- •Основи філософських знань (опорний конспект)
- •Питання 1. Філософія і світогляд
- •Питання 2. Предмет філософії та її структура
- •Питання 3. Філософія та психологія. Співвідношення філософії та інших наук
- •Питання 4. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай)
- •Питання 5. Досократівський період античної філософії (Геракліт, Піфагор, Демокріт)
- •Питання 6. Класична доба античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •Питання 7. Еллінський період античної філософії (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм)
- •Питання 8. Філософія Середньовіччя та Відродження
- •Питання 9. Філософія Нового часу
- •Питання 10. Німецька класична філософія хміі-хіх ст.
- •Питання 12. Позитивістська філософія XX ст. (позитивізм, неопозитивізм)
- •Питання 13. Релігійно-філософські напрями XX ст.
- •Питання 14. Психологічні напрями у філософії XX ст. (фрейдизм, неофрейдизм)
- •Питання 15. Філософія екзистенціалізму XX ст.
- •Питання 16. Філософська думка в Україні
- •Філософія давніх слов'ян
- •Українська філософія періоду Відродження (хіу-хуі ст.)
- •Філософська думка в Києво-Могилянській академії
- •Філософія Григорія Сковороди (1722-1794)
- •Філософські ідеї Тараса Шевченка (1814-1861)
- •Філософія в Україні радянської та пострадянської доби
- •Питання 17. Категорія буття, її зміст і специфіка
- •1. Буття матеріальне:
- •Питання 19. Філософський зміст категорії "матерія"
- •Питання 20. Розвиток поглядів на матерію в історії філософії
- •Питання 21. Синергетична (постнекласична) картина світу. Її еволюція
- •Питання 22. Діалектика як система принципів, законів і категорій
- •Питання 23. Категорії діалектики, їх відмінність від наукових категорій
- •Питання 24. Основні закони діалектики
- •Питання 25. Альтернативні концепції діалектики (християнська, екзистенціальна, негативна тощо)
- •Питання 26. Феноменологія: вирішення проблеми свідомості у філософії
- •Питання 27. Сутність, структура та функції свідомості
- •Функції свідомості:
- •Питання 28. Предмет гносеології та її принципи
- •Питання 29. Проблема істини.
- •Питання 31. Стандартна концепція наукового знання
- •Питання 32. Альтернативні концепції наукового знання
- •Питання 33. Основні види та форми наукового знання
- •Питання 34. Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
- •Питання 35. Співвідношення емпіричного й теоретичного рівнів пізнання
- •Питання 36. Філософське розуміння творчості та її види
- •Питання 37. Психологічні особливості творчої особистості
- •Питання 38. Філософська концепція людини (філософська антропологія)
- •Питання 39. Філософські та правові проблеми "права на смерть"
- •Питання 40. Закономірності розвитку соціальних систем
- •Питання 41. Сучасні філософські концепції суспільства
- •Питання 43. Принцип географічного детермінізму та геополітика
- •Питання 44. Демографічний фактор суспільного розвитку
- •Питання 45. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
- •Питання 46. Поняття ноосфери
- •Питання 48. Соціально-класова структура суспільства
- •Питання49. Елітарні верстви та народні маси
- •Народ - це така соціальна цілісність, яка характеризується загальною історичною долею та її відтворю-вальною історичною пам'яттю, єдиною ідеєю і загальною історичною перспективою.
- •Питання 50. Філософія історії: предмет і напрями
- •Питання 51. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства
- •Питання 52. Концепції моністичного підходу до розгляду історії людства
- •Питання 53. Концепції заперечення історії
- •Питання 55. Суспільна свідомість: суспільна психологія та ідеологія, їх взаємодія
- •Питання 56. Масова свідомість як ідеолого-психологічний феномен
- •Питання 57. Філософія культури: предмет і напрями
- •Питання 58. Основні концепції походження та розвитку культури
- •Питання 59. Аксіологія: поняття цінностей і форми їх практичної реалізації
- •Питання 60. Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства
- •Рекомендована література
Питання 48. Соціально-класова структура суспільства
Клас є важливим суб'єктом суспільного розвитку. Класові суспільства виникали понад 5 тис. рр. тому-тоді фінішує первісна історія. Майнове розшарування людей поділяло їх на специфічні групи, які визнавалися ще Платаном та Аристо-телем. У кінці XVIII ст. англійські економісти розкрили економічну анатомію класів, французькі історики й утопісти розглядали історію як боротьбу класів. У марксизмі класи визначаються рівнем розвитку виробництва, а саме: виникають вони з появою приватної власності на засоби виробництва й зумовлені суспільним поділом праці. У сучасній філософії є різні точки зору на сутність класів.
1. Марксистська. Ознаки класу - причетність до засобів виробництва, місце у певній історичній системі суспільного виробництва, роль у суспільній організації праці, спосіб одержання та частина прибутку.
2. Соціал-дарвіністська. Клас є результатом боротьби за виживання людей у певних географічних умовах (перенесення законів біології на суспільство).
3. Психологічна. Клас - наслідок розшарування спільності відповідно до рівня інтелектуальних здібностей, чеснот, психологічних особливостей.
4. Веберівська. Клас - відносно самостійна група людей, що вирізняється насамперед своїми специфічними інтересами у сфері виробництва, політики та специфічними цінностями.
Класова боротьба в марксизмі вважалася рушієм розвитку антагоністичних суспільств. Абсолютизація її ролі виключала форми класової співпраці і визнавала революції "локомотивами історії", тоді як еволюція, поступові зміни принципово недооцінювалися. Позиції ортодоксального марксизму заперечені досвідом XX ст, що засвідчує союз класів, єдність суспільства як більш ефективний, доцільний, типовий спосіб історичного розвитку.
Поряд із поняттям "клас" (яке вже не відповідає реаліям суспільного життя XX ст.) виникає поняття "страта", що фігурує в нових теоріях соціальної стратифікації та мобільності (77. Сорокін, С. Чейз). Страта - соціальний пласт, який виділяють за різною сукупністю ознак (рід занять, престижність, розмір прибутку, ставлення до певних соціальних проблем, манери, звички тощо). У сучасних суспільствах виділяють різну кількість страт - від чотирьох до восьми і більше.
Розрізняють відкриті суспільства, де перехід із однієї страти в іншу є реально можливим (приклад сучасної Америки) і закриті суспільства, у яких такий перехід не відповідає соціальним очікуванням, заборонений релігією чи законом (приклад давньої Індії). Соціальна мобільність може бути вертикальною ("соціальні ескалатори й ліфти") та горизонтальною (зміна місця роботи без суттєвих надбань чи втрат в економічному плані).
Сучасне структурування суспільства спирається на виділення трьох базових класів: вищого, середнього й нижчого. Такі класи об'єднують декілька прошарків. Вищий клас називають елітою, середній - основою суспільства (у розвинених суспільствах він дорівнює 70% громадян). Сьогодні в Україні формування середнього класу оцінюється як засіб, мета й показник успіху державотворення.