39. Вартість та ціна робочої сили

1) Визначається вартістю життєвих засобів, необхідних для підтримання життя працівників та членів їх родин, забезпечення нормальної трудової діяльності, отримання професійних знань та задоволення соціально-культурних потреб працівників, у відповідності з прийнятим в суспільстві рівнем.

2) Усереднений еквівалент життєзабезпечення типового представника асоційованої групи людей, поєднаних спільністю інтересів та цілей, умов життя та результатів праці, рівнів інтелектуального та культурного розвитку.

Вартість робочої сили залежить від 2-х основних факторів:

1. Результативності трудової діяль-ності, здатності цих послуг створювати більший чи менший дохід.

2. Співвідношення його розподілу між найманими працівниками та власником.

Фактори, що підвищують вартість робочої сили:

• розширення потреби в нових товарах і послугах в залежності від економічного зростання в суспільстві;

• підвищення витрат на комунальні, транспортні послуги;

• зростання інтенсивності праці працівників, що вимагає більшого обсягу життєвих засобів для відновлення витрачених фізичних, нервових і моральних сил;

- зростання загального та квалі-фікаційного рівня працівників.

• сприятлива кон'юнктура на ринку праці.

Основний фактор, який знижує вартість робочої сили – це зростання продуктивності праці, що приводить до зниження вартості життєвих засобів для відтворення робочої сили (споживчого кошика).

ЦІНА послуг робочої сили- Рінкова вартість специфічного товару «робоча сила», Складова фактичних витрат роботодавця.

До факторів, які впливають на ціну робочої сили відносять:

1. Фактори ринкового характеру: попит та пропозиція робочої сили; тип конкуренції на ринку праці;

2. Фактори неринкового характеру: талант людини;- непрестижність деяких видів професій; - наявність на ринку неконкурентних груп.

40. Фактори формування вартості життя і ціни робочої сили

Вартість та ціна робочої сили

1) Визначається вартістю життєвих засобів, необхідних для підтримання життя працівників та членів їх родин, забезпечення нормальної трудової діяльності, отримання професійних знань та задоволення соціально-культурних потреб працівників, у відповідності з прийнятим в суспільстві рівнем.

2) Усереднений еквівалент життєзабезпечення типового представника асоційованої групи людей, поєднаних спільністю інтересів та цілей, умов життя та результатів праці, рівнів інтелектуального та культурного розвитку.

Вартість робочої сили залежить від 2-х основних факторів:

1. Результативності трудової діяль-ності, здатності цих послуг створювати більший чи менший дохід.

2. Співвідношення його розподілу між найманими працівниками та власником.

Фактори, що підвищують вартість робочої сили:

• розширення потреби в нових товарах і послугах в залежності від економічного зростання в суспільстві;

• підвищення витрат на комунальні, транспортні послуги;

• зростання інтенсивності праці працівників, що вимагає більшого обсягу життєвих засобів для відновлення витрачених фізичних, нервових і моральних сил;

- зростання загального та квалі-фікаційного рівня працівників.

-сприятлива кон'юнктура на ринку праці.

Основний фактор, який знижує вартість робочої сили – це зростання продуктивності праці, що приводить до зниження вартості життєвих засобів для відтворення робочої сили (споживчого кошика).

Витрати роботодавця на робочу силу:

1. Прямі(пряма вартість праці):

• - зарплата за відпрацьований і невідпрацьований робочий час;

• премії та нерегулярні виплати;

-виполати у натуральній формі.

2. Непрямі (опосередкована вартість праці):

• витрати на оплату житла працівників;

• професійне навчання;

• соцзабезпечення працівників;

утримання суспільних служб.

А також: А) витрати на споживання,Б) витрати на соціальні фонди; В) проміжні витрати на виробництво.