
- •Зміст і характер праці.6
- •Механізм визначення індивідуальної з/п на підприємстві.44
- •Міжнародна трудова міграція.46
- •Праця як об'єкт і предмет «еп і ств».4
- •Регулювання ринку праці.23
- •2.5. Сущность труда и его аспекты
- •3.6. Содержание и характер труда
- •7. Населленя, його якісні та кількісні характеристики.
- •8. Економічно-активне і економічно-неактивне населення.
- •9. Трудові ресурси: сутність і зміст.
- •11. Відтворення населення
- •12. Економічно активне (еан) і економічно неактивне населення (енан) за методикою моп.
- •13. Трудові ресурси
- •14. Трудовий потенціал: поняття, структура, показники.
- •15. Характеристика соціально-трудових відносин.
- •16. Характеристика суб’єктів та рівнів в структурі системи ств.
- •17. Характеристика елементів системи соціально-трудових відносин.
- •18. Якість життя людини та її оцінка.
- •19. Якість життя людини (яжл) та її оцінка.
- •20. Характеристика ств.
- •22. Регулювання ринку праці.
- •21. Характеристика суб’єктів та рівнів в структурі системи ств.
- •23. Регулювання ринку праці.
- •24. 25. Регулювання зайнятості і державна політика в цій сфері.
- •26. Поділ і кооперування праці в суспільстві і на підприємствах.
- •27. Характеристика трудових процесів і сутність їх нормування.
- •28. Поняття та основні напрямки організації праці.
- •31. Поділ і кооперація праці в суспільстві і на підприємстві.
- •29. Характеристика трудових прцесів і сутність їх нормування.
- •30. Організація праці.
- •32. Резерви підвищення продуктивності праці.
- •33. Ефективність і продуктивність праці.
- •34. Розподіл доходів у ринковій економіці.
- •35. Політика доходів та рівень життя.
- •36. Види доходів населення та їх функції.
- •37. Політика доходів у ринковій економіці.
- •38.Державні соціальні стандарти та гарантії
- •39. Вартість та ціна робочої сили
- •40. Фактори формування вартості життя і ціни робочої сили
- •41. Форми і системи з/п.
- •42. Механізм визначення індивідуальної з/п на підприємстві.
- •43. Форми і системи з/п
- •44. Механізм визначення індивідуальної з/п на підприємстві.
- •Державне регулювання оплати праці;
- •46. Міжнародна трудова міграція.
- •45. Міжнародна трудова міграція.
рівна оплата за рівну працю;
диференціація зарплати;
випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання зарплати;
Державне регулювання оплати праці;
доступність та якість систем оплати праці, які застосовуються на підприємстві.
Елементи організації оплати праці:
Тарифна система – це систем правил, які забезпечують відповідність рівня зарплати до складності виконуваних робіт;
Нормування праці – встановлення необхідних витрат часу на виготовлення одиниці продукції, виконання визначеного обсягу робіт у найкращих умовах праці;
Форми і системи оплати праці – сукупність правил, що визначають розмір зарплати конкретного працівника.
46. Міжнародна трудова міграція.
Причини виникнення міжнародної трудової міграції
Країни-донори. Велика кількість населення, що може пояснюватися, зокрема, демографічним бумом в деяких країнах; масове безробіття, обумовлене НТП; низький життєвий рівень і порівняно низька заробітна платня тощо.
Країни-реципієнти. Потреба в додатковій висококвалі-фікованій робочій силі; потреба в додатковій дешевій і мобільній ро-бочій силі, зокрема, завдяки розвит-ку сфери, яка сприяє створенню до-даткових робочих місць; порівняно висока заробітна платня.
Виділяють легальну і нелегальну міжнародну трудову міграцію.
Нелегальна міжнародна трудова міграція:
- відсутність чіткої імміграційної політики або адміністративної інфраструктури її реалізації;
- юридична необізнаність мігрантів, яка не дозволяє діяти відповідно до існуючого міграційного законодавства;
- складний або суперечливий характер процедури легалізації;
- попередні таємні домовленості між потенційними мігрантами та їхніми наймачами.
Міжнародна трудова міграція позитивні соціально-економічні наслідки
Виграють:
-мігранти (поліпшення свого положен-ня);
-підприємці (їх вимоги щодо заробітної платні нижчі; відсутній профспілковий захист іммігрантів);
-країни-експортери (переведені гроші, обмінюються на національну валюту, іноземна валюта залишається в цих банках; послабляється проблема безробіття; ротація, тобто повернення на батьківщину одних і еміграція інших громадян, сприяє зростанню і досвіду місцевих фахівців)
Міжнародна трудова міграція негативні соціально-економічні наслідки
-країни-імпортери(виникнення додаткових проблем, щодо соціального захисту іммі-гратів; проблеми пошуку місця роботи для місцевого населення країни-імпортера тру-дових ресурсів; відтік національної валюти за межі держави; втрата високова-ліфікованих фахівців при репатріації мігрантів (після повернення мігрантів на батьківщину);
-країни-експортери («відплив мозків»; додаткові витрати з бюджету на підготовку нових фахівців; пошуки шляхів захисту своїх громадян від дискримінації; втрата можливості мати широкий вибір робочої сили, особливо фахівців.
45. Міжнародна трудова міграція.
Среди факторов, которые оказывают содействие развитию миграционных процессов, наиболее существенные такие:
- высокая скорость распространения информации;
- быстрое развитие международных пассажирских линий;
- развитие средств коммуникации.
По степени легальности выделяют легальную и нелегальную трудовую миграцию.
Нелегальная международная трудовая миграция формируется под влиянием комплекса причин. Среди них наиболее распространенными являются такие:
- отсутствие четкой иммиграционной политики или административной инфраструктуры его реализации;
- юридическая неграмотность мигрантов, которая не позволяет действовать в соответствии с существующим миграционным законодательством;
- сложный или противоречивый характер процедуры легализации;
предшествующие тайные договоренности между потенциальными мигрантами и их нанимателями.
Международная трудовая миграция имеет как положительные, так и отрицательные социально-экономические последствия. Прежде всего, выигрывают большей частью сами мигранты, поскольку они, как правило, направляются в другие страны с целью улучшения своего положения. Выигрывают от миграции предприниматели, которые нанимают мигрантов на работу, поскольку их требования относительно заработной платы более низкие, кроме того, отсутствует профсоюзная защита иммигрантов и т.п.
Страна-экспортер трудовых ресурсов выигрывает от трудовой миграции, поскольку:
- переведенные денежные суммы, как правило, в банках страны-экспортера обмениваются на национальную валюту, итак, иностранная валюта остается в этих банках;
- ослабляется проблема безработицы;
- ротация, т.е. возвращение на родину одних и эмиграция других граждан, оказывает содействие возрастанию рос?га и опыта местных специалистов.
К отрицательным последствиям международной трудовой миграции для стран-импортеров трудовых ресурсов относят:
- возникновение дополнительных проблем, связанных с социальной защитой иммигрантов;
- углубление проблемы поиска места работы для местного населения страны-импортера трудовых ресурсов;
- отплыв национальной валюты за границу в виде переводов;
- потеря высококвалифицированных специалистов при репатриации мигрантов, т.е. по возвращении мигрантов на родину.
Отрицательные последствия международной трудовой миграции для стран-экспортеров трудовых ресурсов:
- потеря классных специалистов (проблема «утечки мозгов»);
- дополнительные затраты из бюджета на подготовку новых специалистов;
- необходимость поиска путей защиты своих граждан от дискриминации;
- определенный проигрыш предпринимателей страны-экспортера, которые теряют до определенной степени возможность иметь широкий выбор рабочей силы, особенно специалистов.
В Украине государственная миграционная политика только формируется. Она базируется на основоположных государственных нормативно-правовых документах и международных правовых актах, таких как законы Украины «О гражданстве Украины», «О правовом статусе иностранцев», «О порядке выезда из Украины и въезда в Украину граждан Украины», «О беженцах» и др.
Авторитетной международной организацией, которая занимается проблемами миграции населения является Международная организация по вопросам миграции (МОМ), созданная в 1951 году.
В МОМ входят 46 стран-членов и 35 стран-наблюдателей.
МОМ имеет тесные связи с другими международными организациями, которые занимаются социальными, экономическими и демографическими аспектами международной миграции, а также и с рядом международных общественных организаций.