- •Основи філософських знань (опорний конспект)
- •Питання 1. Філософія і світогляд
- •Питання 2. Предмет філософії та її структура
- •Питання 3. Філософія та психологія. Співвідношення філософії та інших наук
- •Питання 4. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай)
- •Питання 5. Досократівський період античної філософії (Геракліт, Піфагор, Демокріт)
- •Питання 6. Класична доба античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •Питання 7. Еллінський період античної філософії (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм)
- •Питання 8. Філософія Середньовіччя та Відродження
- •Питання 9. Філософія Нового часу
- •Питання 10. Німецька класична філософія хміі-хіх ст.
- •Питання 12. Позитивістська філософія XX ст. (позитивізм, неопозитивізм)
- •Питання 13. Релігійно-філософські напрями XX ст.
- •Питання 14. Психологічні напрями у філософії XX ст. (фрейдизм, неофрейдизм)
- •Питання 15. Філософія екзистенціалізму XX ст.
- •Питання 16. Філософська думка в Україні
- •Філософія давніх слов'ян
- •Українська філософія періоду Відродження (хіу-хуі ст.)
- •Філософська думка в Києво-Могилянській академії
- •Філософія Григорія Сковороди (1722-1794)
- •Філософські ідеї Тараса Шевченка (1814-1861)
- •Філософія в Україні радянської та пострадянської доби
- •Питання 17. Категорія буття, її зміст і специфіка
- •1. Буття матеріальне:
- •Питання 19. Філософський зміст категорії "матерія"
- •Питання 20. Розвиток поглядів на матерію в історії філософії
- •Питання 21. Синергетична (постнекласична) картина світу. Її еволюція
- •Питання 22. Діалектика як система принципів, законів і категорій
- •Питання 23. Категорії діалектики, їх відмінність від наукових категорій
- •Питання 24. Основні закони діалектики
- •Питання 25. Альтернативні концепції діалектики (християнська, екзистенціальна, негативна тощо)
- •Питання 26. Феноменологія: вирішення проблеми свідомості у філософії
- •Питання 27. Сутність, структура та функції свідомості
- •Функції свідомості:
- •Питання 28. Предмет гносеології та її принципи
- •Питання 29. Проблема істини.
- •Питання 31. Стандартна концепція наукового знання
- •Питання 32. Альтернативні концепції наукового знання
- •Питання 33. Основні види та форми наукового знання
- •Питання 34. Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
- •Питання 35. Співвідношення емпіричного й теоретичного рівнів пізнання
- •Питання 36. Філософське розуміння творчості та її види
- •Питання 37. Психологічні особливості творчої особистості
- •Питання 38. Філософська концепція людини (філософська антропологія)
- •Питання 39. Філософські та правові проблеми "права на смерть"
- •Питання 40. Закономірності розвитку соціальних систем
- •Питання 41. Сучасні філософські концепції суспільства
- •Питання 43. Принцип географічного детермінізму та геополітика
- •Питання 44. Демографічний фактор суспільного розвитку
- •Питання 45. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
- •Питання 46. Поняття ноосфери
- •Питання 48. Соціально-класова структура суспільства
- •Питання49. Елітарні верстви та народні маси
- •Народ - це така соціальна цілісність, яка характеризується загальною історичною долею та її відтворю-вальною історичною пам'яттю, єдиною ідеєю і загальною історичною перспективою.
- •Питання 50. Філософія історії: предмет і напрями
- •Питання 51. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства
- •Питання 52. Концепції моністичного підходу до розгляду історії людства
- •Питання 53. Концепції заперечення історії
- •Питання 55. Суспільна свідомість: суспільна психологія та ідеологія, їх взаємодія
- •Питання 56. Масова свідомість як ідеолого-психологічний феномен
- •Питання 57. Філософія культури: предмет і напрями
- •Питання 58. Основні концепції походження та розвитку культури
- •Питання 59. Аксіологія: поняття цінностей і форми їх практичної реалізації
- •Питання 60. Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства
- •Рекомендована література
Питання 40. Закономірності розвитку соціальних систем
Засновниками теорії систем у світовій науці вважаються О. Богданов (Малиновський), Р. Дарендорф, М. Бухарін.
Сформульований М. Бухаріним загальний закон діалектики рухомої форми свідчить, що співвідношення між середовищем і системою є величина, яка визначає кінець-кінцем рух будь-якої системи. Наявність стимулювальних чи гальмівних відносин є необхідною умовою модифікації соціальної системи. Існує декілька підходів до розвитку соціальних систем. Першу точку зору пов'язують з поглядами Толкотта Парсонса, який вважав, що соціальні системи можна розглядати як біологічний організм.
Біологічний організм демонструє надзвичайну стійкість своєї форми, яка визначається генетичною структурою, що передається нащадкам через мільйони поколінь із мінімумом варіативних
змін. Якщо біологічний організм починає неправильно функціонувати, то він гине. Суспільство та його системи постійно перебувають у русі, вони реорганізуються. У випадку неправильного функціонування відбувається реконструкція однієї із систем, що і рятує суспільство від загибелі. Для суспільства та його систем характерні безперервні зміни структури, модифікація всіх її підсистем.
Другу точку зору пов'язують із закономірністю рівноваги, яка виведена на основі сформульованої російським філософом, економістом, соціологом О. Богдановим (Малиновським) теорії рухомої рівноваги у праці "Загальна організаційна наука (тектологія)".
Соціальна система, з одного боку, перебуває в постійному русі, динаміці через зміни соціально-економічного становища, екологічних умов, зміни у народонаселенні, залежно від міжнародних відносин, частоти і гостроти конфліктів; із другого боку, система, щоб справно функціонувати, вимагає певної врівноваженості всіх її підсистем.
Історія показує, що соціальні системи перебувають у русі варіантів. Крайні випадки - теократія, охлократія - історично відносно короткі, більш тривалими від них є періоди розвитку в той чи той бік.
Структуру будь-якої системи Богданов розглядав як результат неперервної боротьби протилежностей, які змінюють один стан рівноваги системи на інший. Цей принцип універсальний, він вимагає рівноваги прав і обов'язків кожної людини, кожного органу управління та взагалі будь-якої організації.
Стан рівноваги змінюється його порушеннями, або кризами. Позаяк рівноважна система в процесі розвитку поступово втрачає цю якість і переживає новий стан як кризу, а долаючи її, приходить до нової рівноваги на новому етапі свого розвитку.
Богданов стверджував, що всі ці процеси відбуваються й у природному, і в суспільному середовищі, тобто є універсальними.
Також соціальним системам притаманна закономірність маятника. Суть її полягає в тому, що будь-яка система, виведена з оптимальної рівноваги в бік домінування авторитаризму чи демократії, спочатку переходить у свою протилежність. Чим більшою була непропорційність лінійного розміщення центра рішень, тим відповідно більшим буде відхилення у протилежний бік. Амплітуда такого відхилення приблизно рівнозначна за глибиною та масштабами необхідним реформам і системним перетворенням. Якщо період авторитарної диктатури тривав у межах одного чи двох поколінь, то щоб позбутися більшості негативних його наслідків, потрібно не менше одно-го-двох поколінь.
Зважаючи на ці закономірності, необхідно приймати законодавчі акти, що відповідали б вимогам сьогодення.
