26.Основні елементи та загальна структура системи електронних грошей

У звичайній торговельній операції є принаймні два учасники: власник товару (продавець) і власник грошей (покупець). У системі з електронними грошима діють уже щонайменше три учасники: власник товару, власник електронних грошей (ЕЛГ) і банк. При цьому, як правило, на останнього покладено головну відповідальність за роботу всієї системи ЕЛГ. Банк випускає ЕЛГ і забезпечує роботу електронних автоматів для занесення грошей та їх приймання від торгівців; забезпечує торговельні точки (ТТ) спеціальним обладнанням — касово-розрахунковими терміналами (КРТ), які можуть сприймати ЕЛГ; відповідає за діяльність усіх інших елементів системи загалом, за їх взаємодію та виконання відповідних платежів. Якщо безпосередньо використовується готівка, виконується тільки одна операція — покупець оплачує вартість товару, передаючи торгівцю певну суму грошей, яку останній може помістити на свій рахунок у банку. Отже, у розрахунку за покупку банк безпосередньої участі не бере. Коли йдеться про електронні гроші, банк безпосередньо бере участь у розрахунках за покупку. Обіг грошей при використанні ЕЛГ у загальному вигляді можна розбити на такі етапи (рис. 6.1): 1) оплата вартості товару покупцем — власником ЕЛГ; 2) занесення банком відповідних сум на рахунок продавця; 3) зняття зазначених сум із рахунку клієнта в банку. Розглянемо головні елементи системи ЕЛГ. 1. Магнітні пластикові картки (МПК) — носії інформації про вартість — являють собою безпосереднє вираження грошей. 2. Касово-розрахункові термінали, що розташовані в торговельних точках для виконання розрахунків із покупцями — власниками ЕЛГ. 3. Банківські автомати для завантаження сум на МПК. 4. Картка торгівця (КТ), де зосереджується інформація про всі операції, що їх було виконано з ЕЛГ в даній ТТ протягом певного часу. 5. Система обробки банківської інформації, зокрема розрахункові (процесингові) центри. На кожний з елементів системи покладаються певні функції. Так, КРТ у ТТ виконує такі головні операції: 1) забезпечує з’єднання з двома картками-носіями: МПК-ЕЛГ та карткою торгівця; 2) відображає покупцеві-власнику ЕЛГ поточну суму грошей; 3) відображає вартість покупки; 4) дає змогу власникові ЕЛГ: а) виражати згоду щодо покупки; б) вводити свій персональний ідентифікаційний номер (ПІН); 5) друкує та видає паперовий документ (квитанцію, рахунок) про здійснення покупки; 6) веде журнал обліку операцій для торгівця, який його надсилає до банку

28.Особливості аiс у фінансових і банківських установах

За системного пiдходу структурні складові управління такі: 1) керуюча система, або суб’єкт управління (СУ); 2) керована частина, або об’єкт управління (ОУ); 3) iнформацiйна система (IС), через яку, власне, i відбувається зв’язок між СУ та ОУ. Загальну схему взаємодії між цими елементами зображено на рис. IС — неодмінна складова у процесі органiзацiї управління — містить у собі такі основні частини: 1) сукупність економічних даних на вiдповiдних носіях, організованих певним способом; 2) методи, способи, технiчнi засоби й технологiї збирання, обробки, зберігання, пересилання iнформацiї та її надання користувачам. Залежно від застосовуваних технічних засобів обробки iнформацiї розрізняють ручні, механiзованi та, у разі використання автоматiв, насамперед ЕОМ, автоматизованi ІС (АIС). Зауважимо, що в АІС не вся iнформацiя (з огляду на складність її структуризацiї та формалiзованого подання) обробляється на ЕОМ. Частка оброблюваної на ЕОМ iнформацiї становить вiд 10 до 50% усiєї iнформацiї IС залежно вiд типу економiчного об’єкта. Вiд рiвня органiзацiї IС, застосовуваних методiв i засобiв, а також вiд технологiї обробки iнформацiї істотно залежить функцiонування об’єкта в цiлому. Істотно, але не цілком. Адже бувало й так, що в комерційному банку (КБ) автоматизація ІС досягала високого рiвня, але попри це банк збанкрутував. Для банкiвських установ велике значення має продуктивнiсть АIС, її здатнiсть швидко переробляти iнформацiю, вiдстежувати змiни на об’єктi, у навколишньому середовищi та максимально їх ураховувати. Адже затримка з обробкою таких даних може коштувати дуже дорого. Наприклад, невраховування нових вимог, постанов, вказiвок i т.iн. для банку щонайменше може призвести до штрафних санкцiй. Потрiбно також зважати на те, що об’єкти й процеси, якими керують, а також i сама система управління (керування) можуть бути складними i територiально розподiленими. Так, якщо йдеться про банкiвськi установи та їхню дiяльнiсть, то в разі окремого комерцiйного банку або вiддiлення, котре територiально й органiзацiйно зосереджене в одному мiсцi, створення його АIС вимагатиме пiдходу й технологiй обробки даних, відмінних від тих, що застосовуються, тоді коли банк являє собою сукупність вiддiлень або фiлiй, якi територiально розмiщенi в рiзних мiсцях регiону.