в розрахунку на одного працюючого;

• свідомість — втрати від конфліктів, страйків, міграції в діто­родному віці;

• професіоналізм — рівень якості продукції, втрати від браку, питома вага кваліфікованих робітників у загальній чисель­ності працівників.

Трудовий потенціал окремого робітника охоплює:

• психофізіологічний потенціал: здібності, стан здоров’я, працеспроможність, выносливость, тип нервной системы;

• квалификационный: объем, глубина, разносторонность общих и специальных знаний, трудовые привычки и умение;

• личностный: уровень гражданского сознания и социальной зрелости, ценностные ориентации, потребности, отношение к труду.

Трудовой потенциал предприятия следует рассматривать как совокупность следующих элементов:

• кадрового: квалификационный потенціал (профессиональные знания, умение, навыки) и образовательный (познавательные способности);

• профессиональной структуры, которая обусловлена содержанием труда, структурой профессий и их изменениями под влиянием НТП;

• квалификационной структуры, которая определяется качественными изменениями в трудовом потенциале (ростом учений, знаний, навыков);

• организационной составляющей, которая предусматривает високий урівень организации и культуры труда, четкость, ритмичность, согласованность трудових усилий и высокую степень удовлетворенности трудом. Величина трудового потенціалу підприємства визначається розміром потенційного робочого часу, який можливо розрахувати як різницю між календарним фондом робочого часу та втрат робочого часу або як добуток кількості робітників, кількості робочих днів за рік та тривалості робочого часу у продовж зміни.