Питання 23. Категорії діалектики, їх відмінність від наукових категорій

У процесі пізнання об'єктивної дійсності людина опирається на відчуття, які є безпосереднім зв'язком предмета і образу, котрий він викликає, діючи на органи чуття. Відчуття не вимагають закріплення, матеріалізації їх у вигляді слова, поняття чи категорії. Поняття необхідні тоді, коли треба виділити щось загальне з-поміж різних речей і дати йому назву коли це загальне не дане у відчуттях. Наскільки ми знайшли це загальне, настільки ж необхідне певне слово, поняття як матеріальний носій цього загального.

Мислення - це процес відображення світу в поняттях, суд- . женнях і умовиводах. Це відображення тим багатше, чим і більше є понять - слів, що мають узагальнення.

Категорії - це універсальні форми мислення, форми уза- і гальнення реального світу, у яких відображаються загальні і властивості, риси і відношення предметів об'єктивної дійсності.

У категоріях фіксується, відображається загальне в речах. Отже, не береться до уваги те, що є у них конкретним, відмітним. Категорії є результатом дуже високого рівня процесу абстрагуван- ; ня. У філософських категоріях фіксується не просто загальне, а найзагальніше.

Кожна наука має свій понятійний апарат, свої категорії. Особливістю цих категорій є те, що вони можуть бути використані тільки для своєї науки. Для кожної галузі наукових знань характерне своє коло категорій. Вони пов'язані з процесами, які складають специфічний предмет дослідження цієї науки. Так, фізика оперує категоріями "речовина", "поле", "енергія", "сила" тощо, а юриспруденція - "злочин", "закон", "порушення" та ін.

Філософські категорії від наукових категорій відрізняються тим, що вони мають найбільш загальний характер, охоплюють увесь навколишній світ, використовуються в усіх галузях знань і практичної діяльності людей. Тому вони мають найза-гальніший статус.

За своїм джерелом категорії діалектики об'єктивні, тобто ті загальні властивості, котрі відображаються в категоріях,

притаманні самим речам, існують незалежно від волі людини, її свідомості. Одночасно, категорії діалектики суб'єктивні за формою існування.

Категорії діалектики - це універсальні логічні форми мислення, найбільш загальні поняття, у яких відображаються загальні зв'язки, властивості та відношення, що існують в об'єктивній дійсності.

Категорії діалектики мають величезне значення:

1) вони характеризують найбільш загальні типи зв'язків і відношень об'єктивного світу;

2) вони є загальними та необхідними формами мислення, за допомогою яких людина пізнає навколишню дійсність і без них пізнання було б неможливим;

3) у них сконцентровано досвід і предметно-практичну діяльність багатьох поколінь людства.

Будучи сходинками нескінченного процесу пізнання, філософські категорії не залишаються незмінними, раз і назавжди даними. У розвитку наук постійно накопичуються й поглиблюються конкретні знання про навколишній світ. На цьому підґрунті наповнюються більш глибоким змістом філософські категорії, формуються нові категорії діалектики.

Особливостями категорій діалектики є:

- об'єктивність;

- загальність;

- зв'язок із практикою;

- історичність;

- рухливість.

Виділяють такі основні категорії діалектики:

- особливе, одиничне й загальне;

- частина та ціле;

- явище й сутність;

- зміст і форма;

- причина та наслідок;

- необхідність і випадковість;

- можливість і дійсність.

Філософські категррії як найбільш загальні поняття разом із принципами та основними законами становлять сутність матеріалістичної діалектики. Глибоке знання їх та вміння застосовувати на практиці - одна із умов результативної діяльності людини в різноманітних сферах повсякденного життя.