3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

5.1. Підготовчий етап.

На початку заняття викладач має сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим пояснити, що віруси є етіологічним чинником великої групи інфекційних захворювань, різноманітних за клінічними проявами та перебігом, які характеризуються високою контагіозністю та здатністю викликати епідемії та пандемії. На даний час вірусологія, ще нещодавно будучи вузькою дисципліною, є однією з медико-біологічних дисциплін, що переживають період інтенсивного розвитку.

Важливість вірусології зумовлена, насамперед, провідною роллю вірусів в інфекційній патології людини, їх питома вага зростає по мірі зниження захворюваності бактеріальними, грибковими та протозойними інфекціями на фоні обмеженості засобів специфічної хіміотерапії. По-друге, на моделях вірусів (як найбільш просто організованих форм життя) вирішують багато фундаментальних питань біології та молекулярної генетики (наприклад, вчення про інтрони, сплайсинг та онкогени). Одним з найбільших вкладів вірусології в сучасну науку вважають відкриття зворотної транскриптази, використання якої лежить в основі генної інженерії.

Знання даної теми є необхідним для вивчення вірусних захворювань на клінічних кафедрах. В практичній роботі лікаря це необхідно для клініко-морфологічної диференційної діагностики вірусних і інших інфекційних захворювань. На занятті студентам надається можливість оволодіти методами культивування культур клітин, методом інфікування культур клітин вірусвмісним матеріалом, що є необхідним для формування у студентів уявлення про методи діагностики вірусних захворювань.

Слід ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

3. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують назву практичного завдання та замальовують схему його виконання; далі записують у протокол заняття класифікації живильних|живлячих,поживних| середовищ|середи| для культур клітин, класифікації культур тканин і клітин,|клітин| які застосовуються у вірусології.

2. Викладач демонструє живильні середовища, що використовуються для культивування культур клітин; показує студентам, як необхідно інфікувати вірусвмісним матеріалом культуру клітин.

3. В демонстраційній кімнаті студенти знайомляться з різними видами культур клітин та замальовують їх у протокол практичного заняття.