1 Кредитні та депозитні операції є основними видами діяльності комерційних банків, а для деяких із них ці операції стали головним джерелом доходів. Тому вдосконаленню кредитних та депозитних операцій банки приділяють значну увагу, упроваджуючи комп’ютерні технології для автоматизації функцій управління кредитами та депозитами, така автоматизація на практиці здійснюється в різних формах, на базі різних апаратних і програмних засобів. Технології виконання кредитних і депозитних операцій за змістом, послідовністю виконання та способами формування даних взаємоблизькі, тому їх доцільно розглядати в єдиному циклі технологічних процесів автоматизованої обробки даних. Але ці операції ще слабо структуровані, недостатньо формалізовані і важко піддаються автоматизації. Проте практичний досвід показує, що всю сукупність функцій управління кредитами та депозитами з метою їх автоматизації можна об’єднати в типові комплекси: прогнозування й планування, облік і контроль, аналіз і регулювання. Кожний із цих комплексів виконується на відповідній стадії технології обробки інформації за допомогою закріплених апаратних і програмних засобів, тобто на виділених АРМ.

Розглянемо автоматизовані функції підсистеми управління кредитами та депозитами за стадіями технології.

Прогнозування й планування.

1. Визначення стратегії кредитування та депозитної політики. 2. Формування портфеля заявок за кредитами та депозитами. 3. Розрахунок кредитоспроможності клієнтів. 4. Оцінка ризику під час кредитування. 5. Планування рентабельності операцій. 6. Складання угод про кредит і депозитний вклад. 7. Складання плану-графіку кредитування. 8. Складання плану-графіку виплати процентів за кредитами та депозитами. 9. Складання плану-графіку погашення кредитів. 10. Розрахунок резервів за кредитами та депозитами. Облік і контроль. 1. Відкриття рахунку. 2. Облік операцій за кредитними рахунками. 3. Нарахування процентів. 4. Контроль за виконанням угод. Аналіз і регулювання. 1. Формування звітів. 2. Аналіз, підтримання рішень.

2 Банківські електронні системи передавання документів «Клієнт-банк» Електронна система передавання документів «Клієнт-банк» призначена для того, аби віддалені клієнти банку — користувачі цієї системи мали змогу отримувати банківські послуги через канали зв’язку.

Такі системи називають ще системами електронних платежів «Клієнт/Офіс-Банк» (СЕПКОБ). Така система не підмінює, а лише доповнює традиційну систему платежів електронною безперервною технологією обміну платіжними документами та інформацією між клієнтом і банком. За допомогою зазначеної системи клієнт банку заповнює платіжний документ на комп’ютері у своєму офісі, а програмне забезпечення системи надсилає його до банку, де цей документ далі обробляють відповідні елементи системи. Отже, СЕПКОБ — це система передавання даних, яка замінює такі традиційні засоби зв’язку, як пошта, телеграф, телекс, даючи клієнтові змогу скористатися потрібною послугою, не відвідуючи операційного залу банку. При цьому зв’язок здійснюється, як правило, по існуючих некомутованих телефонних каналах. Робота в СЕПКОБ надає клієнтові чимало переваг порівняно з традиційною технологією платежів.

По-перше, кожний клієнт може зі свого офісу за допомогою комп’ютера керувати власним розрахунковим рахунком. Більш того, якщо він має портативний комп’ютер, то може скористатися такою послугою не лише з офісу. По-друге, обслуговування клієнтів здійснюється цілодобово. По-третє, скорочуються операційні витрати порівняно з телеграфним або телексним зв’язком, дешевшими стають підготовка й оформлення платіжних документів. До інших переваг можна віднести зменшення кількості помилок під час вводу й підготовки фінансових документів і захист від типових банківських ризиків (помилкові направлення платежів, загублення документів, їх фальсифікація та спотворення тощо). Підвищується також загальний рівень культури роботи клієнта, оскільки йому немає тепер потреби возити платіжні доручення до операційного залу банку. Усі операції виконуються на робочому місці в офісі клієнта. Відправити файл ПД до банку клієнтові не складніше, ніж скопіювати його. Клієнт, працюючи в системі, може не лише відправляти платежі, а й користуватися іншими банківськими послугами (діставати інформацію про операції на своєму рахунку, про зміни його поточного стану протягом доби, курси валют тощо). Використання СЕПКОБ підвищує ефективність робіт і самого банку, оскільки скорочується час, зменшується трудомісткість вводу й підготовки платіжних документів на носіях, підвищується оперативність і якість обслуговування клієнтів. У найзагальнішому вигляді система складається з двох головних структурних елементів. Перший елемент — автоматизоване робоче місце «клієнта» (АРМ_К) — розташоване безпосередньо в клієнтів, які по каналах зв’язку обмінюються інформацією з банком. Другий елемент — АРМ «БАНК» (АРМ_Б) — міститься в банку, що обслуговує клієнтів, котрі мають АРМ_К. АРМ_К працює в режимі реального часу і, як правило, ввімкнене в ЛОМ клієнта.

3. Види систем міжбанківських розрахунків

Існують відповідно два види систем міжбанківських розрахунків: на чистій основі, або система «нетто», і на валовій основі, або система «брутто». Щодо системи на чистій основі, то її учасники не здійснюють розрахунку за кожним платіжним дорученням окремо, а протягом певного часу нагромаджують свої вимоги та зобов’язання. По закінченні цього періоду розрахунки виконуються з огляду на взаємний залік дебіторської та кредиторської заборгованості і виводиться один «чистий» результат (чиста заборгованість). У разі багатостороннього заліку розрахунки здійснюються у спеціально відведеному для цього місці — кліринговій (заліковій) палаті, де і визначаються «чисті» залишки учасників з урахуванням для кожного банку всіх відправлених і отриманих платежів за обліковий період. У клірингових операціях реальні гроші участі не беруть. Вони присутні лише як розрахункові. Завдяки цьому стає можливим вивільняти кошти, які обслуговують грошовий обіг, й забезпечувати економію кредитних ресурсів банків. Розрахунки у кліринговій палаті ведуться протягом операційного періоду, після закінчення якого до визначеного моменту усі банки, які мають дебіторську заборгованість за багатосторонніми розрахунками, покривають свої зобов’язання, переказуючи відповідні суми на рахунок клірингової палати. Вона, у свою чергу, спрямовує отримані грошові кошти до банків, які мають чисту кредитну заборгованість за багатосторонніми розрахунками. Очевидно, що наприкінці зазначених розрахунків сума зобов’язань усіх банків має дорівнювати нулю. Коли йдеться про валову основу (система «брутто»), розрахунок виконується за кожним платіжним дорученням окремо, перерахуванням грошових коштів, що є в розпорядженні учасників розрахунків. Така система потребує наявності в її учасників значно більших ліквідних коштів порівняно з чистою системою, оскільки кошти, що надходять, майже не використовуються для розрахунків за відправлюваними платежами. Це головний її недолік. Водночас система має важливу перевагу: розрахунок є остаточним раніше, ніж у системі на чистій основі.

4. Вплив специфіки діяльності банків на структуру їх аіс.

Основна діяльність будь-якого економічного об’єкта є визначальною як при створенні структури об’єкта управління, формуванні управлінського аппарату, так і при розробці АІС розглядуваного об’єкта. Від зазначеної діяльності залежить зрештою перелік розв’язуваних задач, методи й способи їх розв’язування, обсяги та потоки інформації, методи збору, зберігання, обробки та передавання даних. Тому аналіз основ та особливостей діяльності банківських установ і з’ясування специфіки їх роботи — неодмінні умови створення відповідних АІС. В Україні функціонує дворівнева банківська система. На першому рівні перебуває Національний банк України (НБУ), а на другому — комерційні банки (КБ) різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності. Організаційно НБУ не є унітарною установою, а також має ієрархічну структуру: на першому рівні — Центральне управління НБУ, а на другому — територіальні (здебільшого обласні) управління цього банку (ТУ НБУ). Комерційні банки мають різну структуру, яка істотно впливає на структуру їх АІС і технологію обробки даних. Усі КБ за структурою можна поділити на такі типи. Перший тип — так звані «унітарні» КБ, які не мають філій або відділень і територіально та організаційно розміщені в одному місці (в одному приміщенні). Усі КБ у момент свого відкриття є, як правило, «унітарними» і мають однорівневу структуру. Другий тип — це КБ, які мають багаторівневу (два і більше рівнів) структуру, де на верхньому рівні перебуває головна контора (офіс), а на нижніх рівнях — філії та відділення, котрі розміщені в межах одного регіону. Те, що всі підрозділи КБ зосереджені в одному регіоні, є істотним, оскільки згідно з чинним положенням усі КБ та їх філії реєструються і перебувають на обліку у відповідних територіальних управліннях НБУ. До третього типу структур можна віднести комерційні банки, які мають регіональні відділення та філії, котрі розташовані в різних регіонах і відповідно зареєстровані та перебувають на обліку в різних ТУ НБУ. Задачі, проблеми управління, збору, передавання та зберігання даних, а отже, і структура банківської АІС для різних типів структур істотно різні

5. Дебетові Internet-системи Існує два основних види дебетових платіжних систем: елек­тронні чеки та електронні гроші.Електронний чек — доручення платника (покупця) своєму банкові щодо перерахування коштів зі свого рахунку на раху­нок одержувача платежу.Електронні чеки є аналогами паперових чеків, проте вида­ються вони в електронному вигляді. На звичайному чекові пла­тник ставить свій підпис, на електронному — електронний під­пис, який являє собою код (послідовність одного або кількох певних символів), який є аналогом традиційного.Електронні чеки найчастіше застосовуються у моделі В2В.

Схема процесу платежу за допомогою електронних чеків подано нарис. 6.2:

1. Платник виписує електронний чек, ставить цифровий підпис та пересилає його одержувачу з можливим шифруван­ням номера чекового рахунку;

2. Чек передається до оплати платіжній системі.

3. Відбувається перевірка електронного підпису платіжною системою або банком, що обслуговує одержувача платежу.

4. У разі позитивного результату перевірки платникові по­стачається товар або надається послуга, а з його рахунку пере­раховуються гроші на рахунок одержувача платежу.

Електронні гроші — система оплати товарів та послуг шляхом передавання числових даних від одного комп'ютера до іншого.

Як електронні чеки так і електронні гроші є аналогом реаль­них платіжних засобів, в даному випадку — готівки. Схема обі­гу електронних грошей наступна (рис. 6.3):

1. Платник генерує номер майбутньої банкноти, підписує його своїм ключем та відсилає її до банку з вимогою створити банкноту певного номіналу (банк має набір ключів для ство­рення купонів з різними номіналами);

2. Банк видаляє підпис платника, підписує прихований но­мер банкноти своїм, визначеним для даного номіналу підписом, і відсилає банкноту покупцеві;

3. Покупець (платник) власним ключем відкриває номер банкноти, при цьому підпис банку залишається вірним;

4. У випадку здійснення покупки покупець перераховує не­обхідну кількість банкнот на сервер продавця;

5. Продавець надає гроші емітенту, той перевіряє відповід­ність електронної печатки і підпису і погашає електронні гроші.

Найпоширенішими у світі системами електронної готівки є CyberCash та DigiCash. В Росії діють потужні системи WebMoney та PayCash. Аналог останньої створено в Україні. До дебетових платіжних систем належать також PayPal, NETPAY, NetBill, NetCash, GoldMoney

До переваг дебетових платіжних систем можна віднести зручність для здійснення мікроплатежів (оплат невеликих сум)за рахунок низьких відсотків при проведенні транзакцій та забезпечення анонімності платежів, простота переказу електро­нних коштів. Основними недоліками є неможливість надання кредиту та необхідність попередньої покупки електронних грошей. Також такі системи не підтримуються солідними фір­мами, проте в майбутньому вони можуть реально конкурувати з кредитними платіжними системами.

6.Електронна пошта НБУ як основа взаємодії між банківськими установами України Електронна пошта НБУ — це комп’ютерна мережа, яка ефективно працює з 1994 року. Головним поштовхом до її створення було те, що для банків не є прийнятною технологія, коли повідомлення передаються через центри (вузли), які не належать їм. Водночас враховувалась і можливість за допомогою ЕП поліпшити регулювання завантаження, забезпечити потрібну швидкість передавання та доставляння повідомлень тощо.

Електронна пошта НБУ являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну мережу, яка забезпечує обмін даними в банківській системі України. Вона призначена для надійного та якісного приймання і передавання електронних повідомлень. Джерелами та одержувачами останніх можуть бути як різні програмні продукти (зокрема й прикладні програми), так і фізичні особи. Вони є кінцевими користувачами системи. Систему ЕП НБУ створюють поштові вузли. Розрізняють Центральний, регіональні та абонентські вузли.

Центральний і регіональні вузли є абонентськими вузлами 2-го типу, а решта вузлів — АВ 1-го типу. До них належать вузли, що розміщені в комерційних банках України, а також в урядових і державних установах, які взаємодіють з банківською системою. Організаційно вузли ЕП, за винятком АВ, є структурними підрозділами системи НБУ, котрі у своїй діяльності керуються чинним законодавством України, ухвалами НБУ, відповідними положеннями про ці підрозділи та положеннями про ЕП НБУ. Центральний вузол (ЦВ) — це підрозділ Центрального управління НБУ, а регіональні вузли (РЕВ) — підрозділи відповідних територіальних управлінь НБУ. Абонентський вузол може входити до складу будь-якої установи (КБ і т.ін.), що виконує всі умови, які ставляться в разі підімкнення абонентів до ЕП, і бере участь у роботі системи. Вузли можуть бути зв’язані між собою за допомогою виділених чи комутованих телефонних і телеграфних каналів зв’язку або через радіоканал і супутникові системи передавання даних.

Система ЕП НБУ дає змогу інтегрувати локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), які існують в її вузлах. Використовуючи ЕП, кожний користувач робочої станції (РС) ЛОМ її вузла може відправити повідомлення у вигляді текстового файла, підготовленого з використанням довільного текстового редактора; графічного файла, що містить графічні конструкції будь-якого вигляду; файла бази даних типу .DBF; файла табличного процесора. Інший абонент, який перебуває в іншому регіоні і є користувачем ЛОМ свого вузла, може приймати ці повідомлення на свою РС. Переваги ЕП НБУ такі: висока швидкість доставляння повідомлень та можливість автоматизувати в установі процес обробки документації, починаючи з її отримання. Система ЕП НБУ не є системою діалогової взаємодії і має такі особливості: формування й приймання поштових повідомлень — процеси, що розділені в часі і виконуються незалежно від процесів встановлення з’єднань між вузлами та передаванням даних;

система ЕП використовує архітектуру, коли повідомлення запам’ятовується на одному вузлі, а далі передається за маршрутом до іншого вузла доти, доки воно не буде доставлене адресатові. Така архітектура забезпечує передавання даних навіть у разі можливих відказів засобів зв’язку;

ЕП НБУ дає змогу передавати повідомлення одночасно багатьом користувачам завдяки спеціальному механізму введення «групи вузлів» і вказування адресатів при формуванні «поштового конверта». Таким чином передаються повідомлення, що стосуються багатьох або всіх абонентів, наприклад вказівки Центрального банку, загальні дані типу коригувань списку учасників, адрес вузлів ЕП

7.Електронні платіжні системи в мережі Інтернет Інтернет усе глибше впроваджується в наше життя, і охоплює практично всі сфери діяльності людини. Однієї з найважливіших систем життєзабезпечення є грошова система. Без грошей не обходиться жодне держава, жодна людина. Природно, що в електронній мережі з'явилися електронні гроші, і системи електронних платежів, такі як WebMoney Transfer, Lіberty Reserve, E-gold, Яндекс.Гроші, і так далі. Електронні платіжні системи спростили фінансові операції не тільки в мережі Інтернет, але й у реальному житті. Зараз за допомогою електронних систем можна оплатити практично будь-який товар, або послугу. Можна із упевненістю сказати, що електронні гроші поступово витісняють звичайні гроші. Електронні платіжні системи дозволяють проводити операції швидко, зручно, і практично з будь-якої крапки земної кулі. Не потрібно бігти в банк або на пошту, стояти в чергах, досить увійти в мережу Інтернет, зробити нескладні дії, і все готово.

Відкрити електронний рахунок можна за кілька хвилин. Досить пройти реєстрацію в платіжній системі. Внести гроші на електронний рахунок можна різними способами: - через банк, поштовим переказом, через Інтернет з іншого рахунку, і так далі. Обналичить електронні гроші можна також через банк, пошту або чеком.