- •Інтегральне числення Тема 7.1 Невизначений інтеграл
- •7.1.1. Поняття первісної
- •7.1.2. Задача інтегрування. Невизначений інтеграл
- •7.1.3. Властивості невизначеного інтеграла
- •7.1.4. Таблиця основних інтегралів
- •7.1.5. Інтегрування розкладанням
- •7.1.6. Метод інтегрування частинами
- •7.1.7. Метод підстановки (заміна змінної інтегрування)
- •7.1.8. Метод безпосереднього інтегрування
- •7.1.9. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
- •7.1.10. Інтегрування раціональних функцій
- •1). Якщо ,, то
- •2). Якщо , то
- •Методика інтегрування раціональних функцій
- •7.1.11. Інтегрування тригонометричних функцій
- •7.1.12. Інтегрування ірраціональних функцій
- •7.1.13. Інтегрування диференціального бінома
- •Навчальні завдання
7.1.4. Таблиця основних інтегралів
1.
;
2.
;
3.
;
4.
;
5.
; 6.
;
7.
;
8.
;
9.
; 10.
;
11.
; 12.
;
13.
; 14.
;
;
;
;
;
;
;
.
7.1.5. Інтегрування розкладанням
Цей метод базується на властивості невизначеного інтеграла (7.3). Мета методу — розкласти підінтегральну функцію на такі доданки, інтеграли від яких відомі або їх простіше інтегрувати, ніж початкову підінтегральну функцію.
Приклад.
7.1.6. Метод інтегрування частинами
Теорема 3. Якщо функції u(x) та v(x) мають неперервні похідні, то:
(7.4)
На практиці функції u(x) та v(x) рекомендується вибирати за таким правилом:
— при
інтегруванні частинами підінтегральний
вираз
розбивають на два множники типу u dv,
тобто
;
при цьому функція u(x)
вибирається такою, щоб при диференціюванні
вона спрощувалась, а за dv
беруть
залишок
підінтегрального виразу, який містить
dx,
інтеграл від якого відомий, або може
бути просто знайдений.
Приклад.
Інколи доводиться інтегрування частинами застосовувати кілька разів, що ілюструє такий приклад.
Далі
наведено деякі типи інтегралів, при
інтегруванні яких
застосовують
метод інтегрування частинами та показано
вибір функцій u(x)
та v(x):
;
;
;
;
;
, (7.5)
де P(x) — многочлен, Q(x) — алгебраїчна функція, a R.
Звичайно, не слід думати, що метод інтегрування частинами обмежується застосуванням тільки до інтегралів типу (7.5).
У деяких випадках після інтегрування частинами інтеграла одержується рівняння, із якого знаходять шуканий інтеграл.
Приклад.
Отже,
дістали рівняння
,
із якого знаходимо
.
7.1.7. Метод підстановки (заміна змінної інтегрування)
Мета методу підстановки — перетворити даний інтеграл до такого вигляду, який простіше інтегрувати.
Теорема 4.
Якщо f(x)
— неперервна, а
має непе-
рервну похідну, то:
(7.6)
Наслідок.
(7.7)
Зауваження. Специфіка інтегрування невизначеного інтеграла не залежить від того, є змінна інтегрування незалежною змінною чи сама є функцією (на підставі інваріантності форми запису першого диференціалу), тому, наприклад:
У такому розумінні слід розглядати і всю таблицю інтегралів.
Приклад.
Варіант
заміни змінної інтегрування
(7.7) зручний тоді, коли підінтегральний
вираз можна розкласти на два множники:
та
..
Приклад.
.
Для деяких класів підінтегральних функцій розроблено стандартні заміни. Вибір зручної підстановки визначається знанням стандартних підстановок та досвідом.
7.1.8. Метод безпосереднього інтегрування
При
безпосередньому інтегруванні
використовується формула (7.7)
варіанта заміни змінної, але саму заміну
не записують (її роблять
усно) при цьому використовують операцію
внесення функції під знак диференціала.
Отже, якщо
,
то
Зокрема,
коли (х)
є лінійною функцією, тобто
,
дістаємо:
.
Зауваження. Під знак диференціала можна вносити будь-який сталий доданок (значення диференціала при цьому не зміниться):
.
Приклад.
7.1.9. Інтегрування деяких виразів, що містять квадратний тричлен
Розглянемо інтегрування інтеграла
.
Інтеграл
І
залежно від знака дискримінанта
буде таким:
Приклад.
Аналогічно
за допомогою підстановки
можна знаходити інтеграли виду
..
Приклад.
