
- •1.Розвиток вищої освіти в контексті Болонського процесу
- •3.Організація самостійної роботи студентів на кафедрі фінансів
- •4. Історія розвитку Болонського процесу
- •5. Болонський процес в Україні
- •6. Характеристика систем вищої освіти в країнах європи та сша.
- •7. Переваги і недоліки впровадження Болонського процесу в Україні
- •8.Вища освіта в країнах Європейського Союзу (Іспанія, Італія, Швеція)
- •Вища освіта Франції, Німеччини та Великобританії
- •Порівняльний аналіз вищої освіти України та країн Західної Європи
- •Історія створення та розвитку ну дпсу
- •14. Функції фінансів
- •20.Поняття «фінанси», як економічної категорії
- •21.Характеристика поняття «фінансові ресурси»
- •22.Основні етапи розвитку фінансів
- •23.Еволюція розвитку фінансової науки
- •24.Фінансові концепції класичної політекономії (Сміт, Рікардо)
- •25.Кейнсіанство і його значення для розвитку фінансової науки
- •26.Фінансова політика держави, її сутність та функції
- •27. Еволюція розвитку фінансової науки
- •28.Історичні аспекти розвитку фінансів в Україні
- •29. Структурна будова фінансової системи
- •30. Сфери та ланки фінансових відносин
- •31. Управління фінансовою системою
- •32.Сутність фінансової системи України, теоретичні основи її побудови.
- •33.Поняття фінанси і фінансова система
- •34.Класифікація елементів фінансової системи.
- •36.Державна фінансова політика та її етапи проведення
- •44.Фінансовий механізм та його методи.
- •45. Цілі та завдання фінансового контролю.
- •46. Фінансова інфраструктура України
- •48) Фінансові ресурси держави
- •49)Заощадження домогосподарств, їх класифікація, мотиви, і чинники
- •50)Державні цільові фонди як складова фінансової системи України
- •52.Сутність і склад державних фінансів
- •53.Бюджетна система України
- •54.Державний борг і державний кредит
- •55.Загальнодержавні фонди цільового призначення
- •56.Характеристика основних складових державних фінансів
- •57.Структура бюджетної системи:державний бюджет та які функції він виконує;
- •58.Характеристика державного бюджету, його структура, доходи і витрати.
- •59.Що таке бюджетна політика та умови для її ефективного проведення?
- •60.Характеристика державного боргу та державного кредиту
- •61.Пенсійний фонд України як загальнодержавний фонд цільового призначення.
- •62.Які принципи закладені в основу побудови бюджетної системи України?
- •65.Дефіцит державного бюджету: причини і наслідки
- •Структура державних доходів України
- •Джерела покриття бюджетного дефіциту в Україні
- •Завдання для першого модульного контролю з курсу «Введення в спеціальність»
- •Розвиток вищої освіти в контексті Болонського процесу
- •Перелік основних термінів і понять до модульної контрольної роботи №1
- •45.Бюджетна система
- •46.Бюджетна політика
- •47.Державний борг
- •48. Державний кредит
- •49.Державний бюджет
- •50.Місцевий бюджет
- •51.Цільові фонди
- •52.Бюджетний процес
1.Розвиток вищої освіти в контексті Болонського процесу
Сьогодні інтеграційний процес у науці й освіті має дві складові: формування співдружності провідних європейських університетів під егідою документа, названого Великою хартією університетів (Magna Charta Universitatum), та об‘єднання національних систем освіти і науки в європейський простір з єдиними вимогами, критеріями і стандартами. Головна мета цього процесу - консолідація зусиль наукової та освітянської громадськості й урядів країн Європи для істотного підвищення конкурентоспроможності європейської системи науки і вищої освіти у світовому вимірі (адже, протягом останніх 15-20 років вона значно поступається американській системі), а також для підвищення ролі цієї системи в суспільних перетвореннях.
19 червня 1999 року в Болоньї був підписаний 29 міністрами освіти від імені своїх урядів документ, який назвали «Болонська декларація». Цим актом країни-учасниці узгодили спільні вимоги, критерії та стандарти національних систем вищої освіти і домовилися про створення єдиного європейського освітнього та наукового простору до 2010 року. За вимогами декларації у межах створеного простору мають діяти єдині вимоги до визнання дипломів про освіту, працевлаштування та мобільності громадян, що істотно підвищить конкурентоспроможність європейського ринку праці й освітніх послуг. Власне, цим документом було задекларовано прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів, зокрема через затвердження додатка до диплома; запровадження в усіх країнах двох циклів навчання за формулою 3 + 2, при цьому перший, бакалаврський цикл має тривати не менше трьох років, а другий, магістерський - не менше двох років, і вони мають сприйматися на європейському ринку праці якраз як освітні і кваліфікаційні рівні; створення систем кредитів відповідно до європейської системи трансферу оцінок, включно з постійним навчанням; сприяння європейській співпраці щодо забезпечення якості освіти, розробка порівняльних критеріїв і методів оцінки якості; усунення перешкод на шляху мобільності студентів і викладачів у межах визначеного простору.
2.Система вищої освіти в країнах Європи і АмерикиСистема освіти в країнах Західної Європи суттєво відрізняється від тієї, яка склалася в Україні та країнах колишнього СРСР. У зв’язку з цим існує невідповідність між вступними вимогами до вузів, термінами навчання, різними ступенями (бакалавр, магістр) та дипломами, що дають своїм випускникам учбові заклади. Система освіти у Франції.
У Франції у початковій школі навчаються діти з 6 до 11 років. Вона є обов’язковою і навчання там триває 5 років: один рік підготовчий, коли діти починають вчитися читати і писати, два роки початкових класів та два роки середніх класів.
Цікавою особливістю французької школи є те, що класи там рахуються навпаки: 11, 10, 9,...2, 1 і випускний.
Французький коледж — це перший із середніх навчальних закладів, в якому учаі проводять 4 роки — два роки для курсу спостереження (6-й і 5-й), та два роки для курсу орієнтування (4-й і 3-й). В кінці цього другого курсу деякі учні залишають коледж, щоб поступити у ліцей професійної освіти, або в інші навчальні заклади професійної освіти, де вони зможуть здобути якусь професію.
Ліцей — це теж середній навчальний заклад, куди учні поступають після третього класу коледжу на три роки: другий, перший і випускний. У кінці навчання випускники здаватимуть іспит на ступінь бакалавра, який робить доступною для них вищу освіту.
Вища освіта у Франції поділяється на три цикли:
· перший цикл триває два роки, після яких студент отримує диплом про загальну університетську освіту (DEUG);
· другий цикл готує до отримання ліцензіату (університетський ступінь, один рік після DEUG) та до магістратури (університетський ступінь, рік після ліцензіату);
· третій цикл має дві спеціалізації:
1. диплом про вищу спеціалізовану освіту (DESS, рік після магістратури), після отримання якого випускник може іти працювати;
2. диплом про поглиблене навчання (DEА, що готує до наукових досліджень, рік після магістратури), отримавши який випускник продовжує роботу у сфері наукових досліджень.
В Україні переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 5 - бальну та шкалу за системою ЕСТ здійснюється в такому порядку:
В США офіційні підсумки навчальної успішності (результатів наполегливості) студентів підводяться наприкінці кожного семестру. Здебільше використовуються такі оцінки й така система „ балів якості знань”: