
- •1.Розвиток вищої освіти в контексті Болонського процесу
- •3.Організація самостійної роботи студентів на кафедрі фінансів
- •4. Історія розвитку Болонського процесу
- •5. Болонський процес в Україні
- •6. Характеристика систем вищої освіти в країнах європи та сша.
- •7. Переваги і недоліки впровадження Болонського процесу в Україні
- •8.Вища освіта в країнах Європейського Союзу (Іспанія, Італія, Швеція)
- •Вища освіта Франції, Німеччини та Великобританії
- •Порівняльний аналіз вищої освіти України та країн Західної Європи
- •Історія створення та розвитку ну дпсу
- •14. Функції фінансів
- •20.Поняття «фінанси», як економічної категорії
- •21.Характеристика поняття «фінансові ресурси»
- •22.Основні етапи розвитку фінансів
- •23.Еволюція розвитку фінансової науки
- •24.Фінансові концепції класичної політекономії (Сміт, Рікардо)
- •25.Кейнсіанство і його значення для розвитку фінансової науки
- •26.Фінансова політика держави, її сутність та функції
- •27. Еволюція розвитку фінансової науки
- •28.Історичні аспекти розвитку фінансів в Україні
- •29. Структурна будова фінансової системи
- •30. Сфери та ланки фінансових відносин
- •31. Управління фінансовою системою
- •32.Сутність фінансової системи України, теоретичні основи її побудови.
- •33.Поняття фінанси і фінансова система
- •34.Класифікація елементів фінансової системи.
- •36.Державна фінансова політика та її етапи проведення
- •44.Фінансовий механізм та його методи.
- •45. Цілі та завдання фінансового контролю.
- •46. Фінансова інфраструктура України
- •48) Фінансові ресурси держави
- •49)Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви, і чинники
- •50)Державні цільові фонди як складова фінансової системи України
- •52.Сутність і склад державних фінансів
- •53.Бюджетна система України
- •54.Державний борг і державний кредит
- •55.Загальнодержавні фонди цільового призначення
- •56.Характеристика основних складових державних фінансів
- •57.Структура бюджетної системи:державний бюджет та які функції він виконує;
- •58.Характеристика державного бюджету, його структура, доходи і витрати.
- •59.Що таке бюджетна політика та умови для її ефективного проведення?
- •60.Характеристика державного боргу та державного кредиту
- •61.Пенсійний фонд України як загальнодержавний фонд цільового призначення.
- •62.Які принципи закладені в основу побудови бюджетної системи України?
- •65.Дефіцит державного бюджету: причини і наслідки
- •Структура державних доходів України
- •Джерела покриття бюджетного дефіциту в Україні
- •Завдання для першого модульного контролю з курсу «Введення в спеціальність»
- •Розвиток вищої освіти в контексті Болонського процесу
- •Перелік основних термінів і понять до модульної контрольної роботи №1
- •45.Бюджетна система
- •46.Бюджетна політика
- •47.Державний борг
- •48. Державний кредит
- •49.Державний бюджет
- •50.Місцевий бюджет
- •51.Цільові фонди
- •52.Бюджетний процес
Вища освіта Франції, Німеччини та Великобританії
Франції
За останні десять років кількість студентів у Франції збільшилася на 37% і склала майже 2.000.000 чіл. По кількості іноземних студентів Франція зайняла друге місце в світі, пропустивши вперед Великобританію і відсунувши на третє місце Німеччину. Зв′язано це, перш за все з тим, що навчання у Франції дійсно безкоштовне, і повністю фінансується французьким урядом. На питання, навіщо Франція проводить програму безкоштовної вищої освіти на гроші власних платників податків, існує цілком логічне пояснення: “Студенти, які закінчать французькі вузи, краще розумітимуть нас і володітимуть достатньою підготовкою, щоб працювати у французьких фірмах по всьому світу.
Ми зацікавлені також в тому, щоб після повернення на батьківщину вони організували спільні з Францією підприємства і розвивали сумісний бізнес”. Але не потрібно сприймати освіту тут як абсолютно безкоштовне - студент оплачує реєстраційний внесок у розмірі 130 - 500 Євро за семестр залежно від університету і вибраної спеціальності, а також звичайно ж потрібно оплачувати проживання та харчування, це важливо підкреслити, оскільки в процесі надання консультацій іноді доводиться відповідати на такі анекдотичні питання, як «а хто оплачуватиме мій квиток до Франції, самі французи?»
Система освіти у Франції має 2 форми: «короткий» (les formations courtes) і «довгий» (les formations longues) цикл, навчання у вищих школах (Grandes ecoles), університетах.
«Коротка» освіта триває два роки, перевага його полягає в тому, що воно дає можливість реального і швидкого працевлаштування. Ви можете вибирати між різними типами короткострокової освіти для найбільш швидкого отримання професійних навиків за 2 роки. Мета даного навчання - в найкоротші терміни почати професійну діяльність. Спеціальності можуть бути отримані в самих різних областях: засоби зв′язку, промисловість, комерція, сфера обслуговування, економіка, точні науки і т.д.
Німеччини
Один із найстаріших університетів Німеччини відкрився у 1385 p. (м. Гейдельберг) і був створений відповідно до паризької моделі, за якою імператор чи папа надавали корпорації викладачів і студентів право вивчати теологію, право, медицину і філософію. На кінець XVII ст. у країні було майже 40 університетів, які готували державних чиновників.
Новий етап реформи вищої освіти почався зі створення зразкового університету в Берліні (1809/10 н.р.) і пов'язаний з ім'ям Вільгельма фон Гумбольдта, який певний час керував освітою в уряді Пруссії. В основу діяльності цього університету він поклав принципи широкої автономії при державному фінансуванні, самоуправління кафедр (ординаріїв), акцент на вільних дослідженнях без вузького практичного спрямування, відмінність університетської освіти від шкільної та від суто професійної підготовки. Усе це стало основою свободи викладання для професорів і поєднання науки та навчання для студентів, а також започаткувало створення технічних університетів.
Під час реформи системи освіти після Другої світової війни до категорії закладів вищої освіти перейшли вищі фахові школи, Дипломи яких лише нещодавно впритул наблизилися до університетського рівня.
Сьогодні для вищої освіти Німеччини характерна взаємодія федерального уряду та урядів земель: регулярно збирається конференція міністрів освіти земель, є також Спілка ректорів ВНЗ. Більшість серйозних документів вони створюють спільно. Створено також комісію з наукового планування. ВНЗ фінансуються землями на 94%, центром - на 6% (1993 p.). Близько 7,8% фінансування університетської науки здійснює приватний сектор економіки.
Сьогодні систему німецької освіти можна схематично показати таким чином: початкова школа (4 роки) - середня школа ( 8-річне реальне училище або 9-річна гімназія) - вища школа (університети, педагогічний ВНЗ, вища школа мистецтв або вищий технічний навчальний заклад).
Великобританії
Вчені ступені у Великій Британії присвоюються студентам, що успішно завершили курс навчання. Формально ступені одного рівня, отримані в різних університетах, нічим не відрізняються одне від одного, але на практиці їх "вага" визначається репутацією університету, що їх присвоїв.
Ось деякі з вчених ступенів першого щабля, присуджуваних університетами Англії й Уельсу:
ВА - бакалавр гуманітарних наук;
BEd - бакалавр педагогічних наук;
EEng - бакалавр технічних наук;
BSc - бакалавр природничих наук;
LLB - бакалавр права;
BMus - бакалавр музики;
ВМ - бакалавр медицини.
Назви ступенів у різних університетах іноді різні, існують і виключення із правил. У деяких шотландських університетах власник першого ступеня з гуманітарних наук - магістр (МА), а не бакалавр (ВА). У деяких університетах, включаючи Оксфорд і Кембридж, ВА привласнюється з гуманітарних і природничих наук, однак кваліфікації бакалавра природничих наук (BSc) у Кембриджі немає, а в Оксфорді це вищий учений ступінь.
Щоб отримати ступінь бакалавра, необхідно провчитися три (Англія й Уельс) або чотири (Шотландія) роки. Однак є ступені, для одержання яких необхідний ще й досвід практичної роботи, - строк навчання відповідно зростає. Майбутнім дизайнерам, наприклад, потрібно пройти підготовчий курс, а потім - основний трирічний. Для одержання ступеня в області медицини, стоматології та архітектури потрібно вчитися до 7 років.