
- •Київський міжнародний університет
- •8 Семестр пояснювальна записка до модульної контрольної роботи
- •Критерії оцінювання результатів модульної контрольної роботи
- •Перелік питань, які виносяться
- •На модульну контрольну роботу
- •З курсу «Стилістика газетно-журнального тексту»
- •Теоретична частина
- •Тестова частина (блок)
- •89. В яких жанрах найчастіше використовуються метафори, персоніфікації, метонімії, синекдохи та інші образні засоби мови?
- •91. Редагування – це:
- •109. Результативність редакторської діяльності визнається:
- •135. Вкажіть речення із правильно утвореними формами ступенів порівняння прикметників:
- •Ключі до модульної контрольної роботи з курсу «Стилістика газетно-журнального тексту»
- •Додаткова:
- •Ресурси Нормативно-законодавчі акти
- •Інтернет-ресурси
89. В яких жанрах найчастіше використовуються метафори, персоніфікації, метонімії, синекдохи та інші образні засоби мови?
1) нариси, статті, фейлетони, спортивні репортажі;
2) замітки, репортажі;
3) інтерв’ю, кореспонденція;
4) есе, огляд;
5) памфлет, звіт.
90. Якими лексичними засобами викликані помилки у слововживанні в журналістських текстах: Зауважу, що наша редакція зовсім не намагається в цій справі встати на бік однієї зі сторін; Слабоалкогольна політика; Поїде чисельна група від Національної телекомпанії України?
1) міжмовними омонімами;
2) паронімами;
3) синонімами;
4) багатозначними словами;
5) антонімами.
91. Редагування – це:
1) виправляння помилок (фактичних, логічних, мовностилістичних тощо) ;
2) перевірка й виправляння тексту підчас підготовки до друку (БРЕ, 2003);
3) редагування. Дія за значенням редагувати. 1. Перевіряти і виправляти або відповідно
оформляти певний текст;
4) перевірка й виправлення, кінцеве літературне й технічне оброблення якогось тексту, призначеного для тиражування;
5) форма мовної діяльності, процес редагування мови, стилю, композиції і, ширше, усієї структури рукопису, процес поліпшення форми твору з урахуванням його змісту.
92. Твори журналістики та художньої літератури відрізняються:
1) обсягом тексту;
2) використанням засобів друку;
3) ставленням автора до використання матеріалу;
4) літературною обробкою;
5) нічим не відрізняються.
93. Журналістика і наука:
1) мають чимало спільного;
2) не мають нічого спільного;
3) є різновидами однієї професійної сфери діяльності;
4) проявом освіченості людини, яка ними займається;
5) абсолютно різними сферами діяльності.
94. Зусилля редактора мають бути спрямовані передовсім:
1) на моральне виховання читачів;
2) на заробляння грошей для редакції;
3) на вдосконалення авторського оригіналу;
4) на інформування актуальних подій;
5) на виконання статуту редакції.
95. Хто є автором визначення предмету редагування як „приведення об’єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту”?
1) А.О. Капелюшний;
2) В.Й. Здоровега;
3) З.В. Партико;
4) Р.Г. Іванченко;
5) В.В. Різун.
96. Оперативність інформації – це:
1) можливість швидко написати текст;
2) кількість матеріалів, написаних за певний проміжок часу;
3) часовий вимір від події до створення матеріалу;
4) уміння швидко провести бесіду;
5) динамізм у професійній поведінці.
97. Редакторська діяльність:
1) удосконалює авторський оригінал;
2) допомагає людям у вирішенні їх проблем;
3) за певних умов впливає на перебіг подій;
4) заважає владі виконувати свої обов’язки;
5) є видом цензури.
98. Який вид правки має відношення до такої творчої праці, як літературний запис?
1) правка-скорочення;
2) правка-обробляння;
3) правка-переробка;
4) правка-доопрацювання;
5) інший.
99. Назвіть автора терміну „едитологія”.
1) М. Феллер;
2) В. Різун;
3) Р. Іванченко;
4) З. Партико;
5) А. Капелюшний
100. Творчий процес у редагуванні в першу чергу передбачає:
1) створення досконалого тексту;
2) формування опозиційності до влади;
3) утвердження певної громадської думки;
4) підтримку прогресивних політиків;
5) незалежність від політичних партій.
101. Синонімом редагування є:
1) футурологія;
2) комп’ютерна лінгвістика;
3) едитологія;
4) ідеографія;
5) інструменталізм.
102. Інтернет як технічна можливість став передумовою:
1) полегшення роботи журналістів;
2) створення нового засобу масової інформації;
3) збільшення престижу професії журналіста;
4) полегшення навчання журналістів;
5) підвищення статків журналістів.
103. Кому з українських діячів належать „Десять заповідань простого писання і редагування”?
1) І. Огієнку;
2) І. Франку;
3) М. Грушевському;
4) В. Різуну;
5) М. Феллеру.
104. З якими науками тісно пов’язано літературне редагування?
1) археологія, астрономія, палеонтологія;
2) географія, історія, космонавтика;
3) юриспруденція, етика, естетика; загальне мовознавство, літературознавство; математика, кібернетика, інформологія;
4) психологія, спелеологія, стоматологія;
5) зоопсихологія, медицина.
105. У якому столітті професія коректора остаточно відокремилася від редакторської?
1) ХІV ст.;
2) ХV ст.;
3) ХVІ ст.;
4) ХVІІ ст.;
5) ХVІІІ ст.
106. До основної проблематики журналістики належить:
1) висвітлення соціального, культурного і економічного розвитку країни;
2) публікації про професійний спорт;
3) матеріали про життя зірок;
4) матеріали про проведення конкурсів пісень;
5) публікації метеопрогнозів.
107. Конституція України проголошує таке основне право громадян в галузі масової інформації:
1) право на отримання об’єктивної інформації;
2) право на встановлення аудіо,– відеотехніки;
3) право на поширення власних думок;
4) можливість передплати зарубіжних газет і журналів;
5) право отримувати прибутки від розповсюдження інформації.
108. Яке визначення меж втручання редактора в текст є найвдалішим у теорії й практиці редагування?
1) будь-які форми втручання редактора в авторський текст мають передбачати й забезпечувати збереження авторської манери;
2) під час роботи над рукописом треба обмежитися тільки неминучими скороченнями, замінами, вставками. Редактор має право їх робити, якщо це не збіднює змісту , не послаблює доказовості (М.М. Сікорський);
3) К.М. Накорякова наголошує на чотирьох аспектах втручання в авторський текст: політичному, суспільному, етичному, естетичному;
4) уміння редактора викликати в автора бажання самому попрацювати й удосконалити твір (Д.С. Григораш).