- •1. Основні ознаки розподілених програмних систем.
- •2. Характеристики розподілених систем, що впливають на продуктивність обчислень.
- •3. Характеристики розподілених систем, що впливають на надійність обчислень.
- •4. Характеристики розподілених систем, що впливають на економію ресурсів.
- •6. Недоліки розподілених систем, що пов’язані з їх використанням.
- •7. У чому полягає складність розробки розподілених систем?
- •8. Основні види архітектур розподілених систем.
- •9. Особливості архітектури клієнт/сервер.
- •10. Види архітектур клієнт/сервер та галузі їх застосування.
- •11. Особливості застосування архітектури Клієнт / сервер на Основі тонкого клієнта.
- •12. Особливості застосування архітектури Клієнт / сервер на Основі Товстого клієнта.
- •13. Особлівості багаторівневої архітектури Клієнт / сервер.
- •14. Характеристики архітектури розподіленіх об'єктів.
- •15. Основні Переваги архітектури розподіленіх об'єктів.
- •16. Основні недолікі архітектури розподіленіх об'єктів.
- •17. Характеристика систем реального часу.
- •18. Класифікація систем реального часу за типами вхідніх сігналів.
- •19. Особливості проектування систем реального часу.
- •20. Засоба підвіщення продуктівності систем реального часу.
- •21. Моделі систем реального часу.
- •22. Вимоги до засобів програмування систем реального часу.
- •23. Керуючі компоненти систем реального часу.
- •24. Компоненти, що підвищують надійність систем реального часу.
- •25. Особливості керування процесами в системах реального часу.
- •26. Види інтерфейсів користувача та їх особливості.
- •27. Переваги та недоліки графічного інтерфейсу користувача.
- •28. Особливості проектування інтерфейсу користувача.
- •29. Основні засади проектування інтерфейсу користувача.
- •31 Основні види взаємодії користувача і програми та сфери їх застосування.
- •32 Недоліки та переваги основних видів взаємодії користувача з програмою.
- •33 Способи подання інформації користувачу.
- •34 Основні правила використання кольору в інтерфейсах користувача.
- •35 Засоби інтерфейсу спрямовані на підтримку користувача.
- •36 Основні види документації для користувачів програмних систем.
- •37 Основні складові надійності програмних систем.
- •38 Обґрунтування потреби у високонадійних програмних системах.
- •39 Поняття критичної системи.
- •40 Основні типи критичних систем.
- •41. Основні джерела відмов та підходи до проектування критичних систем.
- •42. Основні підходи для підвищення безвідмовності систем.
- •43. Рівні безпечності програмних систем.
- •44. Способи підвищення безпечності програмних систем.
- •45. Типи пошкоджень систем, що викликаються зовнішніми чинниками.
- •46. Засоби підвищення захищеності програмних систем.
- •47 Основні підходи до проектування надійного програмного забезпечення.
- •48 Основні вимоги до розробки безвідмовного програмного забезпечення.
- •49. Конструкції мов програмування, що потенційно можуть призвести помилок.
- •50. Методи програмування, що потенційно можуть призвести до помилок.
- •51. Укривання даних, як спосіб підвищення надійності програмування.
- •52. Технологічні заходи мінімізації числа відмов у програмних системах.
- •53. У проблемі безвідмовності виділяють чотири аспекти.
- •54. Існує два підходи, що використовуються для розробки пз, стійкого до збоїв.
- •55. Обробка виключень в мовах програмування як засіб підвищення надійності.
- •56.Основні типи виявлення збоїв у програмних системах.
- •57. Способи локалізації помилок та пошкоджень даних в програмах.
- •58. Види стійких до відмов архітектур.
- •59. Основні підходи до створення стійкого до відмов програмного забезпечення.
- •60. Шляхи досягнення відмінностей між різними версіями програмного забезпечення. Досягти відмінності між різними версіями пз можна також такими способами:
44. Способи підвищення безпечності програмних систем.
Вважається, що система безпечна, якщо її експлуатація виключає аварії (нещасні випадки) або їх наслідки незначні. Цього можна досягти трьома доповнюючими один одного способами :
Запобігання небезпеки. Система розробляється таким чином, щоб уникнути небезпечних ситуацій. Наприклад, щоб під час експлуатації машини уникнути попадання рук оператора під лезо, в системі розкрою передбачається обов'язкове одночасне натискання двох окремих кнопок управління.
Виявлення і усунення небезпеки. Система розробляється таким чином, щоб можливі небезпечні ситуації були виявлені і усунені до того, як вони призведуть до аварії. Наприклад, система, керуюча хімічним підприємством, для запобігання вибуху від високого тиску повинна вчасно виявити надмірний тиск і відкрити запобіжний клапан, щоб зменшити цей тиск.
Обмеження наслідків. Система може включати способи захисту, які мінімізують пошкодження, що виникають в результаті сталася аварії. Наприклад, у систему керування двигунами літака зазвичай включається автоматична система вогнегасіння. У разі загоряння така система дозволяє запобігти пожежі і не ставить під загрозу життя пасажирів і екіпажу.
Аварії та нещасні випадки зазвичай є результатом кількох подій, які відбуваються одночасно з непередбаченими наслідками. Непередбачена комбінація збоїв приводила до відмови системи. У тій же роботі стверджується, що неможливо попередити всі комбінації збоїв системи і ці аварії - неминучий наслідок використання складних систем. Програмне забезпечення має тенденцію розростатися і ускладнюватися, а складність програмно-керованих систем збільшує ймовірність аварій та нещасних випадків.
45. Типи пошкоджень систем, що викликаються зовнішніми чинниками.
Існують три типи пошкоджень системи, які можуть бути викликані зовнішніми чинниками:
Відмова в наданні системних сервісів. Система може бути переведена в такий стан, коли нормальний доступ до системних сервісів стає неможливим. Очевидно, це відбивається на працездатності системи.
Руйнування програм і даних. Компоненти програмного забезпечення системи можуть бути несанкціоновано змінені. Це може вплинути на поведінку системи, а отже, на надійність і безпеку. Якщо пошкодження серйозне, система може стати не придатною до експлуатації.
Розкриття конфіденційної інформації. Інформація, що знаходиться під управлінням системи, може бути конфіденційною, зовнішнє проникнення в систему може зробити її публічно доступною. Залежно від типу даних, це може вплинути на безпеку системи і викликати подальші зміни в системі, які позначаться на її працездатності і безвідмовності.
46. Засоби підвищення захищеності програмних систем.
Є такі засоби підвищення надійності програмних систем:
Запобігання уразливості. Система розробляється таким чином, щоб її вразливість була якомога нижче. Наприклад, система не з'єднується із зовнішньою мережею, щоб уникнути впливу з неї.
Виявлення та усунення атак. Система розробляється таким чином, щоб виявити зроблену на неї атаку і усунути її, поки вона не привела до пошкоджень і втрат. Приклад виявлення атак і їх усунення - використання антивірусних програм, які аналізують інформацію, що надходить на наявність вірусів і усувають їх у разі проникнення в систему.
Обмеження наслідків. Система розробляється таким чином, щоб звести до мінімуму наслідки зовнішнього впливу. Наприклад, регулярна перевірка системи і можливість перевстановити її у разі пошкодження.