36 Основні види документації для користувачів програмних систем.
Функціональний опис, в якому стисло представлені функціональні можливості системи. Прочитавши функціональний опис і ввідне керівництво, користувач повинен визначити, чи та це система, яка йому потрібна.
Документ по інсталяції системи, в якому міститься інформація по установці системи. Тут повинні бути відомості про диски, на яких поставляється система, опис файлів, що знаходяться на цих дисках, і мінімальні вимоги до конфігурації. У документі повинні бути інструкція по інсталяції і докладніша інформація по установці файлів, залежних від конфігурації системи.
Ввідне керівництво, що представляє неформальне введення в систему, що описує її
"повсякденне" використання. У цьому документі повинна міститися інформація про те, як почати роботу з системою, як використовувати загальні можливості системи. Всі описи повинні бути забезпечені прикладами і містити відомості про те, як відновити систему після помилки і як почати наново роботу. У книзі [68] запропонований ефективний спосіб складання ввідного керівництва, при якому основна увага приділена відновленню системи після помилок, а решта всієї інформації, необхідної користувачам, зводиться до мінімуму.
Довідкове керівництво, в якому описані можливості системи і їх використання, представлений список повідомлень про помилки і можливі причини їх появи, розглянуті способи відновлення системи після виявлення помилок.
Керівництво адміністратора, необхідне для деяких типів програмних систем. У нім даний опис повідомлень, що генеруються системою при взаємодії з іншими системами, і описані способи реагування на ці повідомлення. Якщо в систему включена апаратна частина, то в керівництві адміністратора повинна бути інформація про те, як виявити і усунути несправності, пов'язані з апаратурою, як підключити нові периферійні пристрої і тому подібне
37 Основні складові надійності програмних систем.
Надійність – сукупність атрибутів, які визначають здатність ПС
перетворювати вихідні дані на результати за умов, що залежать від періоду часу життя (зношування і старіння не враховуються). Зниження надійності ПС відбувається через помилки у вимогах, проектуванні й виконанні. Відмови й помилки в програмах з'являються на визначеному проміжку часу [5–10].
До атрибутів надійності ПС належать:
безвідмовність
– атрибут, що визначає здатність ПС
функціонувати без
відмов (як програми, так й обладнання);
стійкість до помилок – атрибут, що вказує на здатність ПС виконувати
функції за аномальних умов (збій апаратур, помилки в даних й інтерфейсах, порушення в діях оператора й ін.); відновлюваність – атрибут, що вказує на здатність програми до перезапуску
для повторного виконання й відновлення даних після відмов.
38 Обґрунтування потреби у високонадійних програмних системах.
До певних типів систем (реального часу, радарних, систем безпеки, комунікація й ін.) висуваються вимоги щодо забезпечення високої надійності (неприпустимість помилок, точність, вірогідність, зручність застосування й ін.). Таким чином, надійність ПС значною мірою залежить від кількості не усунутих помилок у процесі розроблення продукта на процесах ЖЦ. Під час експлуатації помилки виявляються й усуваються.
Якщо при виправленні помилок не вносяться нові або, принаймні, нових помилок вноситься менше, ніж усувається, то і в процесі експлуатації надійність ПС зростає. Чим інтенсивніший процес експлуатації, тим інтенсивніше виявляються помилки й швидше зростає надійність ПС.