Питання 1. Філософія і світогляд

Філософія (грецьк. "любов" і "мудрість" -любов до мудрості) - це знання про світ. Філософське знання є постійним і пристрасним прагненням до мудрості, неосяжної за своїм багатством і змістом.

Філософське знання є світоглядним.

Світогляд - це систематизований комплекс уявлень, оцінок, настанов, які забезпечують цілісне бачення й усвідомлення світу, місця в ньому людини з її життєвими програмами, позиціями, активними діями. Світогляд - духовно-практичний спосіб освоєння людиною світу та самовизначення в ньому. Світогляд поєднує інтелектуально-розумові та чуттєво-емоційні компоненти (світовідчуття, світорозуміння, світопереживання).

Існують історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський.

Міфологія (з гр."мітос"-слово, переказ, "логос"-учення)-це фантастичне відображення дійсності у свідомості людини, втілене в характерній для давнини усній народній творчості. Через міфічні образи наші пращури намагалися узагальнити й пояснити різноманітні явища природи та суспільства. Міфи тлумачаться як обожнення видатних діячів і як персоніфікація природних явищ чи абстрактних понять, і як історія, перетворена на казку, і навпаки.

У XVII ст. англійський філософ Френсіс Бекон (1561-1626) заявив, що у міфах зібрана вся стародавня філософія, наукові знання та моральні норми, однак вони приховані за символами й алегоріями.

У XVIII ст. відомий італійський філософ Джамбаттиста Віко (1668-1774) сприймав міф як "фантастичну метафізику" (філософію) первісних людей. Він стверджував, що в поетичній мудрості міфів несвідомо закладено все те, що згодом свідомо розкриється у філософії.

У XIX ст. відомий швейцарський історик права Я. Бахо-фен відзначав, що тільки завдяки міфології ми дізнаємося пРо давні часи. Вони дають перше архаїчне зання про світ, хоча й у формі художнього іносказання.

На думку Зигмунда Фрейда (1856-1939), у міфах відображені не просто найдавніші, притаманні всім людям почуття 1 думки. У міфах закладено щось подібне до душі, для якої Джерелом пізнання слугують неусвідомлені початки.

Отже, міф - це універсальний синкретичний світогляд, у якому поєднуються зародки наукових знань, релігійних вірувань, моральних норм та художніх цінностей. Міф є поліфун- ; кціональним явищем: тут злилися емоції та емпіричне пізнан- І ня, віра й логічне.

До характерних рис міфологічного світогляду відносять синкретизм, антропоморфізм, анімізм, політеїзм, фаталізм.

Релігійний світогляд успадковує міфологічну форму світосприйняття, поглиблює та розширює її, дещо змінюючи відповідно до релігійних уявлень.

Специфікою релігійного типу світогляду, як і міфологічного, є фаталізм - світоглядна позиція, що абсолютизує незбагненність причиново-наслідкових зв'язків природного світу та людської поведінки і пояснює її потаємною надлюдською силою (фатумом), яка виключає свободу волі, дій і поведінки. І міфологічний, і релігійний світогляди побудовані на почуттєво-емоційному ставленні до дійсності й до самих себе.

Проте на відміну від міфологічного, релігійний світогляд виходить із принципу монізму- концепції, яка відстоює один початок усього сущого. Релігійний світогляд за своєю суттю є антропоморфічним і теїстичним. Йому властиво поділяти світ на земний (природний) та небесний (надприродний). Основою релігійного світогляду є креаціонізм - вчення про створення Богом світу з нічого.

Отож, релігійний світогляд - це комплекс, який складають знання, емоційні переживання та культові дії, об'єднані вірою в божественні сили. Крім того, в кожній релігії знаходимо космогонічні, антропологічні уявлення, моральні та естетичні канони, основи політичних і юридичних норм, які є фоном релігійного світогляду.

Філософський світогляд формується, на думку німецького філософа Карпа Ясперса (1883-1969), приблизно між 800 і 200 рр. до н. є. Саме тоді людство розробило основні універсальні категорії, якими ми користуємось і сьогодні. Цей процес викликав появу перших натурфілософських уявлень про людину в навколишньому світі, про загальні закони Всесвіту. Філософія - це виражене в поняттях знання про світ і людину, тобто теоретична форма світогляду.

Філософське знання завжди світоглядне і відповідає побудованому уявленню про мудрість.

Усі три типи світогляду прагнуть дати цілісну картину світу, показавши також людину та її зв'язки з навколишньою дійсністю, і на цій підставі з'ясувати сенс людського буття. Щоправда, кожен світогляд, спираючись на свої основоположні принципи, по-різному вирішує це важливе питання.