- •Основи філософських знань (опорний конспект)
- •Питання 1. Філософія і світогляд
- •Питання 2. Предмет філософії та її структура
- •Питання 3. Філософія та психологія. Співвідношення філософії та інших наук
- •Питання 4. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай)
- •Питання 5. Досократівський період античної філософії (Геракліт, Піфагор, Демокріт)
- •Питання 6. Класична доба античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •Питання 7. Еллінський період античної філософії (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм)
- •Питання 8. Філософія Середньовіччя та Відродження
- •Питання 9. Філософія Нового часу
- •Питання 10. Німецька класична філософія хміі-хіх ст.
- •Питання 12. Позитивістська філософія XX ст. (позитивізм, неопозитивізм)
- •Питання 13. Релігійно-філософські напрями XX ст.
- •Питання 14. Психологічні напрями у філософії XX ст. (фрейдизм, неофрейдизм)
- •Питання 15. Філософія екзистенціалізму XX ст.
- •Питання 16. Філософська думка в Україні
- •Філософія давніх слов'ян
- •Українська філософія періоду Відродження (хіу-хуі ст.)
- •Філософська думка в Києво-Могилянській академії
- •Філософія Григорія Сковороди (1722-1794)
- •Філософські ідеї Тараса Шевченка (1814-1861)
- •Філософія в Україні радянської та пострадянської доби
- •Питання 17. Категорія буття, її зміст і специфіка
- •1. Буття матеріальне:
- •Питання 19. Філософський зміст категорії "матерія"
- •Питання 20. Розвиток поглядів на матерію в історії філософії
- •Питання 21. Синергетична (постнекласична) картина світу. Її еволюція
- •Питання 22. Діалектика як система принципів, законів і категорій
- •Питання 23. Категорії діалектики, їх відмінність від наукових категорій
- •Питання 24. Основні закони діалектики
- •Питання 25. Альтернативні концепції діалектики (християнська, екзистенціальна, негативна тощо)
- •Питання 26. Феноменологія: вирішення проблеми свідомості у філософії
- •Питання 27. Сутність, структура та функції свідомості
- •Функції свідомості:
- •Питання 28. Предмет гносеології та її принципи
- •Питання 29. Проблема істини.
- •Питання 31. Стандартна концепція наукового знання
- •Питання 32. Альтернативні концепції наукового знання
- •Питання 33. Основні види та форми наукового знання
- •Питання 34. Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
- •Питання 35. Співвідношення емпіричного й теоретичного рівнів пізнання
- •Питання 36. Філософське розуміння творчості та її види
- •Питання 37. Психологічні особливості творчої особистості
- •Питання 38. Філософська концепція людини (філософська антропологія)
- •Питання 39. Філософські та правові проблеми "права на смерть"
- •Питання 40. Закономірності розвитку соціальних систем
- •Питання 41. Сучасні філософські концепції суспільства
- •Питання 43. Принцип географічного детермінізму та геополітика
- •Питання 44. Демографічний фактор суспільного розвитку
- •Питання 45. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
- •Питання 46. Поняття ноосфери
- •Питання 48. Соціально-класова структура суспільства
- •Питання49. Елітарні верстви та народні маси
- •Народ - це така соціальна цілісність, яка характеризується загальною історичною долею та її відтворю-вальною історичною пам'яттю, єдиною ідеєю і загальною історичною перспективою.
- •Питання 50. Філософія історії: предмет і напрями
- •Питання 51. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства
- •Питання 52. Концепції моністичного підходу до розгляду історії людства
- •Питання 53. Концепції заперечення історії
- •Питання 55. Суспільна свідомість: суспільна психологія та ідеологія, їх взаємодія
- •Питання 56. Масова свідомість як ідеолого-психологічний феномен
- •Питання 57. Філософія культури: предмет і напрями
- •Питання 58. Основні концепції походження та розвитку культури
- •Питання 59. Аксіологія: поняття цінностей і форми їх практичної реалізації
- •Питання 60. Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства
- •Рекомендована література
Питання 39. Філософські та правові проблеми "права на смерть"
Слово "евтаназія" буквально означає легка, приємна смерть. У сучасній медицині це слово набуло значення безболісного приведення до смерті безнадійного хворого. Мова йде про те, підтримувати життя при нестерпних стражданнях чи припинити його. Ця проблема існувала й раніше, наприклад, коли армія відступала і була змушена залишати поранених. Що робити?
Складність цього питання в тому, що принцип гуманізму необхідно здійснити через відступ від нього.
Розрізняють евтаназію пасивну й активну (позиція лікаря), добровільну та недобровільну (позиція пацієнта).
Пасивна -лікар не втручається, не допомагає прискорити смерть.
Активна - спеціальними ліками (отрутою) прискорює смерть.
Добровільна - за наполяганням, проханням хворого.
Недобровільна -хворий не може висловити свою позицію.
Більшість лікарів виступає проти останньої форми.
Аргументи за евтаназію
1. Життя благо тоді, коли немає страждань, а є задоволення, позитивні емоції перемагають негативні.
2. Життя благо тоді, коли воно має людську форму існування, а не суто біологічну. Та відмовляти людині у праві на життя, хоча й майже рослинне, хіба це гуманно?
3. Підтримання життя на стадії помирання коштує дуже дорого (за ці кошти можна вилікувати сотні людей). Але мораль не можна звести до економічних проблем.
Аргументи проти евтаназії
1. Можливе зловживання з боку лікарів (мораль - це останній бар'єр, який не можна знімати).
2. Евтаназія порушує принцип святості людського життя. У рамках світосприйняття, коли життя людини розуміється
як благо, евтаназія неможлива.
У країнах, де евтаназія дозволена, рішення приймають етичні комітети, до яких входять: особистий лікар, представники медперсоналу й адміністрації лікувального закладу, свя-щенослужитель, філософ-етик, юрист, працівник соціальної служби та ін.
Смертна кара - це вбивство, яке здійснює держава у межах її права на легітимне насильство.
У багатьох державах від моменту їх виникнення й до нашого часу використовують смертну кару, але при її здійсненні є такі тенденції.
1. Зменшується кількість видів злочинів, за які призначають смертну кару.
2. Раніше смертна кара здійснювалася публічно, а зараз -таємно, за винятком деяких країн (Китай, Чечня).
3. Звужується коло людей, до яких вона застосовується (зазвичай, не призначають таке покарання дітям, жінкам, літнім людям).
4. Збільшується кількість країн, де смертна кара заборонена (Україна також) і призупинена (у 29-ти країнах).
Аргументи проти смертної кари
1. Справедливе покарання за скоєні злочини (вбивство), але воно перевищує інші форми вбивства за психологічним упливом.
2. Страх смертної кари не запобігає аналогічним злочинам. Злочинець здійснює злочин не тому, що згодний з покаранням, він завжди має надію уникнути його. Крім того, смерть не тяжча за пожиттєве ув'язнення.
3. Не тільки смерть звільняє суспільство від злочинця, а й ув'язнення теж звільняє суспільство від злочинця.
4. Смертна кара розбещує суспільство морально (виправдовує вбивство).
5. Смертна кара - антиправовий акт, це війна держави зі своїм громадянином.
6. Смертна кара перевищує компетенцію людини. Людина не владна над життям інших.
7. Смертна кара - це замах на святість людського життя, вона не може бути моральною (божа заповідь "не убий" порушується).
Смертна кара не може бути виправдана ні з яких позицій.
Розглядаючи проблему суїциду (самогубства), філософія виходить з того, що смерть є останньою категорією людського буття. Смерть - це не кінець, а вінець людського життя. Виходячи з цього, самогубство можна розцінити як втечу від складностей життя. Суть же не в тому, щоб втекти від долі, а в тому, щоб гідно її зустріти. Не випадково церква завжди засуджувала самогубство.
Сьогодні, як і впродовж усієї історії людства, перед людиною постає завдання в найважчих обставинах гідно прийняти власне буття, власні страждання. Ми маємо дбати про осмис-леність нашого життя, вносячи в нього ті чи ті цінності. Насамперед, життя потрібно витримати, не загубити, не дати йому вислизнути в безодню небуття, витримати з усіма його тягарями й недоліками, зі своїми випадковими провинами та гріхами.
Життя - це такий дар, який не має права відбирати ніхто.
