9. Трудові ресурси: сутність і зміст.

Трудові ресурси - це потенціальний носій робочої сили та найважливіший фактор розвитку економіки, частина продуктивних сил суспільства.

Трудові ресурси — це працездатне населення в працез­датному віці, зайняте в різних сферах суспільно корисної праці і на навчанні з відривом від виробництва. Це чолові­ки в віці 16—59 років і жінки в віці 16—54 роки, за ви­нятком непрацюючих інвалідів праці і війни І і II групп і осіб, які отримують пенсії на пільгових умовах (чоловіки віком 50-59 років, жінки віком 50-54 роки). До трудових ресурсів також відносять населення старше і молодше працездатного віку, якщо воно зайняте в суспільному ви­робництві.

Межі працездатного віку носять умовний характер і можуть змінюватися під впливом НТП, ступеня задово­лення матеріальних і духовних потреб населення. Згідно з українським законодавством, на роботу можна прийма­ти у вільний від навчання час на неповний робочий день учнів за­гальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів у разі досягнення ними 14-річного віку за зго­дою одного з батьків або особи, яка їх замінює, за умови виконання легкої праці.

Існують два методи розрахунку чисельності трудових ресурсів:

• Демографічний: сума чисельності працездатного населення у робочого віці і працюючих осіб за межами працездатного віку.

• Економічний: сума чисельності зайнятого населення та незайнятого у працездатному віці.

Показники оцінки працездатного населення

Працездатність усього населення:

Кпрацездат.=Sпрнацезд. Населення в роб.віці / Sзаг. *100, %

де К_{працездатн.} – показник працездатності усього населення;

S_{працездатного населення} – чисельність працездатного населення;

S_{загального} – чисельність усього населення;

Показує, яку частку складає працездатне населення в загальній чисельності населення.

Працездатність населення в робочому віці:

Кпрацезд.в роб. віці=Sпрацезд.населення в роб.віці / Sнас.в робочому віці*100, %

де S_{нас. в робочому віці} – чисельність населення в робочому віці

Показує, яку частку складає працездатне населення в чисельності населення в робочому віці

Коефіцієнт загального демографічного навантаження непрацездатними:

Кзаг.дем.навант.непрацезд.=S0-15+S55(60)і більше / Sпрацездатне(16-54(59))*1000,‰

Розраховується в проміле. Показує, скільки осіб непрацездатного населення по віковій ознаці в середньому припадає на кожну 1000 осіб працездатного населення

Коефіцієнт демографічного навантаження дітьми:

Kдем.навант.дітьми=S0-15 / S16-54(59)працезд.*1000, ‰

Розраховується в проміле і показує, скільки осіб доробочого віку в середньому припадає на кожну 1000 працездатного населення

Коефіцієнт демографічного навантаження пенсіонерами:

Кдемнавант.пенсіонер.= S55(60)і більше / S16-54(59)працезд.*1000,‰

Розраховується в проміле і показує, скільки осіб пенсійного віку в середньому припадає на кожну 1000 працездатного населення

Використання трудових ресурсів вивчається за допомогою системи показників:

Коефіцієнт зайнятості = Чисельність працюючого населення

трудових ресурсів Чисельність трудових ресурсів

Коефіцієнт зайнятості Чисельність працездатного

працездатного населення = працюючого населення

Чисельність всього

працездатного населення

Рівень економічної активності ви­зна­ча­єть­ся як від­но­шен­ня (у відсотках) чисельності за­йня­то­го на­се­лен­ня у ві­ці 15–70 ро­ків до всьо­го обстеженого на­се­лен­ня зазна­че­но­го ві­ку чи на­се­лен­ня за від­по­ві­д­ною соціально-демографічною ознакою.

Рі­вень за­йня­то­с­ті ви­зна­ча­єть­ся як від­но­шен­ня (у відсотках) чисельності за­йня­то­го на­се­лен­ня у ві­ці 15–70 ро­ків до всьо­го на­се­лен­ня зазна­че­но­го ві­ку чи на­се­лен­ня за від­по­ві­д­ною соціально-демографічною ознакою.

Показники руху трудових ресурсів

Абсолютні:

• чисельність осіб, що вступили в робочий вік (природне поповнення трудових ресурсів); S_{прир. поповн.}

• чисельність осіб, які вибули з робочого віку (природне вибуття трудових ресурсів); S_{прир. вибуття}

• природний приріст (зменшення) трудових ресурсів, який розраховується як різниця між обсягами природного поповнення і природного вибуття трудових ресурсів (ПП);

• чисельність механічного приросту (скорочення) трудових ресурсів, яка розраховується як різниця між прибулими і вибулими працездатного віку (МП), тобто це сальдо міграції;

• чисельність прибулих трудових ресурсів;

• чисельність вибулих трудових ресурсів;

загальний приріст (скорочення) трудових ресурсів: П_{заг.Т.Р.}=ПП+МП

Відносні:

• коефіцієнт природного поповнення трудових ресурсів:

Кприр.поповнення=Sприрод.поповнен./S16-54(59)*1000, ‰

• коефіцієнт природного вибуття трудових ресурсів:

‰

• коефіцієнт природного приросту трудових ресурсів:

‰

• коефіцієнт механічного поповнення (скорочення) трудових ресурсів:

‰

• коефіцієнт механічного вибуття трудових ресурсів:

• коефіцієнт міграції або механічного приросту (скорочення) трудових ресурсів:

‰

• коефіцієнт загального приросту (скорочення) трудових ресурсів:

‰

Усі показники характеризують інтенсивність руху трудових ресурсів і визначаються в розрахунку на кожну 1000 осіб середньорічної чисельності трудових ресурсів, тобто розраховуються в проміле.

10. Трудовий потенціал: поняття, структура, показники.

Під трудовим потенціалом розуміється розвинута в даному сус­пільстві сукупність демографічних, соціальних та духовних характе­ристик і якостей економічно активного населення, що реалізовані або мо­жуть бути реалізовані в умовах досягнутого рівня розвитку продуктивних сил, науково-технічного прогресу та системи відносин щодо участі в процесі праці та суспільній діяльності. Природною ос­новою формування трудового потенціалу є демографічне відтворен­ня, що забезпечує безперервне поновлення поколінь людей як фізич­них носіїв всіх соціальних якостей системи відносин. З іншого боку, трудовий потенціал — це є максимально можлива величина, що виз­начає участь працюючих у виробництві за екстремальних умов з ура­хуванням їх психофізичних особливостей, рівня професійних знань та набутого досвіду.

Розрізняють трудовий потенціал окремої людини, під­приємства, території, суспільства. Трудовий потенціал складається з багатьох складових, основними з яких є здоров'я, нравственность, освіта, професіоналізм, творчий потенціал, ак­тивність, організованість, ресурси робочого часу.

Узагальненими показниками трудового потенціалу виступають:

— здоров'я населення, яке проявляється у середній тривалості життя, частці інвалідів, смертності за окреми­ми віковими групами;

— моральність населення характеризується відношен­ням суспільства до соціально незахищених верств насе­лення, релігійністю, показниками соціальної напруги, злочинністю;

— творчий потенціал населення проявляється в тем­пах науково-технічного прогресу, визначається кількістю патентів та міжнародних премій тощо;

— організованість на рівні суспільства оцінюють ста­більністю законодавства, стабільністю політичної ситуації.

— рівень освіти населення характеризується питомою вагою осіб з вищою освітою, середньою кількістю років навчання в розрахунку на одну людину, доступністю різ­них рівнів освіти;

— ресурси робочого часу характеризуються чисельністю працездатного населення, кількістю і часткою зайнятих, рівнем безробіття, кількістю відпрацьованих людино-днів за рік.

Соціально-економічний зміст поняття трудового потенціалу уможливлює здійснення кваліметричної оцінки більшості якісних компонент трудового потенціалу на різних рівнях аналізу суспіль­ства, підприємства, людини. Найважливіші якісні компоненти тру­дового потенціалу можна інтерпретувати у такий спосіб:

• здоров'я — рівень працездатності (кількість втрат робочого часу з причин тимчасової непрацездатності), середня трива­ лість життя, витрати на охорону праці та здоров'я;

• освіта — кількість спеціалістів з вищою і середньою спеціаль­ною освітою;

• творчість — кількість винаходів, раціоналізаторських пропо­зицій в розрахунку на одного працюючого;

• свідомість — втрати від конфліктів, страйків, міграції в діто­родному віці;

• професіоналізм — рівень якості продукції, втрати від браку, питома вага кваліфікованих робітників у загальній чисель­ності працівників.

Трудовий потенціал окремого робітника охоплює:

• психофізіологічний потенціал: здібності, стан здоров’я, працеспроможність, выносливость, тип нервной системы;

• квалификационный: объем, глубина, разносторонность общих и специальных знаний, трудовые привычки и умение;

• личностный: уровень гражданского сознания и социальной зрелости, ценностные ориентации, потребности, отношение к труду.

Трудовой потенциал предприятия следует рассматривать как совокупность следующих элементов:

• кадрового: квалификационный потенціал (профессиональные знания, умение, навыки) и образовательный (познавательные способности);

• профессиональной структуры, которая обусловлена содержанием труда, структурой профессий и их изменениями под влиянием НТП;

• квалификационной структуры, которая определяется качественными изменениями в трудовом потенциале (ростом учений, знаний, навыков);

• организационной составляющей, которая предусматривает високий урівень организации и культуры труда, четкость, ритмичность, согласованность трудових усилий и высокую степень удовлетворенности трудом. Величина трудового потенціалу підприємства визначається розміром потенційного робочого часу, який можливо розрахувати як різницю між календарним фондом робочого часу та втрат робочого часу або як добуток кількості робітників, кількості робочих днів за рік та тривалості робочого часу у продовж зміни.

Трудовий потенціал суспільства є похідною (производной) величиною від рівня розвитку продуктивних сил та стану здоров’я населення, від змісту загальної і спеціальної освіти, професійної підготовки.