ТЕСТИ

1. Становлення і розвиток соціального партнерства забезпечується утворенням наступних структурно-організаційних елементів:

а) суб’єктів та об’єктів;

б) суб’єктів і нормативно-правового забезпечення;

в)рівнів, суб’єктів, предметів соціального партнерства та нормативно-правового забезпечення.

2. Вкажіть, який ринок праці охоплює усе працездатне населення, яке подане на ринку праці

а) внутрішній ринок праці;

б) відкритий ринок праці;

в) прихований ринок праці;

г) фіксований ринок праці.

3. Економічні завдання організації праці полягають у

а) збереженні в процесі праці здоров’я, стійкої працездатності людини;

б) раціональному використанні живої праці та матеріальних елементів виробництва, скороченні матеріальних та трудових витрат, у збільшенні продуктивності праці;

в) створенні найбільш сприятливих умов праці для підвищення її продуктивності;

г) підвищенні працездатності трудящих через створення раціональних режимів праці й відпочинку;

д) забезпеченні умов для постійного підвищення культурно-технічного рівня працівників, всебічного та гармонійного їх розвитку.

4. Найважливішим узагальнюючим показником економічної ефективності праці є:.

а) загальний дохід підприємства;

б) рентабельність виробництва;

в) продуктивність праці;

г) матеріалоємність продукції.

5. Соціально-трудові відносини мають такі форми існування

а) фактичну і прогнозну;

б) вірогідну й фактичну;

в) суспільну й індивідуальну;

г) правовідносну й фактичну.

6. Соціальне партнерство реалізується через систему переговорів і угод, що укладаються на наступних рівнях

а) міжнародний, галузевий, регіональний;

б) республіканський, галузевий, регіональний, професійний, на підприємствах, у структурних підрозділах організації;

в) міжнародний, національний, галузевий, регіональний, виробничий;

г) республіканський, галузевий, колективні договори на підприємствах.

7. Назвіть межі поділу праці:

а) технологічна, функціональна, психофізіологічна;

б) технологічна, психофізіологічна, соціальна, економічна;

в) технічна, економічна, соціальна, кваліфікаційна;

г) соціологічна, психофізіологічна, технологічна, професійна;

д) економічна, психофізіологічна, соціальна.

8. Децільний коефіцієнт диференціації доходів – це:

1. співвідношення мінімального рівня доходів серед 10% найбільш забезпеченого населення до максимального рівня доходів серед 10% найменш забезпеченого населення;

2. співвідношення сумарних доходів населення у першому та останньому децілях;

3. ступінь відхилення фактичного розподілу за чисельністю рівними групами населення від лінії їх рівномірного розподілу;

г) питома вага сімей, які є бідні у загальній чисельності сімей.

9. Соціальне партнерство реалізується через систему переговорів і угод, що укладаються на наступних рівнях

а) міжнародний, галузевий, регіональний;

б) республіканський, галузевий, регіональний, професійний, на підприємствах, у структурних підрозділах організації;

в) міжнародний, національний, галузевий, регіональний, виробничий;

г) республіканський, галузевий, колективні договори на підприємствах.

10. Співвідношення індексів продуктивності праці, яке розраховане на основі показників товарної та чистої продукції, свідчить про зміни, які сталися в:.

а) матеріалоємності продукції;

б) рентабельності продукції;

в) трудомісткості продукції;

г) фондоємності продукції.

11.Природний рух населення має такі типи відтворення:

1. розширене, просте відтворення;

2. розширене, просте, звужене відтворення;

3. традиційне і сучасне;

4. природне, соціальне, економічне відтворення.

12. Регулювання ринку праці, яке припускає вплив уряду на ринок праці з урахуванням інтересів населення – це:

а) обмежувальне;

б) заохочувальне;

в) директивне;

г) захисне;

д) за допомогою економічних фінансових заходів.

13. Соціальні завдання організації праці полягають у:

а) створенні умов, які сприяють підвищенню ступеня привабливості праці шляхом збільшення виконуваних операцій;

б) збереженні в процесі праці здоров’я, стійкої працездатності людини;

в) впровадженні ефективних форм та методів матеріального та морального стимулювання праці;

г) вихованні сумлінного ставлення до праці, всебічному розвитку особистості;

д) удосконаленні нормування та стимулювання праці.