Сільське, лісове та рибне господарство

Сільське господарство Португалії за показниками відстає від аналогічних секторів країн ЄС, в значній мірі є малопродуктивним. Існує кілька причин: низький рівень інвестицій, слабка механізація ферм, обмежене застосування добрив, брак і розрізненість родючих земель. На півночі країни переважають невеликі ферми, дуже розрізнені і віддалені одна від одної, тому не йдеться про об'єднання земель і ефективний розподіл ресурсів. На півдні поширена система латифундій (великих землеволодінь). Тут розвиток агропромислового комплексу гальмувався екстенсивним типом господарювання: через великі площі, зайняті під зернові, і виноград власники не були зацікавлені в інвестуванні коштів і технологій - вони завжди могли отримати великі врожаї. У 1975 р. було проведено аграрну реформу: великі землеволодіння націоналізовані (з компенсацією) і передавалися у володіння кооперативам, скасовано орендну плату, проводилася іригація земель, заохочувався перехід до нових сільськогосподарських культур. Загалом було націоналізовано близько 1,3 млн. га. Поспішне проведення реформи та її соціалістична спрямованість викликали соціальне напруження в суспільстві і зниження виробництва продовольства. З 1976 р. політика земельного реформування була скоректована: землі стали передавати вже в приватну власність. У сільському господарстві зайнято біля 10% робочої сили. Землеробство переважає над тваринництвом. Орні землі займають 50% сільськогосподарських угідь. Вирощують виноград, фрукти, помідори, оливки, цитрусові, для внутрішнього споживання — пшеницю, кукурудзу, жито, овес, ячмінь, квасолю, картоплю, овочі. Як виробник та експортер вина, томатної пасти, оливкової олії і оливок Португалія посідає одне із провідних місць у світі.  Доходи, отримані від продажу цих продуктів на світових ринках, відшкодовують вартість імпортованого м'яса і пшениці. У тваринництві представлені вирощування великої рогатої худоби, овець, свиней, кіз, віслюків, мулів, домашньої птиці. Третина Португалії вкрита лісами з коркового дуба, евкаліпта і сосни. Ціни на деревину такого типу на світових ринках дуже високі. Уряд заохочує розвиток лісоводства в тих районах країни, де через бідність грунтів рослинництво є неможливим або малоприбутковим.  Довга берегова лінія Португалії і багатство рибних ресурсів у прибережних водах сприяли розвитку рибальства. Біля берегів країни ведеться вилов сардин (основний вид риби), анчоусів, тунця, а в Північній Атлантиці - тріски. Головні риболовецькі порти - Матозіньюш, Сетубал, Портіман. Навіть за такого значного розвитку рибного промислу країна змушена імпортувати рибу з Ісландії (в'ялена риба), Норвегії (сушена тріска) і Росії (сардини). Улов тримається на рівні 250 тис. метрич. тон/рік.

6.Транспорт

За європейськими стандартами транспортна система Португалії розвинута недостатньо. Поширені автомобільний, залізничний, морський, повітряний види транспорту. Залізниці Португалії мають довжину понад 3,6 тис.км. Залізниці з широкою колією (1668 мм) - 2603 км, (з них 1351 км - електрифіковані), з вузькою колією (1000 мм) - 183 км. Протяжність доріг у Португалії складає 78470 км (з твердим покриттям - 67484 км, включаючи 2002 км автотрас; без покриття - 10986 км.). Внутрішні водні шляхи становлять 210 км (по річці Дору від міста Порту вглиб країни). Головні морські порти — Лісабон, Порту, Сетубал. Торговий флот: 117 кораблів (1000 тонн і більше) з допустимою загальною масою 1,022,783 тонн. У їх числі: 10 суховантажів, 37 вантажних кораблів, 2 грузоперевозчик, 16 нафтоналивних суден, 6 контейнеровозів, 9 судів призначених для перевезення зрідженого газу, 10 пасажирських, 10 пассажірогрузових, 6  нафтових танкерів, 1 спеціальний танкер, 10 суховантажних суден. Кораблів, що належать іноземним державам - 80 (9 бельгійських, 3 данських, 22 німецьких, 4 грецьких, 11 італійських, 10 японських, 1 мальтійський, 1 мексиканський, 1 голландський, 3 норвезьких, 10 іспанських, 2 шведських, 2 швейцарських, 1 американський). Зареєстрованих в інших країнах - 15 (1 на Кіпрі, у Гонконгу, 3 на Мальті, 9 у Панамі, 1 в Сант-Вінсент і Гренадіни). У Португалії 66 аеропортів (станом на 2007 рік); міжнародні аеропорти — у столиці, Порту, Фаруна, Азорських островах і Мадейрі. Є газопровід довжиною в 1,098 км, нафтопровід - 11 км, очисний трубопровід - 188 км.