- •Основи філософських знань (опорний конспект)
- •Питання 1. Філософія і світогляд
- •Питання 2. Предмет філософії та її структура
- •Питання 3. Філософія та психологія. Співвідношення філософії та інших наук
- •Питання 4. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай)
- •Питання 5. Досократівський період античної філософії (Геракліт, Піфагор, Демокріт)
- •Питання 6. Класична доба античної філософії (Сократ, Платон, Аристотель)
- •Питання 7. Еллінський період античної філософії (епікуреїзм, скептицизм, стоїцизм)
- •Питання 8. Філософія Середньовіччя та Відродження
- •Питання 9. Філософія Нового часу
- •Питання 10. Німецька класична філософія хміі-хіх ст.
- •Питання 12. Позитивістська філософія XX ст. (позитивізм, неопозитивізм)
- •Питання 13. Релігійно-філософські напрями XX ст.
- •Питання 14. Психологічні напрями у філософії XX ст. (фрейдизм, неофрейдизм)
- •Питання 15. Філософія екзистенціалізму XX ст.
- •Питання 16. Філософська думка в Україні
- •Філософія давніх слов'ян
- •Українська філософія періоду Відродження (хіу-хуі ст.)
- •Філософська думка в Києво-Могилянській академії
- •Філософія Григорія Сковороди (1722-1794)
- •Філософські ідеї Тараса Шевченка (1814-1861)
- •Філософія в Україні радянської та пострадянської доби
- •Питання 17. Категорія буття, її зміст і специфіка
- •1. Буття матеріальне:
- •Питання 19. Філософський зміст категорії "матерія"
- •Питання 20. Розвиток поглядів на матерію в історії філософії
- •Питання 21. Синергетична (постнекласична) картина світу. Її еволюція
- •Питання 22. Діалектика як система принципів, законів і категорій
- •Питання 23. Категорії діалектики, їх відмінність від наукових категорій
- •Питання 24. Основні закони діалектики
- •Питання 25. Альтернативні концепції діалектики (християнська, екзистенціальна, негативна тощо)
- •Питання 26. Феноменологія: вирішення проблеми свідомості у філософії
- •Питання 27. Сутність, структура та функції свідомості
- •Функції свідомості:
- •Питання 28. Предмет гносеології та її принципи
- •Питання 29. Проблема істини.
- •Питання 31. Стандартна концепція наукового знання
- •Питання 32. Альтернативні концепції наукового знання
- •Питання 33. Основні види та форми наукового знання
- •Питання 34. Єдність чуттєвого і раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні
- •Питання 35. Співвідношення емпіричного й теоретичного рівнів пізнання
- •Питання 36. Філософське розуміння творчості та її види
- •Питання 37. Психологічні особливості творчої особистості
- •Питання 38. Філософська концепція людини (філософська антропологія)
- •Питання 39. Філософські та правові проблеми "права на смерть"
- •Питання 40. Закономірності розвитку соціальних систем
- •Питання 41. Сучасні філософські концепції суспільства
- •Питання 43. Принцип географічного детермінізму та геополітика
- •Питання 44. Демографічний фактор суспільного розвитку
- •Питання 45. Поняття екології та екологічних проблем сучасності
- •Питання 46. Поняття ноосфери
- •Питання 48. Соціально-класова структура суспільства
- •Питання49. Елітарні верстви та народні маси
- •Народ - це така соціальна цілісність, яка характеризується загальною історичною долею та її відтворю-вальною історичною пам'яттю, єдиною ідеєю і загальною історичною перспективою.
- •Питання 50. Філософія історії: предмет і напрями
- •Питання 51. Цивілізаційний підхід до розгляду історії людства
- •Питання 52. Концепції моністичного підходу до розгляду історії людства
- •Питання 53. Концепції заперечення історії
- •Питання 55. Суспільна свідомість: суспільна психологія та ідеологія, їх взаємодія
- •Питання 56. Масова свідомість як ідеолого-психологічний феномен
- •Питання 57. Філософія культури: предмет і напрями
- •Питання 58. Основні концепції походження та розвитку культури
- •Питання 59. Аксіологія: поняття цінностей і форми їх практичної реалізації
- •Питання 60. Майбутнє в структурі ціннісних орієнтацій людства
- •Рекомендована література
Питання 25. Альтернативні концепції діалектики (християнська, екзистенціальна, негативна тощо)
Філософія розглядає діалектику як систему принципів, законів і категорій осягнення світу, яка зважає на його складність і суперечливість як методологію наукового пізнання.
Альтернативою діалектиці виступає метафізика, сутністю якої є те, що:
- у процесі розвитку старе повністю відкидається новим;
- джерело розвитку вона бачить поза самими предметами і явищами;
- при переході від старої якості до нової вона бачить тільки кількісне перетворення, існуюче поза якісними змінами;
- згідно з метафізикою, розвиток сутнього відбувається по прямій лінії чи по колу, без відтворення того, що було на більш високому рівні.
У наш час, крім збереження метафізичних поглядів на процеси об'єктивної дійсності, матеріалістична діалектика має цілий спектр інших, альтернативних концепцій діалектики. Зупинимося коротко на деяких із них.
Християнська діалектика (діалектична теорія) як концептуальна теорія склалася у 20-30-х рр. XX ст. Початок її закладено у книзі швейцарського теолога Карпа Варта (1886-1968) "Послання до римлян" (1919). Його ідеї були розвинуті іншими представниками церкви. Головну внутрішню суперечність людини вони вбачають у зіткненні божественного і гріховного. Однак ні культові дії, ні інтелектуальні пошуки не можуть подолати тенденцію віддалення деяких людей від Бога. Бог несумісний з людиною, хоч остання і є творінням за образом Божим. Бог для людини постає одночасно як суддя і недосяжний ідеал. Це породжує в людини неспокій, а потім страх. Подолати їх можливо тільки в акті "абсолютної віри" як "межі людських можливостей". Діалектична теологія фіксує такі суперечності людського буття, які ніколи неможливо буде вирішити.
Екзистенціальна діалектика бере свій початок від діалек-тико-психологічних ідей датського мислителя Сьорена К'єрке-гора (1813-1855 ). Його "якісна діалектика", або "діалектика парадоксу", стверджувала, що протилежності не можуть ніколи примиритися. Несумісність нескінченного (божественного) і скінченного (людського) породжує "парадокс", який є непереборною суперечністю, тому - об'єктом віри, а не розуму.
Ця діалектика наскрізь ірраціоналістична, бо протистоїть раціональному мисленню. Вона є діалектикою індивідуального існування, індивідуального, суб'єктивного акту.
Екзистенціальна діалектика фокусує увагу на суперечностях самого людського існування, без їх вирішення, тому неминуче набуває трагічного забарвлення, що повною мірою виявилося у "негативній" діалектиці представників франкфуртської школи.
Негативна діалектика. Відомими її представниками були німецький філософ Теодор Адорно (1903-1969) та французький філософ Жан-Поль Сартр (1905-1980). Основні положення та принципи їх діалектики:
1) основою негативної діалектики є різноманітні форми заперечення - відкидання, критика, знищення тощо;
2) негативна діалектика властива тільки суб'єкту, тільки свідомості людини, і не має об'єктивного значення. її категоріями можуть бути: неприязнь, відсутність, жаль, стурбованість, розгубленість, жах, тривога тощо. Об'єктивна діалектика, що панує в усій природі для представників цього напряму, залишається відстороненою;
3) суб'єктом, здійснювачем, "реалізатором" заперечення може бути тільки "Я", свідомість. Поза цим нема, не було й не буде ніякого заперечення. Тож суб'єктивність заперечення в негативній діалектиці стає її принципом, вихідним поняттям;
4) негативна діалектика, на думку її творців, має дати таке уявлення про заперечення заперечення, яке ні за яких умов не може перейти у позитивність;
5) діалектика в концепції її "негативної" інтерпретації подається як тотальна критика всього сутнього. Тотальний критицизм - це принцип і суть негативної діалектики.
Отож, негативна діалектика - це однобічна, суб'єктивістська концепція, що виходить із абсолютизації заперечення, загальної руйнації всього сутнього, тотального критицизму, відкидання будь-якої позитивності. З позицій матеріалізму - це, фактично, антидіалектика.
