- •Основи філософських знань (опорний конспект)
- •Питання 1. Філософія і світогляд
- •Питання 2. Предмет філософії та її структура
- •Питання 3. Філософія та психологія. Співвідношення філософії та інших наук
- •Питання 4. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай)
- •Питання 5. Досократівський період античної філософії (Геракліт, Піфагор, Демокріт)
- •Питання 6. Класична доба античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •Питання 7. Еллінський період античної філософії (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм)
- •Питання 8. Філософія Середньовіччя та Відродження
- •Питання 9. Філософія Нового часу
- •Питання 10. Німецька класична філософія хміі-хіх ст.
- •Питання 12. Позитивістська філософія XX ст. (позитивізм, неопозитивізм)
- •Питання 13. Релігійно-філософські напрями XX ст.
- •Питання 14. Психологічні напрями у філософії XX ст. (фрейдизм, неофрейдизм)
- •Питання 15. Філософія екзистенціалізму XX ст.
- •Питання 16. Філософська думка в Україні
- •Філософія давніх слов'ян
- •Українська філософія періоду Відродження (хіу-хуі ст.)
- •Філософська думка в Києво-Могилянській академії
- •Філософія Григорія Сковороди (1722-1794)
- •Філософські ідеї Тараса Шевченка (1814-1861)
- •Філософія в Україні радянської та пострадянської доби
- •Питання 17. Категорія буття, її зміст і специфіка
- •1. Буття матеріальне:
- •Питання 19. Філософський зміст категорії "матерія"
- •Питання 20. Розвиток поглядів на матерію в історії філософії
- •Питання 21. Синергетична (постнекласична) картина світу. Її еволюція
- •Питання 22. Діалектика як система принципів, законів і категорій
- •Питання 23. Категорії діалектики, їх відмінність від наукових категорій
- •Питання 24. Основні закони діалектики
- •Питання 25. Альтернативні концепції діалектики (християнська, екзистенціальна, негативна тощо)
- •Питання 26. Феноменологія: вирішення проблеми свідомості у філософії
- •Питання 27. Сутність, структура та функції свідомості
- •Функції свідомості:
- •Питання 28. Предмет гносеології та її принципи
- •Питання 29. Проблема істини.
- •Питання 31. Стандартна концепція наукового знання
- •Питання 32. Альтернативні концепції наукового знання
- •Питання 33. Основні види та форми наукового знання
- •Питання 34. Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
- •Питання 35. Співвідношення емпіричного й теоретичного рівнів пізнання
- •Питання 36. Філософське розуміння творчості та її види
- •Питання 37. Психологічні особливості творчої особистості
- •Питання 38. Філософська концепція людини (філософська антропологія)
- •Питання 39. Філософські та правові проблеми "права на смерть"
- •Питання 40. Закономірності розвитку соціальних систем
- •Питання 41. Сучасні філософські концепції суспільства
- •Питання 43. Принцип географічного детермінізму та геополітика
- •Питання 44. Демографічний фактор суспільного розвитку
- •Питання 45. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
- •Питання 46. Поняття ноосфери
- •Питання 48. Соціально-класова структура суспільства
- •Питання49. Елітарні верстви та народні маси
- •Народ - це така соціальна цілісність, яка характеризується загальною історичною долею та її відтворю-вальною історичною пам'яттю, єдиною ідеєю і загальною історичною перспективою.
- •Питання 50. Філософія історії: предмет і напрями
- •Питання 51. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства
- •Питання 52. Концепції моністичного підходу до розгляду історії людства
- •Питання 53. Концепції заперечення історії
- •Питання 55. Суспільна свідомість: суспільна психологія та ідеологія, їх взаємодія
- •Питання 56. Масова свідомість як ідеолого-психологічний феномен
- •Питання 57. Філософія культури: предмет і напрями
- •Питання 58. Основні концепції походження та розвитку культури
- •Питання 59. Аксіологія: поняття цінностей і форми їх практичної реалізації
- •Питання 60. Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства
- •Рекомендована література
Питання 43. Принцип географічного детермінізму та геополітика
Початок людської історії свідчить про величезну роль географічного середовища для розвитку культури. Давні цивілізації виникали в місцях сприятливого для життя людини клімату, родючих ґрунтів, багатої флори та фауни. Високу оцінку значенню географічного середовища та його складових дали Демокріт, Гіппократ, Геродот, Полівій, мислителі Середньовіччя та Нового часу.
Із іменем французького просвітителя Шарля Монтеск'є пов'язують спробу абсолютизації ролі географічного середовища у житті суспільства, що отримала назву географічний детермінізм. Ідеї географічного детермінізму розвивали А. Тюрго, Г. Боккель та ін. Так, у 1889 р. видано працю Іллі Мечнікова "Цивілізація та великі історичні ріки", у якій прогресивний розвиток суспільства пов'язувався насамперед із гідроресурсами території. У цій праці також спростовувалися спроби окремих вчених обґрунтувати расизм, спроби поширення біологічних законів на суспільство й історію.
У межах географічного детермінізму були здійснені дослідження зв'язку між рельєфом, кліматом, ґрунтом тощо з конкретними суспільними процесами та явищами (розподіл і щільність населення на Землі, види господарської діяльності, політичний устрій, стиль і спосіб життя, традиції, психологія та ін.).
До XIX ст. географічний детермінізм вважався прогресивною соціальною філософією, оскільки стверджував матеріалістич-
ний світогляд і спростовував ідеалістичні погляди на історію. З виникненням марксистського розуміння соціального розвитку географічний детермінізм втрачає актуальність, хоча його ідеї мають активне продовження в сучасних концепціях.
Сьогодні визнається поряд з упливом власне природних умов (скажімо, у порівнянні темпів історії народів Європи, тропічної Африки чи південних народів) уплив саме культурних чинників на розвиток суспільства - розвиток науки, техніки, демократії, освіти. Як приклад можна навести сучасний розвиток Японії, що є однією з найбагатших країн світу, при тому, що її географічні ресурси доволі обмежені.
Геополітика-доктрина, що абсолютизує роль географічного середовища в житті держави. В історії геополітика виникає як спроба теоретично обґрунтувати загарбницькі амбіції агресивних держав: здобути вихід до моря, заволодіти нафто-ресурсами тощо.
Фрідріх Ратцель (1844-1904) розглядав народи та держави як живі організми й поширював на них біологічні закони -боротьбу за "життєвий простір". Сам Ратцель не був ані фашистом, ані шовіністом, навпаки - цінував внесок кожного народу в розвиток світової культури. Ідеї Ратцеля було використано в політиці Гітлера.
У сучасних політичних контекстах вживання терміна "геополітика" вже не пов'язується з агресивними намірами, загарбницькою політикою чи переглядом кордонів. Сьогодні цим терміном позначають питання якомога доцільнішого сполучення територіальних і соціально економічних ресурсів. Наприклад, у сучасній політиці України бачимо обов'язкове врахування особливостей її геополітичного становища як у рамках зовнішньої політики, так і внутрішньої. Термін "геополітика" в сучасному його вживанні вже позбавлений негативного значення.
