
- •Київський міжнародний університет
- •8 Семестр пояснювальна записка до модульної контрольної роботи
- •Критерії оцінювання результатів модульної контрольної роботи
- •Перелік питань, які виносяться
- •На модульну контрольну роботу
- •З курсу «Стилістика газетно-журнального тексту»
- •Теоретична частина
- •Тестова частина (блок)
- •89. В яких жанрах найчастіше використовуються метафори, персоніфікації, метонімії, синекдохи та інші образні засоби мови?
- •91. Редагування – це:
- •109. Результативність редакторської діяльності визнається:
- •135. Вкажіть речення із правильно утвореними формами ступенів порівняння прикметників:
- •Ключі до модульної контрольної роботи з курсу «Стилістика газетно-журнального тексту»
- •Додаткова:
- •Ресурси Нормативно-законодавчі акти
- •Інтернет-ресурси
109. Результативність редакторської діяльності визнається:
1) дієвістю;
2) прибутком;
3) кількістю засновників організацій ЗМІ;
4) авторитетом редактора;
5) приналежністю до певної партії.
110. На основі яких лексичних одиниць побудовані заголовки, каламбури в журналістських, поетичних, народних текстах: Классиков нужно не только почитать, но и почитывать; Менеджмент чи менеджеризм? Жертви науки хочуть жерти; Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня (Л. Костенко); Тиць-тиць, аж то Гриць; Хвесь тут увесь.
1) багатозначні слова;
2) синоніми;
3) пароніми;
4) омоніми;
5) антоніми.
111. Основним фактором досягнення ефективності преси є:
1) розуміння реципієнтом висловлювання автора;
2) наявність журналістської освіти;
3) галузева спеціалізація журналіста;
4) красивий заголовок;
5) наявність цитат відомих авторів.
112. Які лексичні одиниці використовуються в публіцистичних текстах: Бідні краще за багатих; Дивна справа: неписані закони знають усі. Писані тільки ті, хто їх писав (В. Канівець); Ну я й швидкий: запізнився всього на три години.
1) омоніми;
2) антоніми;
3) багатозначні слова;
4) пароніми;
5) синоніми.
113. До сучасних особливостей розвитку преси належать:
1) розширення кола джерел одержання інформації;
2) збільшення вартості газет;
3) підвищення зарплати журналістів;
4) перехід до міжнародної системи освіти;
5) створення нових факультетів журналістики.
114. Анатолій Олексійович Капелюшний – це:
1) відомий науковець, лексикограф, педагог;
2) відомий український мовознавець;
3) доцент кафедри мови засобів масової інформації на факультеті журналістики ЛНУ імені Івана Франка;
4) відомий український історик;
5) популярний журналіст „Львівської газети”.
115. Передумовою виникнення редакторів в Україні були:
1) префекти;
2) справники, дозорці;
3) глашатаї;
4) літописці;
5) кобзарі.
116. Цензура сьогодні є в такій країні:
1) Франції;
2) Сполучених Штатах Америки;
3) Китаї;
4) сучасній Україні;
5) сучасній Польщі.
117. Провідна умова забезпечення свободи слова в сучасній Україні – це:
1) законодавчі гарантії;
2) фінансово-економічна незалежність;
3) воля засновників ЗМІ;
4) політика редакторів ЗМІ;
5) допомога з-за кордону.
118. Основний принцип журналістики – це:
1) правдивість та об’єктивність;
2) всеохоплюваність аудиторії;
3) справедливість;
4) економічна незалежність;
5) етичність.
119. Редагування виникає, коли:
1) рішення про це приймає влада;
2) історично змінюється людська спільнота;
3) у країні починаються війни, революції;
4) рішення про це приймають журналісти;
5) виникають умови відповідно до розвитку і потреб суспільства.
120. Місією журналістики є:
1) втручання у приватне життя людей;
2) вплив на релігійне життя громадян;
3) надання громадянам об’єктивної інформації;
4) відображення спортивних подій;
5) забезпечення економічного розвитку суспільства.
121. Анатолій Захарович Москаленко – це:
1) відомий український вчений, педагог та журналіст;
2) політичний діяч;
3) автор бестселеру з життя детективів;
4) керівник українського телебачення;
5) редактор сучасної газети.
122. До комплексу засобів масової інформації входять:
1) супутникове телебачення;
2) календарі;
3) виставки;
4) прес-релізи;
5) листівки.
123. Інформаційні технології в журналістиці передовсім:
1) розширили тематичне коло журналіста;
2) гармонізували інформаційні відносини;
3) навчили користуватися комп’ютером;
4) сприяли створенню нових засобів масової інформації;
5) підвищили престижність журналістської праці.
124. Головним покажчиком ефективності видання є:
1) зростання кількості його засновників;
2) вплив на громадську думку;
3) співвідношення витрат та прибутків;
4) термін роботи;
5) наявність корпунктів за кордоном.
125. До комплексу засобів масової інформації входять:
1) рекламні агентства;
2) виставочні стенди;
3) прес-релізи;
4) ПР-структури;
5) телебачення.
126. Принциповим при редагуванні газетно-журнальних видань є:
1) глибоке розуміння типології цих видань, досконале знання теорії та практики жанрів;
2) прагнення популярності твору;
3) послідовність викладу матеріалу;
4) розмір авторського гонорару;
5) актуальність проблематики, аналіз рівня коментування фактів автором.
127. Тижневик „Дзеркало тижня” є виданням:
1) всеукраїнським;
2) міжнародним;
3) регіональним;
4) зарубіжним;
5) місцевим.
128. Зусилля журналістів мають бути спрямовані передовсім:
1) на виховання своїх читачів;
2) на заробіток грошей для редакції;
3) на самореалізацію;
4) на вплив щодо прийняття рішень різноманітними соціальними інститутами, а також на свідомість й напрямок поведінки масової аудиторії;
5) на створення таких творів, які можуть стати основою художньої літератури.
129. Оперативність у створенні інформації – це:
1) часовий вимір від події до створення матеріалу;
2) кількість зібраної інформації за певний проміжок часу;
3) швидкість роботи технічних засобів;
4) вміння журналіста швидко брати інтерв’ю;
5) можливість редакційного транспорту доставляти журналістів до місця події.
130. Інформаційні агентства – це:
1) ЗМІ, чиї матеріали зобов’язані друкувати інші газети;
2) джерело інформації для журналіста;
3) специфічні ЗМІ, що розповсюджують інформаційний продукт для редакцій та інших замовників;
4) взагалі не засоби масової інформації;
5) органи влади.
131. Визначальною рисою сучасного редактора є:
1) велика кількість зауважень щодо авторського оригіналу;
2) безкомпромісність;
3) відмінна фізична підготовка;
4) уміння знаходити порозуміння з авторами;
5) „уміння” зняти з друку рукопис.
132. Вкажіть речення, які не потребують редагування:
1) Приваблива диктор телебачення усміхнулася, побажала спокійної ночі, і екран опустів.
2) Доповідач зупинилася на основних завданнях податківців столичної області.
3) Лист надійшов на ім’я керуючої трестом.
4) Директор дав вказівку перевести на іншу роботу лаборантку С.Кравченко.
133. Вкажіть речення, які не потребують редагування:
1) Головний бухгалтер відмовилася підписати акт.
2) Як повідомив головний санітарний лікар Києва Ірина Козлова, нещодавно був проведений рейд столичними ринками.
3) Секретар видала нам необхідні довідки.
4) Відомий адвокат Петриківська погодилася вести його справу.
134. Вкажіть речення із правильно утвореними формами ступенів порівняння прикметників:
1) Документальна ревізія охоплює більш широке коло питань, ніж документальна перевірка.
2) Найбільш вищу рентабельність мали у 1996 році Полтавське та Чернігівське кондитерські підприємства.
3) Самим великим банком даних пропозиції житла для продажу в Україні є банк Комп’ютерної мережі нерухомості Києва, яка була створена агентством нерухомого майна"Янус" у 1996 році.
4)Метод тестування одержав саме більше поширення в зарубіжній практиці документального контролю.