Питання 16. Філософська думка в Україні

Український народ має тисячолітню історію, культуру, літературу. Якою ж мірою ми можемо говорити про українську філософію, а відповідно про історію філософії України?

Коли йдеться про історію філософії в Україні, то як і в історії інших народів, слід зважити на необхідність врахування продуктів філософського мислення, філософської думки у вигляді філософських ідей, що у фрагментарній формі можна знайти у різноманітних пам'ятках духовної творчості.

Об'єктом вивчення історії філософської думки в Україні є не лише досягнення науково-філософського пізнання, що здобувалося в українській культурі, а й сукупність філософсько-значущих ідей, які знайшли своє відображення в усіх сферах духовної творчості народу.

В основу історії філософської думки України покладено осмислення філософських ідей, духовної культури України, творчості видатних українських особистостей.

Проблема періодизації, визначення етапів розвитку філософської думки в Україні справа непроста. Найбільш визнаною є наступна періодизація.

Філософія давніх слов'ян

Першою пам'яткою нашого народу є "Вєлесова книга", яка була написана в IX ст. і переписана у XVI чи XVII ст. Представлена у цьому творі характерологія українського народу показує, що витоки української філософії зумовлені духом віри, любові та надії, а вінцем цього духу є свобода.

Особливого розвитку філософська думка України набуває у добу Київської Русі. Вона розвивалась як етико-моральне вирішення світоглядних проблем, як філософський дух морального спрямування. Такий розвиток світогляду зумовив упровадження в 988 р. християнства.

Такі твори, як "Повість временних літ" (Нестор), "Слово про закон і благодать" (митрополіт Іларіон), "Слово о полку Ігоревім" розглядають проблеми світу, пізнання людини крізь призму добра і зла, мають християнський характер, проповідують ідеї єдності всіх руських земель, централізації держави для відсічі іноземних загарбників, необхідність розвитку культури й освіти.

Українська філософія періоду Відродження (хіу-хуі ст.)

Представники цього періоду Юрій Дрогобич і Павло Русин звеличують силу знання та людського розуму, відстоюють позиції антропоцентризму, розвивають ідеї патріотизму і національної свідомості. Важливу роль у розвитку філософської культури тогочасної України відіграла Острозька академія - перша українська школа вищого типу. Там був сконцентрований значний науковий, інтелектуальний потенціал. У ній працювали такі відомі діячі, як Герасим Смотрицький, Іван Вишенський та ін. Представники Острозької академії відстоювали ідеї православ'я, розвивали освіту, поєднували національно-слов'янські ідеї з культурою Заходу. Острозький культурно-освітній центр своєю ; діяльністю зробив значний внесок у розвиток філософської дум- ; ки в Україні.

Філософська думка в Києво-Могилянській академії

Заснована у 1632 р. Києво-Могилянська колегія (із 1701р. - ; Києво-Могилянська академія) була закрита російським імператором у 1817р., а в 1992р. відновлена як Національний університет "Києво-Могилянська академія". Цей вищий навчальний ; заклад європейського типу синтезував досвід, набутий Ост- | розьким центром і братськими школами, із системою та мето- і дами навчання західноєвропейських університетів. Перший на східно-слов'янських та один із перших на південно-слов'янських теренах вищий навчальний заклад ознаменував |

початок розвитку професійної філософської діяльності в українській культурі. Тут уперше почали викладати філософію окремо від теології.

У Києво-Могилянській академії працювали видатні представники філософської думки України: Т. Прокопович (1681-1736), С. Яворський (1658-1722), /. Гізель (1600-1683), Г. Щер-бацький (1625-1754). У філософській спадщині цих вчених відмічаємо:

• твердження, що основою світу є природа, творець якої-

Бог;

• увагу до гносеології та твердження, що є два рівні пізнавального процесу - чуттєвий і раціональний;

• ідеї невіддільності простору та часу від природних тіл;

• обґрунтування оригінальних ідей щодо етичних проблем, зокрема визначальної ролі людини в світі та проблеми сенсу

життя;

• усебічне висвітлення проблеми держави і права. Києво-Могилянська академія відіграла суттєву роль у розвитку філософської культури українського народу.