Гідрографія
На території Португалії знаходяться нижні течії рік Дору (Дуеро), Тежу (Тахо), Гвадіана. Початок вони беруть в Іспанії. Менші за довжиною річки Мондегу і Саду цілком розташовані у межах Португалії. Напрям течії основних річок - зі сходу на захід, з відхиленням у нижній течії на південний захід (Тежу) та південь (Гвадіана). Судноплавні тільки дві перші в нижній течії на відстані 200 км від гирла. Долини рік Дору (Дуеро) і Тежу (Тахо) верхніх течіях вузькі і глибоко розрізані, нижче за течією розширюються і поблизу берега Атлантичного океану переходять в плоскі низовини.
Грунти
Грунти Португалії переважно піщаного механіного складу, кислі, сформовані на вулканогенних породах: для північної частини країни характерні гірсько-лісові бурі та гірські підзолисті грунти, для південної - бурі гірські грунти. Виключення становлять родючі суглинисті грунти алювіальної рівнини в нижній течії річки Тежу.
Рослинність і тваринний світ
Рослинність Португалії середземноморського типу. Незважаючи на сильний антропогенний вплив, кліматичні особливості території досі виражені у територіальному розповсюдженні флори і фауни. Приблизно 20% площі країни вкрита лісом, як природного походження, так і штучними насадженнями. Приблизно 50% лісових насаджень складають хвойні породи: вздовж узбережжя домінує сосна, у північній та центральній частині країни до неї приєднуються португальський дуб та різноманітні чагарники. У посушливих місцевостях ростуть кам'яний та корковий дуби (останній на площі понад 607 тис.га). Зростають штучні плантації евкаліптів. Поширені і чагарникові та напівчагарникові формації, традиційні для Середземномор'я - маквіс та гарига. У горах значні площі під лучною рослинністю. Фауна Португалії поєднує як центральноєвропейські види тварин (рисі, вовки, лисиці, дикі лісові коти, кабани, ведмеді, різноманітні гризуни), так і пінічноафриканські (генетта, хамелеон тощо). У зв'язку із розташуванням Португалії на одному з найголовніших шляхів міграцій перелітних птахів, у приморській частині країни (особливо на півдні) можна зустріти безліч їх видів. У прибережний океанічних та середземноморських водах мешкає біля 200 видів риб, зокрема сардини, анчоуси, тунці тощо.
4.Населення
Кількість та густота населення
Населення Португалії (включно з Мадейрою та Азорськими островами) становить 10,5 млн. осіб, що відповідає середній густоті населення 114 осіб/км2. Проте розміщене населення по території нерівномірно. Населеність внутрішніх гірських та деяких південних районів у 5-10 разів менша, аніж приморських західних районів і островів. У приморській зоні з містами Лісабон, Порту та Сетубал зосереджено понад 70% від усього населення. Диспропорції в розміщенні населення посилює внутрішня міграція, пов'язана із сезонними сільськогосподарськими роботами та трудовими міграціями до великих міст.
Демографічна ситуація
Для демографічної ситуації Португалії властиві більшість ознак, характерних для країн, що пройшли усі стадії демографічного переходу. Так, народжуваність складає 10,82 новонароджених/1000 осіб, смертність - 10,43 смертей/1000 осіб населення. Як наслідок, природний приріст нульовий, із частим переходом до від'ємних показників. Коефіцієнт дитячої смертності — 5,05 смертей на 1000 новонароджених. Велика частка приросту населення здійснюється за рахунок мігрантів, у середовищі яких вищі показники народжуваності. Загальна фертильність низька - 1,36 новонароджених на 1 жінку фертильного віку. Для вікової структури населення властиве все більше його старіння: особи віком 10-14 років складають 16,6%, 15-64 років — 66,3%, 65 років і старші — 17,1%. На 100 жінок припадає 94 чоловіків. Очікувана тривалість життя — 77,53 років (для чоловіків — 74,25 років, для жінок — 81,03 років). Зростання чисельності населення відбувається, здебільшого, в прибережних районах Сетубала , Порту , Авейру і Браги та передмістях Лісабона. На півночі природний приріст загалом вищий, ніж на півдні.