Тектоніка і геологічна будова

Більша частина території Португалії розташована в межах так званої Іберійської Месети, що представляє виступ герцинської складчастої області Центральної і Західної Європи, в основі розрізу якої залягають гірські породи пізнього кембрію – метаморфічні сланці і гнейси з прошарками мармурів, кварцитів і ефузивів. Вище залягають нижньо- і середньопалеозойські (до середнього карбону включно) утворення, переважно теригенні (з участю вулканітів). Вони зім'яті в складки і прорвані інтрузіями гранітоїдів верхнього палеозою. Вздовж західного і південного узбережжя Португалії простягається смуга слабкодислокованих мезозой-кайнозойських порід. Тут же відомі кільцеві інтрузії лужних порід кінця крейди початку палеогену. З карбонатними породами докембрію асоціюють пластові родовища руд заліза осадово-вулканогенного генезису, а також родовища руд марганцю. З інтрузивними масивами тоналітового ряду пов'язані утворення скарнових родовищ залізних руд. Максимальна інтенсивність зруденіння відмічається в гірських породах пізнього карбону - ранньої пермі. Завершальні фази становлення інтрузії представлені малими тілами гранітів і граніт-порфірів, з якими асоціює олово-вольфрамова мінералізація. До цих же районів тяжіють і родовища уранових руд епітермального типу, пов'язані з жилами халцедоновидного кварцу, проте їх утворення зумовлене альпійським орогенезом. Руди локалізуються в зонах дроблення. До альпійського віку на території Португалії належать також поліметалічні родовища і деякі рудопрояви стибію і бариту. Ці родовища приурочені звичайно до зон молодих розломів в гранітах і докембрійських метаморфічних сланцях. В кінці ХХ століття в Португалії для охорони живописних виходів ордовикських порід, насичених викопною фауною створюється природний геологічний парк Валонго. Тут же розташовуються сліди древніх розробок жильних родовищ золота та сурми.  На території Португалії виділяють кілька сейсмічно-активних зон, найбільші з них розташовані в Алгарві, Мінью та поблизу Лісабона.

Корисні копалини

Найважливіші корисні копалини Португалії – вольфрамові, уранові, мідні і залізні руди, відкрито ряд комплексних сульфідних родовищ, що містять мідь, свинець, цинк, срібло, золото. Переважають невеликі родовища. Вугільні родовища представлені антрацитами стефанського віку в басейні річки Дору (родовища Пежан, Сан-Педру-да-Кова), суббітумінозним вугіллям мезозою (родовище Позуш) і кайнозою (Ріу-Майор). Родовища торфу сформувалися в основному в постльодовикову (фландрську) епоху. Найбільш сприятливі умови для утворення торфовищ існували в зоні узбережжя. Ряд родовищ був розвіданий і експлуатувався. Є можливість відкриття нових родовищ з потужністю торфових покладів 1-6 м. За підтвердженими запасами урану країна займає 5-е місце серед країн Західної і Східної Європи (після України, Росії, Франції, Болгарії, 1999). Відомо понад 150 родовищ руд урану, більша частина яких розташована в межах Іберійської Месети. Родовища в основному жильні (гідротермальні) і пов'язані з герцинськими порфіровидними гранітами монцонітового і біотит-мусковітового складу. Зруденіння обмежується системами крайових розривів, що розділяють тектонічні блоки. Рудна мінералізація представлена настураном, урановими чернями, кофінітом, уранофаном, отенітом і торбернітом. Зрідка зустрічаються родов. осадового типу. Рудні тіла пластові з уранофосфатною мінералізацією локалізуються в каолінізованих і хлоритизованих пісковиках та алевролітах. Пегматитова уранова мінералізація відкрита в районі Вілар-Формозу. Основні уранорудні райони – округи Візеу (Уржейріса) і Гуарда (Вілар-Формозу), провінція Алту-Алентежу (родовища Ніза і Каштелу-де-Віді). Близько 80% всіх запасів урану зосереджено на 15 родовищах, найбільше з яких — Ніза (27,7% загальних запасів). Основні запаси залізняку зосереджені на півночі країни, в округах Віла-Реал і Браганса (родовище Торре-де-Монкорву). Рудні тіла, складені переважно гематитом, місцями мартитом і магнетитом, приурочені до метаморфізованих сланців і кварцитів ордовика, що створюють синклінальну складку субширотного простягання. Середній вміст в рудах: Fe 36,5%, Si02 34%, Аl2O3 7%, Р 0,46%. Руди низької якості (значні домішки кремнію і фосфору і невеликий вміст заліза). Інші запаси зосереджені в родов. Марун, Вале-де-Пайш, Гуадраміл, Орада і інші. Осн. частина залізорудних родовищ Португалії приурочена до палеозойських формацій. За генезисом виділяють: гідротермальні родов. (системи жил сидериту, район Серкал), контактово-метасоматичні магнетитові родовища на контакті герцинських гранітів і нижньокембрійських вапняків (Алагода); вулканогенні магнетитові родовища на півдні країни (Монтемор-у-Нову, Алвіту, Вале-де-Пайш, Орада); морські осадові родовища залізистих кварцитів на півночі країни (Торре-де-Монкорву, Гуадраміл і інші). За запасами вольфрамових руд Португалія входить до п'ятірки перших країн в Європі (1999 рік). Вольфрамове зруденіння зосереджене в основному у північній і центральній частині країни, в провінції Мінью (Брага), Траз-уш-Монтеш і Алту-Дору (Борралья, Баралейра, Валпасуш), Бейра-Байша (Панашкейра). Тут в герцинських структурах виділяють ряд тектонічних блоків, розділених зонами насувів. Велика частина олово-вольфрамових родовищ розташована вздовж північної межі блоку Оса-Марено і генетично пов'язана з інтрузіями герцинських гранітоїдів. Родов. жильного типу пневматоліто-гідротермального генезису, в основному кварц-вольфрамітової формації. Найбільше родовище – Панашкейра. Комплексні металічні руди. Родовища колчеданих руд є на південному-заході Іберійського п-ова і приурочені до металогенічної провінції верхнього девону – нижнього кам'яновугільного періоду. Колчеданний пояс простягається на 230 км з півночі на північний захід при ширині 30 км. Генезис родовищ ексгаляційно-вулканогенний. Найважливіші родовища колчеданів зосереджені на східному березі річки Гуадіана: Алжуштрел (запаси оцінюються в 100 млн. т, потужність окремих рудних тіл до 100 м), Невеш-Корву (запаси сульфідних руд 130 млн. т), Міна-де-Сан-Домінгуш і інші. Локалізуються, як правило, в евгеосинклінальних серіях вулканогенно-осадових порід верхнього візе. Рудні тіла залягають узгоджено з вмісними породами. Характерна особливість колчеданих родовищ Португалії – їх комплексний склад. Руди в середньому містять (%): S 49,4; Fe до 45; Zn+Pb до 4; Cu до 1; As до 0,7; Sb 0,03-0,07; Au 0,3-0,8; Ag 16-40 (до 80) г/т. Крім того, в рудах присутні Ni, Co, Cd, Se, Hg, Sn. Поліметалічні руди представлені родовищем Каштру-Верде із запасами близько 50 млн. т руди, при цьому близько 30% цієї руди містить 5,76% Cu і 29 г/т Ag, 70% руди містить 1,05% Cu; 0,8% Pb; 4,30 Zn і 5,2 г/т Ag. У Португалії відомі дрібні альбітизовані пегматитові родовища, що містять берилій, ніобій і тантал. На межі ХХ-ХХІ столітть в Португалії видані ліцензії на видобуток платини. Португалія має значні запасами неметалічних корисних копалин: вапняків, гранітів, габро, нефелінових сієнітів, доломіту, гіпсу, каоліну, мармуру. Основні родовища розташовані в районі Віла-Вісоза, Борба, Ештремош. Родовища граніту – Брага-Порту, Порталегре, Евора; нефелінових сієнітів – Фару, серпентинітів – Браганса.

Клімат

Клімат — субтропічний, пом'ягшений впливом Атлантичного океану, у південній частині країни виразно середземноморського типу (м'яка й волога зима та жарке й сухе літо). Середні температури січня коливаються на узбережжі з півдня на північ від +8 до +11°С, липня — від +20 до +27°С. У внутрішніх районах країни взимку відповідно на 3-6°С прохолодніше, влітку на 3-6°С тепліше. Середньорічна температура на північ від річки Дору — близько +10, у регіоні між річками Дору і Тежу — близько +16, у долині річки Гвадіана — близько +18 °С. У столиці середня температура січня +11°С, липня +22°С. На рівнинах річна кількість опадів становить від 400 мм на півдні до 800-1000 мм на півночі, у горах — до 2000-3000 мм.  Річно випадає 686 мм дощів.