3. Класифікація слм. Розподіл функцій у системі «людина-машина».

Залежно від сфери застосування, СЛМ мають відповідну структуру, визначаються ступенем участі й кількістю операторів. З цими ознаками пов'язані й функції оператора в СЛМ, що зумовлює необхідність класифікації діяльності оператора і самих систем «людина — машина». Основою такої класифікації можуть бути групи ознак:

/ цільове призначення системи;

/ характеристики людини або певної групи людей;

/ тип і структура машини;

/ тип взаємодії у самій системі.

За призначенням СЛМ поділяються:

1. Керуючі – СЛМ керування машиною, комплексом.

2. Обслуговувальні, система в котрих людина наглядає за діяльністю машини, проводячи її ремонт і налаштування тощо.

3. Навчальні, до яких належать технічні засоби навчання, тренажери, імітатори.

4. Інформаційні, що забезпечують пошук та накопичення необхідної інформації (телевізійні, радіолокаційні)

5. Дослідницькі , які використовуються у вивчені різних явищ, пошуку нової інформації та закономірностей (моделі самої системи, макети).

За характером “людського компонента ”СЛМ:

1. Моноситеми: один оператор та один пристрій.

2. Полі системи: значна кількість людей взаємодіє з багатьма технічними пристроями;

За типом та структурою машинного компонента СЛМ:

1. інструментальні, в яких оператор використовує найпростіші інструменти.

2. прості автоматизовані пристрої, в котрих технічні засоби перетворюють енергію людини.

3. складні автоматизовані, де функціонують різні за призначенням , складністю, і підпорядкованістю технічні компоненти.

За характером взаємодії СЛМ :

1. Перша група – процес керування відбувається безперервно, оператор спостерігає за цими процесами, і втручається тільки тоді , коли треба ліквідувати відхилення, система має високий – застосовуються у хімічній, металургійній промисловості.

2. Друга група – процес керування теж безперервний , але оператор періодично сам вирішує низку певних завдань.

3. Третя група – оператор сам вирішує усі завдання , керування автомобілем.

Основні риси СЛМ :

1. динамічність – особливості машинного компоненту.

2. цілеспрямованість – забезпечує сама людина, вона ставить мету, створює програму її досягнення.

3. адаптивність – пристосування людини до машини, машини до людини.

Розподіл функцій у СЛМ:

І. Людина виконує такі функції:

1. індуктивне мислення, тобто прийняття рішення на базі певної інформації, доповнюючи інформацією з власного досвіду.

2. розпізнання ситуації в цілому за її окремими характеристиками, а також неповною інформацією про неї;

3. вирішення задач, стосовно якої відсутні правила та алгоритми;

4. вирішення задач великої відповідальності;

5. вибір засобів вирішення задач у швидко змінюваних умовах, що передбачає гнучкість, адаптивність.

ІІ. Машина виконує такі функції:

1. Дедуктивне мислення, тобто знаходження рішення для окремих випадків на базі загальних принципів і правил;

2. виконання громіздких математичних розрахунків та вибір відомих варіантів рішень;

3. збереження великої кількості інформації;

4. здійснення одноманітних операцій за відомим алгоритмом дій;

5. виконання швидких дій у відповідь на певну команду.

Порівняльні можливості людини та машини.

1. Функціонування СЛМ з врахуванням усіх варіантів її роботи може забезпечити тільки людина, вона здатна краще оцінити роботу системи, беручи до уваги різні фактори та попередній досвід.

2. за швидкістю сприймання та алгоритмічної переробки інформації машина перевищую людину.

3. завдяки константності сприймання та здатності розпізнавати сигнали на фоні шумів людина працює надійніше ніж машина, яка може знаходити інформацію лиш по алгоритму.

4. за різноманітністю способів переробки людина випереджає машину.

5. за швидкістю та точністю машина випереджає людину.

6. машина краще переносить навантаження, на її роботу не впливають суб’єктивні фактори.

Принципи існування системи «людина – машина»:

1. Принцип переважальних можливостей – Вибір показників за якими оцінюється СЛМ, здійснюється зважаючи на виконання головної задачи системи. Відповідно до цих показників (надійність, швидкість, точність, вартість, економічність, ефективність) розподіляються функції в системі, з врахуванням можливостей людини і машини.

2. Принцип максималізації показників СЛМ передбачає максималізацію всіх тактико-технічних даних системи. Але як оцінити системи за єдиним комплексним показником, котрий із цих показників основний? Деякі вчені вважають, що головним у реалізації цього принципу є знаходження компромісного рішення, тобто досягнення необхідних тактико-технічних даних системи з мінімальними витратами коштів і часу.

3. Принцип оптимізації інформаційного обміну згідно з цим принципом здійснюється оптимізація загального інформаційного потоку в системі з урахуванням психологічних і психофізіологічних можливостей людини, технічних можливостей машини.

4. Принцип взаємного резервування Дотримання цього принципу передбачає можливість перерозподілу функцій у системі між людиною та машиною у процесі управління. Принцип використовується як компенсаторський засіб для ліквідації недоліків інших принципів.

5. Принцип відповідності враховує гнучкість оперативного мислення оператора в процесі прийняття рішень і виконання окремих дій, яка забезпечую необхідну надійність у його роботі та функціонуванні системи в цілому.

6. Принцип активності оператора Відповідно до цього принципу, людина оператор повинна вирішувати завдання, в котрих могла б проявити свій творчий потенціал, само реалізуватися та самоутвердитися.

7. Принцип легкості навчання враховує фактори часу та коштів, необхідних для відбору, підготовки та тренувань оператора, формування індивідуального стилю його діяльності.