- •Основи філософських знань (опорний конспект)
- •Питання 1. Філософія і світогляд
- •Питання 2. Предмет філософії та її структура
- •Питання 3. Філософія та психологія. Співвідношення філософії та інших наук
- •Питання 4. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай)
- •Питання 5. Досократівський період античної філософії (Геракліт, Піфагор, Демокріт)
- •Питання 6. Класична доба античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •Питання 7. Еллінський період античної філософії (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм)
- •Питання 8. Філософія Середньовіччя та Відродження
- •Питання 9. Філософія Нового часу
- •Питання 10. Німецька класична філософія хміі-хіх ст.
- •Питання 12. Позитивістська філософія XX ст. (позитивізм, неопозитивізм)
- •Питання 13. Релігійно-філософські напрями XX ст.
- •Питання 14. Психологічні напрями у філософії XX ст. (фрейдизм, неофрейдизм)
- •Питання 15. Філософія екзистенціалізму XX ст.
- •Питання 16. Філософська думка в Україні
- •Філософія давніх слов'ян
- •Українська філософія періоду Відродження (хіу-хуі ст.)
- •Філософська думка в Києво-Могилянській академії
- •Філософія Григорія Сковороди (1722-1794)
- •Філософські ідеї Тараса Шевченка (1814-1861)
- •Філософія в Україні радянської та пострадянської доби
- •Питання 17. Категорія буття, її зміст і специфіка
- •1. Буття матеріальне:
- •Питання 19. Філософський зміст категорії "матерія"
- •Питання 20. Розвиток поглядів на матерію в історії філософії
- •Питання 21. Синергетична (постнекласична) картина світу. Її еволюція
- •Питання 22. Діалектика як система принципів, законів і категорій
- •Питання 23. Категорії діалектики, їх відмінність від наукових категорій
- •Питання 24. Основні закони діалектики
- •Питання 25. Альтернативні концепції діалектики (християнська, екзистенціальна, негативна тощо)
- •Питання 26. Феноменологія: вирішення проблеми свідомості у філософії
- •Питання 27. Сутність, структура та функції свідомості
- •Функції свідомості:
- •Питання 28. Предмет гносеології та її принципи
- •Питання 29. Проблема істини.
- •Питання 31. Стандартна концепція наукового знання
- •Питання 32. Альтернативні концепції наукового знання
- •Питання 33. Основні види та форми наукового знання
- •Питання 34. Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
- •Питання 35. Співвідношення емпіричного й теоретичного рівнів пізнання
- •Питання 36. Філософське розуміння творчості та її види
- •Питання 37. Психологічні особливості творчої особистості
- •Питання 38. Філософська концепція людини (філософська антропологія)
- •Питання 39. Філософські та правові проблеми "права на смерть"
- •Питання 40. Закономірності розвитку соціальних систем
- •Питання 41. Сучасні філософські концепції суспільства
- •Питання 43. Принцип географічного детермінізму та геополітика
- •Питання 44. Демографічний фактор суспільного розвитку
- •Питання 45. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
- •Питання 46. Поняття ноосфери
- •Питання 48. Соціально-класова структура суспільства
- •Питання49. Елітарні верстви та народні маси
- •Народ - це така соціальна цілісність, яка характеризується загальною історичною долею та її відтворю-вальною історичною пам'яттю, єдиною ідеєю і загальною історичною перспективою.
- •Питання 50. Філософія історії: предмет і напрями
- •Питання 51. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства
- •Питання 52. Концепції моністичного підходу до розгляду історії людства
- •Питання 53. Концепції заперечення історії
- •Питання 55. Суспільна свідомість: суспільна психологія та ідеологія, їх взаємодія
- •Питання 56. Масова свідомість як ідеолого-психологічний феномен
- •Питання 57. Філософія культури: предмет і напрями
- •Питання 58. Основні концепції походження та розвитку культури
- •Питання 59. Аксіологія: поняття цінностей і форми їх практичної реалізації
- •Питання 60. Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства
- •Рекомендована література
Питання 45. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
Екологія - молода наука про навколишнє середовище, оселю, взаємодію людини та довкілля, шляхи забезпечення стабільності сприятливих для життя умов.
Екологічна філософія починається з усвідомлення глобальності екологічної проблеми (загрозливе поглиблення суперечностей між виробничою діяльністю людини та стабільністю життєвих умов - середовища, у якому людина як біологічний вид існує). Забруднення середовища на Землі визнається критичним, бездумне витрачання ресурсів ставить під загрозу майбутнє людства. Катастрофічними виявляються деякі непередбачу-вані наслідки технічних проектів, які на час свого ствердження не викликали сумніву щодо екологічної безпечності.
Екологічна філософія стверджує нові цінності - усвідомлене прагнення гармонії природи й техніко-виробничого комплексу, ствердження відповідальності за планету та майбутні покоління. Уже на початку XX ст. науковці визнали необхідність розумного ставлення до будь-якого втручання людини в природу, грандіозність упливу штучно створеного середовища на природниче (учення В. Вернадського про ноосферу). Екологічні проблеми розроблялися в Римському клубі, де пропонувалися такі заходи для розвинутих країн, як виробниче самообмеження; вироблялися програми з об'єднання зусиль усіх країн щодо екології, визнавалася необхідність екологічної експертизи наявного виробничого комплексу та запровадження нових технологій. Виникають поняття "екологічно чистого виробництва", "екологічно чистого продукту".
Альберт Швейцер запроваджує ідеї етики "живого". Біоети-ка не є чимось абсолютно новим для людства. Можна послатися на ставлення в індійській культурі до тварин. У Європі біоетика стає предметом підвищеної уваги (згадаємо рух на захист прав "братів менших" Б. Бардо, відому Червону книгу). Проблеми біо-етики набувають юридичного оформлення.
Особливе значення має медична біоетика. У США вийшла п'ятитомна енциклопедія з біоетики, у якій представлено аргументи "за" і "проти" евтаназії, трансплантації донорських органів, вирощування дітей у пробірці, клонування, абортів тощо. Утворюються відповідні суспільні організації та рухи, що справляють значний уплив на соціальні реформи (наприклад, партія зелених).
Філософська рефлексія екологічної проблеми пов'язана зі зміною пріоритетів людства: заміною ідеології споживання на ідеологію "нового аскетизму" (духовне самовдосконалення та розумне споживання). Виникають нові гуманістичні цінності -
життя як найвища цінність. Здоров'я та тривалість життя тепер є предметом турботи не окремого індивіда, а державної політики. Виникає космоцентрична "філософія спільної справи" Миколи Федорова, у якій людина регулює єдиною космо-господарчою системою, утопія певних позицій данної філософії викликає нестримне бажання подолати порушену гармонію Всесвіту. Більше того, у космічній філософії вперше постають питання про іншопланетних носіїв розуму й етику спілкування з ними, про можливість трансформації сучасного вигляду людини-утілення її в енергетичне поле, речовину тощо. У центрі екологічної філософії постає Людина, її перспектива та історичність.
