7. Населленя, його якісні та кількісні характеристики.

Населення — це сукупність людей, що природно - історично склалася, постійно відновлюється і проживає на визначеній території.

Населення залежно від цілей аналізу класифікують за різними ознаками. Міжнародною організацією праці ре­комендована класифікація населення, відповідно до якої воно поділяється на економічно активне і економічно не­активне.

Відтворення населення — це процес постійного понов­лення населення через зміну поколінь у результаті народжу­вання і смерті. Рух населення характеризується особливостями зміни чисельності та складу населення країни.

У процесах відтворення населення розрізняють види руху, типи і режими.

Виділяють такі види руху населення:

• природний — результат народження і смерті людей;

• механічний — просторове переміщення населення;

• соціальний — зміни освітньої, професійної та ін­ших структур;

• економічний — зміни трудової активності населення.

У природному русі населення розрізняють типи відтворення: традицій­ний (спостерігається високий рівень народжуваності і високий рівень смертності) і сучасний (характеризується зменшен­ням рівня народжуваності, зменшенням рівня смертності і зростанням середньої тривалості життя).

Виділяють такі режими відтворення:

• розширене відтворення — характеризується переважан­ням народжуваності над смертністю та, відповідно, при­родним приростом населення;

• просте відтворення — характеризується постійною кількістю населення в результаті приблизно однакової народжуваності і смертності;

• звужене відтворення — характерне для країн, в яких показники смертності перевищують показники народжуваності, внаслідок чого населення країни зменшується, як це спостерігається в Україні.

Розрізняють екстенсивний та інтенсивний типи відтворення робо­чої сили.

Екстенсивне відтворення означає збільшення чисельності трудо­вих ресурсів в окремих регіонах та в країні загалом без зміни їхніх якісних характеристик.

Інтенсивне відтворення трудових ресурсів пов'язане зі зміною їхньої якості, а саме: із зростанням освітнього рівня працівників, їхньої кваліфікації, фізичних та розумових здібностей тощо (див. схе­му 1). Екстенсивний та інтенсивний типи відтворення сукуп­ної робочої сили взаємно доповнюють один одного.

Формування механізму регулювання відтворення робочої сили слід розглядати як процес приведення до режиму активної взаємодії таких його складових: структурно-інвестиційної, соціально-еконо­мічної, фінансово-вартісної та організаційно-управлінської (див. схе­му 2 ). У межах кожної з них визначені найперспективніші на­прями регулювання і практичні дії, що мають бути реалізовані в найближчій перспективі та дозволять сформувати механізм, адекват­ний реаліям перехідної економіки.

До кола найбільш актуальних макроекономічних проблем сфери зайнятості та ринку праці необхідно, на наш погляд, віднести наступні:

• Постійне скорочення чисельності населення держави. Чисельність наявного населення України зменшується. Висока смертність населення визначає низькі за європейськими мірками показники тривалості життя при народженні: в Україні, як і в більшості країн з перехідною економікою, зростання середньої тривалості життя населення, особливо старшого віку, не спостерігається.

• Реструктуризація зайнятості населення України. Має місце перерозподіл працюючих у сферу послуг. Так, майже у двічі (на 51,8%) зменшилась середньооблікова кількість працівників у виробничій сфері.

• Нестабільний характер зайнятості у недержавному секторі економіки, який можна пояснити значним відсотком банкрутств комерційних підприємств, особливо малих та середніх. У сфері малого бізнесу часто порушується трудове законодавство, має місце кримінальний бізнес. В сучасних умовах підприємства малого бізнесу все ще не можна вважати повноцінним джерелом легальної та достойної зайнятості, реальної альтернати працевлаштування для працівників, які звільнені з великих та середніх підприємств.

• Відносно значний обсяг загального та прихованого безробіття, тривалі терміни перебування у статусі безробітних (46,5% безробітних знаходяться у такому стані 7 місяців і більше, із них більше 1 року – 29,8% в цілому по Україні), низька конкурентоспроможність безробітних на ринку праці, формування ринку нестабільної короткострокової зайнятості [2,с.185

• Якісна (структурна) невідповідність параметрів попиту на працю та його пропозицією у регіональному, галузевому, професійному, віковому та інших розрізах. Нескоординованість функціонування системи освіти з динамікою попиту економіки на робочу силу певних професій та кваліфікацій

• Ротація працюючих (динаміка коефіцієнтів прибуття та вибуття кадрів), що є значною і має певні галузеві відмінності

• Посилення структурних диспропорцій у наслідок статево вікової структури населення, що склалася.

• Низький рівень міжрегіональної та міжгалузевої рухливості населення та робочої сили, у якій значна роль стихійних та випадкових процесів. Відсутня чітка міграційна політика, яка повинна регулювати регіональну динаміку та структуру населення України

• Парадоксальність функціонування ринку праці, на якому має місце відносно низький офіційний рівень безробіття.