Перелік питань, які виносяться

На модульну контрольну роботу

З курсу «Стилістика газетно-журнального тексту»

Теоретична частина

1. Предмет, завдання й структура курсу «Стилістика газетно-журнального тексту».

2. Дайте визначення поняття «стилістика газетно-журнального тексту» в інтерпретації різних учених.

3. Дайте визначення поняття „стагнація” у світовому і українському редагуванні, вказавши її хронологічні рамки.

4. Основні види правки журналістських текстів.

5. Редагування видів текстів за способом викладу в них матеріалу (розповідь, опис, роздум, визначення (дефініція).

6. Назвати й охарактеризувати основні періоди розвитку світової журналістики.

7. Поняття „коректури”, коректурні знаки.

8. Загальне (універсальне) й спеціальне редагування.

9. Особливості редагування текстів на телебаченні й радіо.

10. Специфіка редагування наукових і науково-популярних текстів.

11. Редагування Інтернет-видань.

12. Лінгвістичні норми редагування.

13. Традиційне і комп’ютерне редагування.

14. Редагування різновидів журналістських текстів за їх жанровими та структурно-стилістичними особливостями (офіційно-інформативний, інформативно-діловий, інформативно-експресивний, неофіційно-інформативний, інформативно-аналітичний, репортажний, експресивно-публіцистичний, нарисовий, фейлетонний (сатиричний).

15. Українські вчені – теоретики з літературного редагування (історичний аспект).

16. Характеристика основних наукових праць з літературного редагування.

17. Межі втручання літературного редактора в текст (проблема „автор – редактор”).

18. Програмне забезпечення комп’ютерного редагування журналістських текстів.

19. Оцінка редактором композиції твору, його робота в усуванні недоліків композиції.

20. Правка-переробка тексту.

21. Редакторський аналіз мовностилістичних особливостей тексту в ЗМІ (типові помилки у слововживанні, типові орфографічні помилки тощо).

22. Методика праці редактора над фактологічним матеріалом: факт у журналістську творі; перевірка фактичного матеріалу; редакційно-технічне оформлення фактичного матеріалу; типові фактологічні помилки.

23. Вживання розмовних, просторічних, жаргонних слів.

24. Особливості використання фразеологізмів у мові ЗМІ.

25. Образлива лексика в ЗМІ.

26. Синтаксис газетного мовлення.

27. Синтаксичні фігури як засіб оцінності й образної експресії.

28. Правка-вичитування тексту.

29. Правка-доопрацювання тексту.

30. Правка-скорочення тексту.

Тестова частина (блок)

1. Журналістика виникає, коли:

1) рішення про її створення приймає влада;

2) для цього з’являється історичний шанс;

3) у країні починаються війни, революції;

4) рішення про це приймають журналісти;

5) виникають умови відповідно до розвитку і потреб суспільства.

2. Стагнація в редагуванні припадає на:

1) ХІІ ст.;

2) ХІІІ ст.;

3) початок н.е. – середина ХV ст. ;

4) ХVІ ст.;

5) ХVІІ ст.

3. Друковані газети в Європі виникли:

1) у XVI столітті;

2) у XVII столітті;

3) у XVIII столітті;

4) у IX столітті;

5) у XХ столітті.

4. Цензура є в такій країні:

1) сучасній Росії;

2) США;

3) Франції;

4) сучасній Україні;

5) Великій Британії.

5. Скільки аспектів редагування виділено теоретиками української журналістики?

1) два;

2) три;

3) чотири;

4) п’ять;

5) шість.

6. Основні принципи журналістики – це:

1) правдивість та об’єктивність;

2) всеохоплюваність аудиторії;

3) справедливість;

4) економічна незалежність:

5) етичність.

7. Точним визначенням суті редагування є:

1) виправляння помилок (фактичних, логічних, мовностилістичних тощо) ;

2) перевірка й виправляння тексту підчас підготовки до друку (БРЕ, 2003);

3) редагування. Дія за значенням редагувати. 1. Перевіряти і виправляти або відповідно

оформляти певний текст;

4) перевірка й виправлення, кінцеве літературне й технічне оброблення якогось тексту,

призначеного для тиражування;

5) літературне редагування – це форма мовної діяльності, процес редагування мови, стилю, композиції і, ширше, усієї структури рукопису, процес поліпшення форми твору з урахуванням його змісту.

8. До комплексу засобів масової інформації входять:

1) газети;

2) календарі;

3) виставки;

4) прес-релізи;

5) листівки.

9. Головним покажчиком ефективності праці редакції є:

1) зростання кількості членів редакції;

2) зростання впливу на громадську думку;

3) гармонійне співвідношення витрат та прибутків;

4) скорочення терміну роботи з підготовки видання;

5) наявність корпунктів за кордоном.

10. Синонімом редагування є:

1) футурологія;

2) комп’ютерна лінгвістика;

3) едитологія;

4) ідеографія;

5) інструменталізм.

11. Об’єктом редагування є:

1) авторський оригінал;

2) видавничий оригінал, конструкція видання і проект видання;

3) наклад видання;

4) явище, предмет, особа, на які спрямована певна діяльність;

5) матеріальні, духовні та ін.. соціальні блага, щодо яких суб’єкти права вступають у правові стосунки.

12. Яке визначення коректури є найточнішим у науковій літературі?

1) досягнення стилістичної, граматичної й технічної досконалості підготованої текстової форми

та високої якості твору друку в цілому

(Тяпкин Б.Г.);

2) уміння випускати видання без помилок (Крайнікова Т.);

3) виправлення чого-небудь (Словник іншомовних слів);

4) виправляння помилок чи недоліків у текстовому чи графічному матеріалі, що готується до публікації;

5) процес, який полягає у приведенні копії повідомлення у відповідність із його

оригіналом (Партико З.В.).

13. Зусилля літературного редактора мають бути спрямовані передовсім:

1) на виховання своїх редакторів;

2) на заробіток грошей для редакції;

3) на допомогу авторові досягти досконалості його твору;

4) на вплив щодо прийняття рішень різноманітними соціальними інститутами, а також

на свідомість й напрямок поведінки масової аудиторії;

5) на створення таких публіцистичних творів, які можуть стати зразковими для громадськості.

14. Оперативність у створенні інформації – це:

1) часовий вимір від події до створення матеріалу;

2) кількість зібраної інформації за певний проміжок часу;

3) швидкість роботи технічних засобів;

4) вміння журналіста швидко брати інтерв’ю;

5) можливість редакційного транспорту доставляти журналістів до місця події.

15. Визначальною якістю редактора є:

1) уміння редактора викликати в автора бажання самому попрацювати й удосконалити твір;

2) нав’язування автору своїх думок, примушування його говорити так, як це сказав би він, редактор;

3) намагання редактора одноосібно повністю переробити авторський текст з метою його удосконалення;

4) пропозиція автору свого способу мислення;

5) неприйняття особливостей авторського стилю тощо.

16. До комплексу засобів масової інформації входять:

1) рекламні агентства;

2) виставочні стенди;

3) прес-релізи;

4) ПР-структури;

5) телебачення;

17. Правка-доопрацювання має на меті:

1) зауважити змістовні, композиційні, стилістичні хиби, перевірити правильність написання географічних назв, імен та прізвищ, точність цитат, цифр, дат тощо;

2) перевірити відповідності заголовків тексту, підтекстовок – фотографіям та малюнкам;

3) удосконалити текст, зокрема його форму, уточнити ідеї автора, його задум;

4) досягти максимального лаконізму без втрат для змісту;

5) створити новий варіант тексту на основі матеріалу, поданого автором.

18. Який шлях потрапляння авторського оригіналу до видавництва є вірогіднішим з точки зору доцільності й ефективності виходу на реалізацію?

1) „самоплив”;

2) за посередництво літературних агентів;

3) через виставково-ярмаркові заходи;

4) через індивідуальні замовлення автора;

5) через інші заходи.

19. Типовими недоліками в побудові авторського матеріалу є:

1) наявність певної кількості мовностилістичних помилок;

2) порушення соціальних норм;

3) нечіткість композиційних рамок (невдалий заголовок, відсутність смислового зв’язку між початком і кінцем, відхід від теми, диспропорційність частин);

4) фактологічні помилки;

5) логічні помилки.

20. Виникнення редагування пов’язане з:

1) І ст. до н.е.;

2) ІІ ст. до н.е.;

3) ІІІ ст. до н.е. – початок н.е.;

4) початком н.е. – середина ХV ст..;

5) кінцем ХV ст. – середина ХІХ ст..

21. Кого слід вважати першими професійними редакторами?

1) філософів;

2) логіків;

3) риториків;

4) граматиків;

5) істориків.

22. Як в Україні називалися перші видавничі працівники?

1) глашатаї;

2) справники;

3) коректори;

4) інспектори;

5) префекти.

23. Скільки аспектів редагування було виділено в Європі ?

1) два;

2) три;

3) чотири;

4) п’ять ;

5) шість.

24. Авторський домисел у журналістському творі є:

1) неприпустимим;

2) можливим за певних умов;

3) важливим чинником літературного оформлення тексту;

4) головним чинником досягнення ефективності;

5) використанням на розсуд автора.

25. Скільки аспектів редагування виділено на американському континенті?

1) п’ять;

2) шість;

3) сім;

4) вісім;

5) дев’ять.

26. Інформаційні технології в журналістиці:

1) розширили тематичне коло журналіста;

2) гармонізували інформаційні відносини;

3) навчили користуватися комп’ютером;

4) сприяли створенню нових засобів масової інформації;

5) підвищили престижність журналістської праці.

27. Анатолій Олексійович Капелюшний – це:

1) відомий український мовознавець;

2) відомий український вчений, педагог та журналіст;

3) політичний діяч;

4) відомий автор детективів;

5) засновник перших українських Інтернет-видань;

6) директор телестудії.

28. Правка-переробка має на меті:

1) зауважити змістовні, композиційні, стилістичні хиби, перевірити правильність написання географічних назв, імен та прізвищ, точність цитат, цифр, дат тощо;

2) перевірити відповідності заголовків тексту, підтекстовок фотографіям та малюнкам;

3) удосконалити текст, зокрема його форму, уточнити ідеї автора, його задум;

4) досягти максимального лаконізму без втрат для змісту;

5) створити новий варіант тексту на основі матеріалу, поданого автором.

29. Кому з українських діячів належать „Десять заповідань простого писання і редагування”?

1) І. Огієнку;

2) І. Франку;

3) М. Грушевському;

4) В. Різуну;

5) М. Феллеру.

30. З’ясуйте різновид стилістичної помилки в реченні „Перед випускниками стоїть дилема: куди піти вчитися?”:

1) невідповідність ужитих мовних засобів стилеві висловлювання;

2) нерозрізнення слів-паронімів;

3) порушення принципу милозвучності;

4) уживання росіянізмів (суржикових слів).

31. Нормативним є вживання таких словосполучень:

1) телерадіомовна кампанія, виборча компанія, весела компанія, посівна кампанія;

2) телерадіомовна кампанія, виборча кампанія, весела компанія, посівна компанія;

3) телерадіомовна компанія, виборча кампанія, весела компанія, посівна кампанія.

32. Вкажіть речення із неправильною формою прізвища:

1) Варто порадитися з Петренком Миколою та Левчук Світланою.

2) Завжди прислухалися до зауважень Дмитрук Володимира та Шульги Олексія.

3) Старшим інспектором Величко Станіславою та Гнатюк Леонідом проведена значна робота серед населення області.

4) Грошові премії вручено Кравченко Леоніду Михайловичу, Денисенко Володимиру Петровичу, Вовк Віктору Семеновичу.

33.Вкажіть речення із неправильною формою прізвища:

1) Рекомендували на посаду ревізора Симоненка Іллю Михайловича.

2) Завжди прислухалися до зауважень Дмитрук Володимира та Шульги Олексія.

3) Старшим інспектором Величко Станіславою та Гнатюк Леонідом проведена значна робота серед населення області.

4)Грошові премії вручено Кравченко Леоніду Михайловичу, Денисенко Володимиру Петровичу, Вовк Віктору Семеновичу.

34.Вкажіть речення із неправильною формою прізвища:

1) Варто запросити Левчука Сергія та Поєдинок Ольгу.

2) Завжди прислухалися до зауважень Дмитрук Володимира та Шульги Олексія.

3) Старшим інспектором Величко Станіславою та Гнатюк Леонідом проведена значна робота серед населення області.

4)Журналістькі нагороди вручено Кравченко Леоніду Михайловичу, Денисенко Володимиру Петровичу, Вовк Віктору Семеновичу.

35.Вкажіть речення із неправильною формою прізвища:

1) Наше видання на прес-конференції було представлене Петренком Миколою та Левчук Світланою.

2) Завжди прислухалися до зауважень Дмитрук Володимира та Шульги Олексія.

3) Старшим інспектором Величко Станіславою та Гнатюк Леонідом проведена значна робота серед населення області.

4)Грошові премії вручено Кравченко Леоніду Михайловичу, Денисенко Володимиру Петровичу, Вовк Віктору Семеновичу.

36. Позначте рядок, в якому в усіх числівниках відмінюється тільки друга частина:

1) триста, п’ятсот, шістсот, вісімсот;

2) двісті, шістдесят, сімсот, тридцять;

3) п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят;

4) чотириста, дев’яносто, вісімдесят, сімсот.

37.Виберіть правильні варіанти слововживання:

1) оцінки по предметах, працюють по обраних спе­ціальностях, гід по магазинам;

2) оцінки з предметів, працюють за обраними спе­ціальностями, гід по магазинах;

3) оцінки по предметах, працюють за обраними спе­ціальностями, гід по магазинам;

38.Нормативним є таке слововживання:

1) вільна вакансія, написати свою автобіографію, за­хисний імунітет;

2) вакансія, написати автобіографію, імунітет;

3) вільна вакансія, написати автобіографію, імунітет;

4) пам’ятний сувенір, повне фіаско, хронометраж часу.

39. Нова система нумерації рубрик тексту ґрунтується на використанні:

1) слів і літер;

2) лише арабських цифр;

3) арабських та римських цифр;

4) лише літер.

40. Визначте словосполучення, що потребує редагування.

1) Прожитковий мінімум;

2) Відповідно до чинного законодавства;

2) Договір поставки;

г) Брати участь у створенні підприємства.

41. Виберіть правильні варіанти слововживання:

1) оцінки по предметах, працюють по обраних спеціальностях, гід по магазинам;

2) оцінки з предметів, працюють за обраними спеціальностями, гід по магазинах;

3) оцінки по предметах, працюють за обраними спеціальностями, гід по магазинам;

4) оцінки з предметів, працюють по обраних спеціальностях

42. Нормативним є таке слововживання:

1) вільна вакансія, написати свою автобіографію, захисний імунітет;

2) вакансія, написати автобіографію, імунітет;

3) вільна вакансія, написати автобіографію, імунітет;

4) вакансія, написати власну автобіографію, захисний імунітет.

43. Нормативним є вживання таких словосполучень:

1) торгуючі організації, здавати екзамени, курси по вивченню української мови;

2) торговельні організації, складати екзамени, курси з вивчення української мови;

3) торговельні організації, здавати екзамени, курси по вивченню української мови;

4) торгівельні організації, здавати іспити, курси з вивчення мови.

44. У документах варто вживати стандартизовані сполучення типу:

1) згідно з, у відповідності, у зв’язку;

2) згідно, відповідно, у зв’язку з;

3) згідно з, відповідно до, у зв’язку з.

4) згідно до, відповідно з, у відповідності.

45. Виберіть правильний варіант:

1) зачислити Козлову Катерину Володимирівну на посаду контролера;

2) призначити Козлову Катерину Володимирівну на посаду контролера;

3) прийняти Козлову Катерину Володимирівну на посаду контролера;

4) зарахувати Козлову Катерину Володимирівну на посаду контролера.

46. Перелік документів, що додаються до заяви, можна оформити так:

1) до заяви додаю слідуючі документи;

2) до заяви додаю такі документи;

3) до заяви прикладаються такі документи;

4) 2) до заяви додаються такі документи;

47. Оберіть правильний варіант речення:

1) засідання буде продовжене через час

2) засідання буде продовжене через годину

3) засідання буде продовжене за час

4) засідання буде продовжене за годину

48. Виберіть вираз, що потребує редагування:

1) позбутися шкідливих звичок;

2) щодо теми заняття;

3) діяти відповідно наказу;

4) діяти відповідно до наказу.

49. Який із двох виразів потребує редагування:

1) ухвалити рішення

2) прийняти рішення

3) міжнародне становище

4) міжнародне положення

50. Виберіть правильний варіант, який не потребує редагування:

1) виборча кампанія;

2) ефективний засіб (для прання);

3) важке положення хворого;

4) важкий стан хворого.

51. У котрому рядку (рядках) усі слова є діалектизмами?

1. Путня, когут, бесаги, тайстра, плай.

2. Коромисло, міст, бараболя, самотність, сопілка.

3. Трембітати, джерело, струмок, шуйця, загорода.

4. Дружинник, бій, перемога, джерело, солома.

52. У котрому рядку (рядках) усі слова є іншомовними?

1. Око, білка, граматика, волейбол, орати.

2. Життя, врода, текст, клас, директор.

3. Галушка, рік, батьківщина, березень, пролісок.

4. Флюгер, політика, фотограф, кашне, диспут.

53.У котрому рядку (рядках) усі слова є синонімами?

1. Шана, повага, шанування, прославлення, пошанівка.

2. Тішитися, радіти, веселитися, змагатися, тиснути.

1. Холодний, студений, гострий, чистий, прозорий.

2. Радити, потішати, чепуритись, заспокоювати, консультувати.

54.У котрому рядку (рядках) усі слова є синонімами?

1. Повсякчас, завжди, вічно, ніде, скрізь.

2. Тішитися, радіти, веселитися, змагатися, тиснути.

3. Пломеніти, палахкотіти, горіти, спалахувати, тліти.

4. Нелегко, тяжко, важко, трудно, міцно.

55. Слова з переносним значенням є в рядку:

1) Уперше зворотний бік Місяця було сфотографовано в жовтні 1959 року (3 журн.).

2) Хвилі закипіли, мов нагрілись одразу до ста градусів (Ю. Збанацький).

3) Людині потрібна довіра, як золоту точна міра, як житові повний колос, як птиці щасливий голос (Є. Летюк).

4) Я сиджу на сірій парковій лаві й милуюсь картиною падолисту (З журн.).

56. До всіх іншомовних слів правильно дібрані відповідники у рядку:

1) Турнір-змагання, фонтан-водограй, афіша-виставка.

2) Горизонт-обрій, сервіс-обслуговування, еластичний-гнучкий.

3) Гонорар – винагорода, оптимальний – найкращий, неологізм – старий.

4) авангардний – передовий, апелювати –звертатися, аналогічний – однаковий.

57. Слово „гострий” вжите в прямому значенні у рядку:

1) Гострий ніж

2) Гостра суперечка

3) Гостре слово

4) Гострий біль.

58. Усі пари є синонімічними в рядку:

1) Багато – чимало, бідність – біднота, краса – найкраще.

2) Понурий – веселий, зірка – звіздар, обкалити – обсмалити.

3) Почин – ініціатива, рукостискання – потиск, відгомін – відлуння.

4) Шелест – шепіт, витрачати – заощаджувати, засада – засідка.

59. Вказати речення, яке потребує редагування:

1) на сьогодні у відділі є кілька вакансій;

2) учасники конференції отримали сувеніри;

3) на підтвердження гіпотези було висунуто кілька аргументованих доказів;

4) колектив дослідників став переможцем міжнародного конкурсу.

60. Серед актуалізованих у другій половині 80-90 років ХХст. слів виділяються: губернатор, мерія, спікер, чиновник, що належать до:

1) слів, не зареєстрованих жодним із найбільших українських лексиконів;

2) слів, введених до словників із обмежувальними стилістичними позначками;

3) денотативно-конотативно переорієнтованих одиниць;

4) давні запозичення, активізація яких зумовлена модою та впливом діаспори.

61. Прикладами явища пасивізації лексики можуть бути:

1) бакалавр, гімназія, коледж, ліцей, магістр, гувернантка;

2) електорат, геополітика, імпічмент, інавгурація;

3) гегемон, інтерклуб, жовтеня, піонер, п’ятирічка, ленінець;

4) губернатор, мерія, спікер, чиновник.

62. Який із наведених іменників належить до жіночого роду:

1) Пенальті;

2) Альма-матер;

3) США;

4) Біль.

63. Вкажіть джерело проникнення у писемну практику ЗМІ слів: безготівка, готельна, даїшник, нелегал:

1) розмовне мовлення;

2) соціальні жаргонізми;

3) професійні жаргонізми;

4) діалектизми.

64. Визначити тип помилки в мовностилістичному використанні лексичних і фразеологічних засобів: При цьому, на відміну від своїх старших товаришів, вони володіли „know how”, як цього ідеалу досягти”:

1) уживання діалектизмів без певної стилістичної настанови;

2) зловживання іншомовними словами;

3) уживання лексичних росіянізмів;

4) уживання слів з невластивим для них значенням.

65. Вказати речення із порушенням правил узгодження підмета з присудком:

1) Іноді чиясь думка або жарт дарують новий погляд на проблеми.

2) Більшість учасників конференції подала тексти виступів для опублікування.

3) Більшість студентів, аспірантів, викладачів прийшли на презентацію „Наукового вісника”.

4) Більшість депутатів не підтримали лідерів фракцій і не взяли участь у голосуванні.

66. До небажаних явищ у розвитку української мови можна віднести:

1) лібералізацію норми;

2) посилення явищ інтернаціоналізації українського словотвору;

3) появу нових префіксів у сфері українського словотвору;

4) активне поповнення новими словами та новими значеннями відомих раніше слів.

67. До небажаних явищ у розвитку української мови можна віднести:

1) зниження рівня культури мовлення;

2) посилення явищ інтернаціоналізації українського словотвору;

3) появу нових префіксів у сфері українського словотвору;

4) активне поповнення новими словами та новими значеннями відомих раніше слів.

68. До небажаних явищ у розвитку української мови можна віднести:

1) тотальне засмічення іншомовними словами;

2) посилення явищ інтернаціоналізації українського словотвору;

3) появу нових префіксів у сфері українського словотвору;

4) активне поповнення новими словами та новими значеннями відомих раніше слів.

69. До небажаних явищ у розвитку української мови можна віднести:

1) зниження рівня культури мовлення;

2) посилення явищ інтернаціоналізації українського словотвору;

3) появу нових префіксів у сфері українського словотвору;

4) активне поповнення новими словами та новими значеннями відомих раніше слів.

70. Вибрати правильний варіант:

1. Вивчаючи додаткові матеріали справи, у слідчого виникає нове припущення.

2. Вивчаючи додаткові матеріали справи, слідчий висуває нове припущення.

3. Під час вивчення додаткових матеріалів справи у слідчого виникає нове припущення.

4. Коли слідчий вивчав додаткові матеріали, у нього виникло нове припущення.

71. Вибрати правильний варіант:

1.Повернувшись з-за кордону, йому захотілось відкрити власну фірму.

2. Повернувшись з-за кордону, він захотів відкрити власну фірму.

3. Після повернення з-за кордону йому захотілося відкрити власну фірму.

4. Коли він повернувся з-за кордону, йому схотілося відкрити власну фірму.

72. Вибрати правильний варіант:

1. Не дивлячись на погодні умови, завдання було виконане.

2. Не дивлячись на погодні умови, вони виконали завдання.

3. Незважаючи на погодні умови, вони виконали завдання.

4. Не зважаючи на погодні умови, вони виконали завдання.

73. Виберіть з поданих прикладів такі речення, в яких не порушені літературні норми:

1.На нараді, де узгоджувався план дій, були керівники всіх підрозділів.

2. На нараді, на якій узгоджувався план дій, були керівники всіх підрозділів.

3. На нараді, на котрій узгоджувався план дій, були керівники всіх підрозділів.

4. На нараді, на якій узгоджували план дій, були присутні керівники всіх підрозділів.

74. Виберіть з поданих прикладів такі речення, в яких не порушені літературні норми:

1. Документ, де зафіксовані прибутки, зник.

2. Документ, у котрому зафіксовані прибутки, зник.

3. Документ із зафіксованими прибутками зник.

4. Документ, у якому зафіксовані прибутки, зник.

75. Виберіть з поданих прикладів такі речення, в яких не порушені літературні норми:

1. Завідуюча відділом Грищенко К.П. склала даний акт.

2. Завідувач відділом Грищенко К.П. склала даний акт.

3. Завідувач відділу Грищенко К.П. склала цей акт.

4. Завідувач відділу Грищенко Катерина Петрівна склала цей акт.

76. В якому рядку правильно узгоджені родові поняття із географічними назвами:

1. Делегація прибуде до міста Кривий Ріг.

2. Делегація прибуде до міста Кривого Рогу.

3. Делегація прибуде до Кривого Рогу.

4. Делегація прибуде до Кривого Рога.

77. Вкажіть правильний варіант:

1. Комісія не склала акту огляду.

2. Комісія не склала акта огляда.

3. Комісія не склала акта огляду.

4. Комісія не склала акту огляда.

78. Вживання таких слів-термінології пресинг, раунд, тайм-аут, донор, реанімувати у мові ЗМІ відбувається на основі:

1) детермінологізації;

2) семантичних інновацій (переосмислення значень термінів);

3) запозичень з інших мов;

4) термінологізації.

79. Вживання таких слів-термінології антракт, камікадзе, окупувати, ангажуватися, інфляція духу, здевальвований у мові ЗМІ відбувається на основі:

1) детермінологізації;

2) семантичних інновацій (переосмислення значень термінів);

3) запозичень з інших мов;

4) термінологізації.

80. Вживання таких слів-термінології вектор, каталізатор, мутант, екватор, ін’єкція у мові ЗМІ відбувається на основі:

1) детермінологізації;

2) семантичних інновацій (переосмислення значень термінів);

3) запозичень з інших мов;

4) термінологізації.

81. Вкажіть джерело проникнення у писемну практику ЗМІ слів: амбасада, екзил, імпреза, промоція, інвазія:

1) мовленнєва практика діаспори;

2) соціальні жаргонізми;

3) професійні жаргонізми;

4) діалектизми.

82. Найпотужнішим джерелом лексичних запозичень нині є:

1) англійська мова;

2) французька;

3) італійська;

4) німецька.

83. Вкажіть мову – джерело таких недавніх запозичень- тендер, рієлтор, дистриб’ютор, картридж, стритбол:

1) англійська мова;

2) французька;

3) російська;

4) німецька.

84. Визначити тип помилки в мовностилістичному використанні морфологічних засобів: Якщо ж ви все-таки наважилися купити імпортну неякісну консерву, то переконаєтеся у цьому, коли її відкриєте...:

1) утворення форми однини від іменників, які мають лише множину;

2) вживання у формі множини іменників, які мають лише форму однини;

3) неправильне визначення роду невідмінюваних іменників;

4) неправильне визначення роду абревіатур.

86.Редакторський аналіз тексту – це:

1) метод наукового дослідження предметів, явищ та ін. шляхом уявного чи фактичного розкладу, розчленування їх на складові частини; розгляд чого-небудь;

2) визначення складу і властивостей якої-небудь речовини, дослідження їх;

3) дослідження твору, його оцінювання;

4) вироблення практичних рекомендацій автору;

5) поділ об’єкта на елементи, що його утворюють.

87. До яких видів помилок відноситься перетворення інтерв’ю на монолог журналіста, якого не цікавить особистість запрошеного в студію, його думка?

1) фактологічних;

2) логічних;

3) орфографічних;

4) психологічних;

5) технічних.

88.Редакторський аналіз композиції твору починається з:

1) виправлення мовностилістичних помилок;

2) критичного аналізу авторського оригіналу;

3) розділу тексту на частини, до яких можна дати підзаголовок, виділити окремі фрагменти

особливим шрифтом, відокремити лінійками чи іншими засобами;

4) визначення перспектив (практичних висновків);

5) виправлення фактологічних, психологічних та логічних помилок.